3 Царств 8 глава

Затем царь Соломон созвал к себе в Иерусалим всех старейшин Израиля, всех глав колен Израиля, всех начальников израильских семей, чтобы перенести ковчег Соглашения Господа из города Давида в храм Господний.

 

І сталося, коли через двадцять років Соломон закінчив будувати Господній дім і свій дім, тоді цар Соломон зібрав усіх старійшин Ізраїля в Сіоні, щоб принести ковчег Господнього завіту з міста Давида (це Сіон),

Все израильтяне пришли к царю Соломону на праздник в месяце афаниме, седьмом месяце года.

 

в місяці атаніні.

Когда собрались все старейшины, священники и левиты подняли ковчег Господний и понесли его в храм.

 

І священики взяли ковчег,

Они также несли шатёр собрания со всеми священными вещами в нём.

 

намет свідчення і весь святий посуд, що в наметі свідчення.

А царь Соломон и весь собравшийся к нему израильский народ шли перед ковчегом, принося в жертву столько овец и крупного рогатого скота, что их невозможно было сосчитать.

 

Цар і весь Ізраїль перед ковчегом приносили жертви овець і волів — без числа.

Затем священники внесли ковчег Соглашения Господа в храм, в Святая святых, и поставили его на особое место под крылья Херувимов.

 

І священики внесли ковчег на своє місце, до давіра дому, до Святого святих, під крила херувимів.

Крылья Херувимов простирались над ковчегом, покрывая ковчег и его шесты.

 

Бо були херувими з розпростертими крилами над місцем ковчега, і херувими покривали ковчег та його святощі згори.

Эти шесты были такие длинные, что их концы были видны из святого места перед Святая святых, но снаружи их не было видно. Они находятся там и до сегодняшнего дня.

 

Та священні держаки виступали, і були помітні кінці священних держаків зі святого за межі давіру, та ззовні їх не було видно.

В ковчеге ничего не было, кроме двух каменных скрижалей, которые Моисей положил туда на горе Хорив, когда Господь заключил соглашение с израильтянами после того, как они вышли из Египта.

 

У ковчезі не було нічого, за винятком двох кам’яних скрижалей, котрі туди поклав Мойсей на Хориві, — таблиць завіту, який склав Господь з ізраїльськими синами, коли вони виходили з Єгипетської землі.

Когда священники вышли из святого места, облако наполнило храм Господа.

 

І сталося, коли священики вийшли зі святого, то хмара покрила дім.

Священники не могли продолжать работу, потому что слава Господа наполнила Его храм.

 

І священики не змогли стояти й служити через присутність хмари, бо Господня слава наповнила дім.

Тогда Соломон сказал: «Господь сотворил солнце сиять в небесах, Сам же пожелал Он жить в тёмном облаке.

 

Но я построил для Тебя прекрасный храм, место, чтобы пребывать Тебе там вовеки».

 

Царь Соломон повернулся и попросил Бога благословить весь народ Израиля, стоявший перед ним.

 

І цар повернув своє обличчя, і він поблагословив увесь Ізраїль, а вся громада Ізраїля стояла.

Вот молитва, которую он произнёс Господу: «Благословен Господь, Бог Израиля, Который исполнил всё, что обещал моему отцу Давиду! Он говорил моему отцу:

 

І він сказав: Благословенний сьогодні Господь, Бог Ізраїля, Який говорив Своїми устами про Давида, мого батька, і виконав Своїми руками, кажучи:

„С того дня, как Я вывел народ Мой Израиля из Египта, Я не выбрал города ни в одном из колен Израиля, чтобы построить там храм. Но теперь Я выбрал город Иерусалим, в котором будет принесена Мне слава и почёт. Я избрал Давида, чтобы он правил Моим народом, Израилем”.

 

Від дня, в який Я вивів Мій народ Ізраїля з Єгипту, Я не вибрав міста в одному зі скіпетрів Ізраїля, щоби збудувати дім, аби там було Моє Ім’я. А вибрав Я Єрусалим, щоб там було Моє Ім’я, і вибрав Я Давида, щоб він був над Моїм народом — Ізраїлем.

Мой отец Давид очень хотел построить храм в честь Господа, Бога Израиля.

 

І спало на серце мого батька Давида збудувати дім Імені Господа, Бога Ізраїля.

Но Господь сказал моему отцу: „Я знаю, что ты очень хочешь построить храм в Мою честь, и это хорошо.

 

Тож Господь промовив до Давида, мого батька: Через те, що прийшло на твоє серце збудувати дім Моєму Імені, добре вчинив ти, що це спало на твоє серце.

Однако ты не тот, кого Я выбрал, чтобы построить храм. Твой сын построит храм в Мою честь”.

 

Проте не ти збудуєш дім, а твій син, який вийшов з твого тіла, він збудує дім Моєму Імені.

И исполнил Господь обещание, которое Он дал. Я стал преемником отца моего Давида и сейчас сижу на престоле Израиля, как обещал Господь, и я построил храм для Господа, Бога Израиля.

 

І Господь виконав Своє слово, яке сказав, і поставив мене на місце Давида, мого батька, і я сів на престолі Ізраїля, — як і сказав Господь, — і я збудував дім Імені Господа, Бога Ізраїля.

Я приготовил место для ковчега, в котором хранится Соглашение Господнее, заключённое с нашими отцами, когда Он вывел их из Египта».

 

І я визначив там місце для ковчега, в якому є Господній завіт, який склав Господь з нашими батьками, коли Він їх виводив із Єгипетської землі.

Затем Соломон встал перед алтарём Господа и перед всем израильским народом, поднял руки к небу

 

І встав Соломон перед Господнім жертовником, перед усім зібранням Ізраїля, простягнув свої руки до неба

и сказал: «О, Господи, Бог Израиля, нет подобного Тебе на небесах и на земле. Ты хранишь своё соглашение, которое заключил со Своим народом. Ты добр и верен людям, которые следуют за Тобой всем своим сердцем.

 

і сказав: Господи, Боже Ізраїля, немає Бога, як Ти, на небі вгорі й на землі внизу, Котрий зберігає завіт і милосердя з Твоїм рабом, який ходить перед Тобою в повноті свого серця,

Ты сдержал обещание, которое дал Своему слуге Давиду, моему отцу. Ты изрёк это обещание Своими устами, а сегодня Ты исполнил его Своей рукой.

 

який Ти зберіг для Твого раба Давида, мого батька, і проголосив Твоїми устами, і Ти виконав Твоїми руками в цей день.

И теперь, о Господи, Бог Израиля, исполни обещание, данное Своему слуге Давиду, моему отцу. Ты говорил: „Если твои сыновья будут во всём подчиняться Мне и служить, как ты служил, то один из членов твоей семьи всегда будет управлять народом Израиля”.

 

Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, виконай для Твого раба Давида, мого батька, те, