3 Царств 8 глава

Третья книга Царств
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Затем царь Соломон созвал к себе в Иерусалим всех старейшин Израиля, всех глав колен Израиля, всех начальников израильских семей, чтобы перенести ковчег Соглашения Господа из города Давида в храм Господний.

Тоді Соломон скликав до себе в Єрусалим усіх старших Ізраїля, усіх голів над колінами і князів ізраїльських родин, щоб перенести кивот Господнього союзу з Давидгороду, тобто з Сіону.

Все израильтяне пришли к царю Соломону на праздник в месяце афаниме, седьмом месяце года.

Усі ізраїльські мужі зібрались до Соломона на свято в місяці Етанім, що був сьомий місяць.

Когда собрались все старейшины, священники и левиты подняли ковчег Господний и понесли его в храм.

Як же прибули старші Ізраїля, священики взяли кивот,

Они также несли шатёр собрания со всеми священными вещами в нём.

і понесли кивот Господній і намет зборів з усім святим посудом, що був у наметі. Священики й левіти несли їх.

А царь Соломон и весь собравшийся к нему израильский народ шли перед ковчегом, принося в жертву столько овец и крупного рогатого скота, что их невозможно было сосчитать.

Цар же Соломон і вся ізраїльська громада, що зібралась коло нього перед кивотом, жертвували з ним волів і овець, — стільки, що їм не було ні числа, ні ліку.

Затем священники внесли ковчег Соглашения Господа в храм, в Святая святых, и поставили его на особое место под крылья Херувимов.

Священики внесли кивот Господнього завіту на його місце, в дебір храму, у всесвяте, під крила херувимів,

Крылья Херувимов простирались над ковчегом, покрывая ковчег и его шесты.

бо херувими простягали крила над місцем кивота і покривали зверху кивот та його носила.

Эти шесты были такие длинные, что их концы были видны из святого места перед Святая святых, но снаружи их не было видно. Они находятся там и до сегодняшнего дня.

А носила були такі довгі, що їх кінці можна було бачити з святині перед всесвятим, але знадвору не було їх видко. Вони там зостаються по цей день.

В ковчеге ничего не было, кроме двух каменных скрижалей, которые Моисей положил туда на горе Хорив, когда Господь заключил соглашение с израильтянами после того, как они вышли из Египта.

В ковчезі не було нічого, крім двох кам'яних таблиць, що там поклав Мойсей на Хориві, коли уклав був Господь союз із синами Ізраїля по виході їх з Єгипетської землі.

Когда священники вышли из святого места, облако наполнило храм Господа.

Як же священики вийшли з святині, сповнила хмара храм Господній,

Священники не могли продолжать работу, потому что слава Господа наполнила Его храм.

так що священики через хмару не могли там стояти й служити службу; слава бо Господня сповнила храм Господній.

Тогда Соломон сказал: «Господь сотворил солнце сиять в небесах, Сам же пожелал Он жить в тёмном облаке.

Тоді Соломон промовив: («Господь установив на небі сонце), а сам захотів у мряці пробувати.

Но я построил для Тебя прекрасный храм, место, чтобы пребывать Тебе там вовеки».

Тим я й спорудив тобі дім на мешкання, місце, де ти повіки будеш жити.»

Царь Соломон повернулся и попросил Бога благословить весь народ Израиля, стоявший перед ним.

І обернувся цар лицем, і поблагословив усю ізраїльську громаду, під час коли ізраїльська громада стояла,

Вот молитва, которую он произнёс Господу: «Благословен Господь, Бог Израиля, Который исполнил всё, что обещал моему отцу Давиду! Он говорил моему отцу:

і сказав: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що виконав власною рукою те, що обіцяв був своїми устами моєму батькові Давидові, коли сказав був:

„С того дня, как Я вывел народ Мой Израиля из Египта, Я не выбрал города ни в одном из колен Израиля, чтобы построить там храм. Но теперь Я выбрал город Иерусалим, в котором будет принесена Мне слава и почёт. Я избрал Давида, чтобы он правил Моим народом, Израилем”.

З того часу, як вивів я народ мій, Ізраїля, з Єгипту, не вибрав я міста ні в одному з колін Ізраїля, щоб мені збудовано дім, де перебувало б моє ім'я, а вибрав Єрусалим, щоб там перебувало моє ім'я, і вибрав Давида, щоб він був над моїм народом Ізраїлем.

Мой отец Давид очень хотел построить храм в честь Господа, Бога Израиля.

Вже в мого батька Давида було на думці збудувати храм імені Господа, Бога Ізраїля,

Но Господь сказал моему отцу: „Я знаю, что ты очень хочешь построить храм в Мою честь, и это хорошо.

та Господь сказав моєму батькові Давидові: Що ти задумав збудувати дім моєму імені, це добра в тебе думка,

Однако ты не тот, кого Я выбрал, чтобы построить храм. Твой сын построит храм в Мою честь”.

тільки ж не тобі будувати мені дім, а твоєму синові, що вийде з твого лона, — той збудує храм імені моєму, —

И исполнил Господь обещание, которое Он дал. Я стал преемником отца моего Давида и сейчас сижу на престоле Израиля, как обещал Господь, и я построил храм для Господа, Бога Израиля.

Господь справдив своє слово що сказав був: я бо вступив на місце Давида, мого батька, і сів на престолі Ізраїля, як сказав Господь, і збудував храм імені Господа, Бога Ізраїля,

Я приготовил место для ковчега, в котором хранится Соглашение Господнее, заключённое с нашими отцами, когда Он вывел их из Египта».

і приладив місце на кивот, в якім є (свідоцтво) союзу Господнього, що він, Господь, уклав з нашими батьками, як вивів їх з Єгипетської землі.»

Затем Соломон встал перед алтарём Господа и перед всем израильским народом, поднял руки к небу

Став Соломон перед Господнім жертовником, перед усією громадою Ізраїля, зняв руки до неба

и сказал: «О, Господи, Бог Израиля, нет подобного Тебе на небесах и на земле. Ты хранишь своё соглашение, которое заключил со Своим народом. Ты добр и верен людям, которые следуют за Тобой всем своим сердцем.

і промовив: «Господи, Боже Ізраїля! Нема Бога, що був би тобі рівня, ні на небі вгорі, ні на землі внизу. Ти бережеш завіт і милость слугам твоїм, що ходять перед тобою усім серцем.

Ты сдержал обещание, которое дал Своему слуге Давиду, моему отцу. Ты изрёк это обещание Своими устами, а сегодня Ты исполнил его Своей рукой.

Ти додержав слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому і що устами твоїми промовив, — те сьогодні справдив рукою твоєю,

И теперь, о Господи, Бог Израиля, исполни обещание, данное Своему слуге Давиду, моему отцу. Ты говорил: „Если твои сыновья будут во всём подчиняться Мне и служить, как ты служил, то один из членов твоей семьи всегда будет управлять народом Израиля”.

Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, дотримай слузі твоєму Давидові, моєму батькові, те, що обіцяв йому словами: Не переведеться у тебе передо мною той, що сидітиме на престолі Ізраїля, як тільки сини твої вважатимуть на свої вчинки та ходитимуть передо мною, як ти ходив передо мною.

И теперь, Боже Израиля, сдержи Своё обещание, данное моему отцу.

Отже тепер, Боже Ізраїля, нехай справдиться, прошу, твоя обіцянка, що ти дав слузі твоєму Давидові, моєму батькові!

Но мы знаем, что на самом деле Ты, Боже, не будешь жить на земле с людьми. Всё небо и даже самые высокие небеса не могут вместить Тебя! Поэтому и этот храм, который я построил для Тебя, тоже не может вместить Тебя!

Чи ж Богові бо справді жити на землі? Таже ж небо і небо небес не можуть тебе вмістити! А що вже цей храм, що я збудував тобі!

Но услышь мою молитву и прошение, о Господи, Боже мой. Услышь мольбу, с которой Твой слуга обращается к Тебе сегодня.

Однак зглянься, Господи, мій Боже, на молитву й на благання слуги твого й вислухай взивання та мольбу, якими слуга твій оце сьогодні тебе молить.

Давным-давно Ты сказал: „Меня будут почитать там”. Так пусть Твои глаза будут обращены на этот храм день и ночь! Услышь молитву, которой будет молиться Твой слуга в этом храме.

Нехай очі твої споглядають уночі й удень на храм цей, на місце, про яке ти сказав: Ім'я моє буде там! — Вислухай молитву, якою слуга твій молитиметься на цьому місці!

Услышь мольбу Твоего слуги и Твоего народа Израиля, когда будут они молиться на месте этом. Услышь с небес, где Ты живёшь, наши молитвы и прости нас!

Вислухай, благання слуги твого і народу твого, Ізраїля, коли вони будуть молитися на цьому місці. Вислухай з місця, де ти перебуваєш, з неба; вислухай і прости.

Если кто-то согрешит против другого человека, его приведут сюда к Твоему алтарю в Твоём храме, и он поклянётся, что не виновен,

Коли хтось провиниться перед своїм ближнім, і той візьме на себе клятву, щоб спонукати й другого поклястися і він прийде, щоб поклястися перед твоїм жертовником у цім храмі,

тогда услышь с небес и рассуди Своих слуг. Если человек виноват, признай его виновным и накажи, а если человек невинен, то признай его невиновным и вознагради его за праведность.

то ти вислухай з неба і вчини суд над слугами твоїми: осуди винного, обернувши його переступ на його ж голову, а безвинного виправдай, воздавши йому за його правдою.

Когда Твой народ Израиль будет разбит врагами за то, что согрешил против Тебя, тогда израильтяне вернутся к Тебе и станут восхвалять Тебя. Они будут молиться и умолять Тебя в этом храме.

Коли твій народ Ізраїль буде розгромлений ворогом за гріхи перед тобою і повернеться до тебе та й стане хвалити ім'я твоє, та молитися й тебе благати в цьому домі,

Тогда услышь с небес и прости грехи Твоего народа Израиля, и возврати израильтянам снова землю, которую Ты дал их предкам.

то ти вислухай з неба і прости гріхи твого народу Ізраїля, і приведи їх назад у землю, що ти дав батькам їхнім.

Когда небеса закроются и не будет дождя за то, что израильтяне согрешили перед Тобой, тогда они будут молиться на этом месте, будут восхвалять Твоё имя и сожалеть о своих грехах.

Коли небо буде замкнене і не буде дощу за те, що согрішили проти тебе, і коли будуть молитись на цьому місці і хвалити твоє ім'я і каятись у своїх гріхах, бо ти їх упокорив,

Тогда услышь с небес их молитву и прости грехи Твоих слуг и Твоего народа Израиля. Укажи людям правильный путь, как жить, и пошли дождь на землю, которую Ты дал Своему народу.

то ти вислухай з неба і прости гріхи слуг твоїх і народу твого, Ізраїля. Вкажи їм добру путь, щоб нею простували, і пошли дощ на твою землю, що її дав ти твоєму народові у спадщину.

Если придёт на землю голод или великая болезнь распространится среди людей, или весь урожай, который вырастет, будет уничтожен насекомыми, или неприятель будет теснить народ в земле его, или будет какое-либо бедствие или эпидемия,

Коли настане голод на землі або чума, або посуха, або іржа, або сарана, або черва, коли ворог тіснитиме його у власних воротях у його краї, або буде якась біда чи якась хвороба, —

и, если хоть один человек пожалеет о своём грехе и протянет в молитве свои руки к этому храму,

всяку молитву, всяке благання чи то окремої людини, а чи всього народу твого, Ізраїля, коли хтось із них почує біль у серці і простягне руки свої до цього храму, —

тогда с небес, где Ты обитаешь, услышь его молитву и помилуй. Только Ты один знаешь, что на сердце у каждого человека. Поэтому суди всех людей и будь к ним справедлив.

то ти вислухай з неба, з місця, де перебуваєш, і прости; вчини й відплати кожному за його заслугою, ти, що знаєш його серце, — ти бо єдиний знаєш серце всіх синів людських, —

Сделай это, чтобы Твои люди всегда боялись Тебя, пока будут жить на земле, которую Ты дал нашим предкам.

щоб вони боялись тебе по всі дні, покіль житимуть на землі, що ти дав батькам нашим.

Люди из далёких стран услышат о Твоём величии и силе.

Навіть як і чужинець, що не з твого народу, Ізраїля, прийде з далекого краю задля імени твого, —

Они придут из далёкой земли, чтобы помолиться в этом храме.

бо чути буде скрізь про твоє велике ім'я, про твою руку потужну і про твоє простягнуте рам'я, — як він прийде та й стане молитись у цім храмі,

Услышь с небес, где Ты обитаешь, их молитвы и сделай всё, о чём будут просить Тебя эти люди, чтобы все народы земли знали Твоё имя и боялись Тебя, как Твой народ в Израиле. Тогда все повсюду будут знать, что я построил этот храм, чтобы прославлять Тебя.

то ти вислухай його з неба, з місця, де перебуваєш, і вчини все, чого чужинець проситиме у тебе, щоб усі народи на землі знали ім'я твоє та мали страх, як твій народ Ізраїль, та щоб зрозуміли, що твоє ім'я покоїться на цім храмі, що я збудував.

Когда Ты прикажешь своим людям пойти и сразиться со своими врагами, тогда они будут молиться Тебе, Господи, повернувшись к городу, который Ты избрал, и к храму, который я построил, чтобы прославлять Твоё имя,

Коли народ твій вийде на війну проти ворога свого шляхом, яким його пошлеш, і молитиметься Господеві, повернувшись до міста, що ти вибрав, і до храму, який я збудував для імени твого,

тогда услышь с небес их молитву и помоги им.

то вислухай з неба його молитву і його благання, і заступися за його правом.

Твои люди будут грешить против Тебя, потому что нет безгрешного человека. Ты будешь зол на них и позволишь врагам разбить их. Враги возьмут их в плен и отведут в чужую землю далеко от дома.

Коли ж согрішать проти тебе, — нема бо чоловіка, що не грішив би, — і ти, розгнівавшись на них, видаси їх на поталу ворогові і той займе їх у полон та й відведе їх у ворожу землю, чи то далеко чи близько,

И в той земле Твои люди будут сожалеть о своих грехах и будут молиться Тебе, говоря: „Мы согрешили, мы совершили зло”.

і вони схаменуться в землі, куди їх зайнято в полон, і навернуться і будуть молитись до тебе у землі тих, що їх полонили, і говорити: Ми согрішили, ми вчинили несправедливо, ми робили зле! —

Твои люди обратятся к Тебе всем своим сердцем, находясь в земле своих врагов, которые пленили их. Они будут молиться Тебе, повернувшись к своей земле, которую Ты дал их предкам, к городу, который Ты избрал, и к храму, построенному мной в Твою честь.

і коли обернуться до тебе усім своїм серцем й усією душею своєю в ворожій землі, куди їх зайнято в полон, і молитимуться до тебе, звернувшись до землі, що ти дав батькам їхнім, до міста, що ти вибрав, і до храму, що я збудував для імени твого, —

Тогда, прошу Тебя, услышь с небес, где Ты живёшь, их молитву и помоги им.

то вислухай з неба, з місця, де перебуваєш, їхню молитву і їх благання, і вчини їм правду.

Прости Твоему народу все его грехи и прости израильтян за то, что они пошли против Тебя. Сделай так, чтобы их враги были милостивы к ним.

Прости тоді твоєму народові, що согрішив проти тебе, усі його провини проти тебе і нехай змилуються над ними ті, що зайняли їх у полон, і змилосердяться над ними,

Помни, что они — Твой народ. Ты спас их, выведя из Египта, как будто вытащил их из огненной печи.

бо вони — народ твій і твоя спадщина, що ти вивів з Єгипту, з залізної печі.

Господи Боже, прислушивайся к молитвам Твоего народа Израиля, чтобы слышать его всегда, когда он будет просить Тебя о помощи.

Нехай очі твої будуть відкриті на благання слуги твого і на благання народу твого, Ізраїля, щоб вислуховувати їх завжди, коли взиватимуть до тебе,

Ты выбрал его из всех народов земли, сделав его Своим особым народом, объявив об этом через Твоего слугу Моисея, когда Ты, о Всевышний Господи, вывел наших предков из Египта».

бо ти їх виділив собі як спадкоємство з-між усіх народів на землі, як об'явив через слугу твого Мойсея, коли виводив, Владико Господи, батьків наших з Єгипту.»

Соломон молился Господу, стоя на коленях перед алтарём, с руками, протянутыми к небесам. Он закончил свою молитву,

Як скінчив Соломон усю цю молитву й це благання до Господа, встав з-перед Господнього жертовника, де стояв навколішках з простягнутими до неба руками,

а затем громким голосом попросил Бога благословить весь израильский народ. Соломон сказал:

і, стоячи, поблагословив голосно всю громаду Ізраїля такими словами:

«Благословен Господь, Который дал покой Своему народу Израилю, как и обещал! Ни одно из Его благих обещаний, которые Он дал через Своего слугу Моисея, не осталось неисполненным.

«Благословен Господь, що дав народові своєму Ізраїлю спокій, повнотою так, як обіцяв був. Ні одне слово не зосталось марним з усіх тих прекрасних обітниць, що дав через раба свого Мойсея.

Я молюсь, чтобы Господь, Бог наш, был с нами, как был Он с нашими предками. Я молюсь, чтобы Господь никогда не покинул нас!

Нехай же буде з нами Бог наш, як був і з нашими батьками. Нехай нас не покидає, нехай нас не відштовхує!

Я молюсь, чтобы мы обратились к Нему и следовали за Ним. Тогда мы будем соблюдать Его заповеди, уставы и законы, которые Он дал нашим предкам.

Нехай нахилить наші серця до себе, щоб ми ходили його путями та пильнували його заповіді, його установи та його закони, що заповідав батькам нашим.

Я молюсь, что Господь, Бог наш, будет всегда помнить эту молитву и мои просьбы, чтобы делать всё это изо дня в день для Своего слуги и для Своего народа Израиля.

Нехай ці слова, що я промовив у молитві перед Господом, будуть приявні вдень і вночі перед Господом, Богом нашим, щоб він день-у-день творив правду своєму слузі й своєму народові Ізраїлеві,

Чтобы все народы узнали, что Господь — единственный истинный Бог и что нет другого, подобного Ему.

щоб усі народи на землі зрозуміли, що тільки Господь — Бог, і ніхто інший.

А вы, люди, должны быть полностью преданы Господу, Богу нашему. Вы всегда должны следовать Его законам и соблюдать Его заповеди, как сейчас».

Нехай наше серце буде суцільно віддане Господеві, Богу нашому, щоб ми ходили в його установах і пильнували його заповіді, як сьогодні.»

Затем царь и все израильтяне с ним принесли жертву Господу.

Після цього цар і ввесь Ізраїль принесли жертви перед Господом.

Соломон принёс и приношения содружества Господу: двадцать две тысячи быков и сто двадцать тысяч овец. Так царь и все израильтяне освятили храм Господу, тем самым показав, что храм принадлежит Ему.

Соломон приніс у мирну жертву Господеві 22 000 волів і 120 000 овець. Так цар і ввесь Ізраїль посвятили храм Господній.

В тот же день царь освятил среднюю часть двора перед храмом Господа и там принёс жертвы всесожжения, хлебные приношения и жир животных, которых использовали для приношений содружества. Царь совершил эти приношения во дворе потому, что бронзовый алтарь перед Господом был слишком мал, чтобы поместить всесожжения, хлебные приношения и жир приношений содружества.

Того дня цар освятив середню частину двору перед храмом Господнім, бо там приніс він усепалення й офіри та жир мирних жертв, тому що мідяний жертовник, який стояв перед Господом, був надто малий, щоб умістити всепалення, офіри й тук мирних жертв.

Затем Соломон устроил в храме праздник, и весь израильский народ праздновал с ним. Там собрались люди со всего Израиля: от ущелья Емаф на севере и до границы с Египтом на юге. Они веселились перед Господом семь дней, а затем остались там ещё на семь дней. Всего они праздновали четырнадцать дней.

І справив Соломон того часу свято, і ввесь Ізраїль з ним, — величезний збір, що зійшовся від входу Хамату аж до єгипетського потоку, перед Господом, Богом нашим, 7 день, (а потім ще 7 день — 14 разом).

На восьмой день Соломон отправил народ домой. Люди благословили царя и разошлись по домам. Они веселились и радовались всему доброму, что Господь сделал для Своего слуги Давида и для народа Своего Израиля.

На восьмий же день він відпустив народ. Вони хвалили царя й розійшлися по хатах, веселі та раді серцем з-за всього добра, що Господь учинив своєму слузі Давидові й своєму народові Ізраїлеві.

« 7 глава 9 глава »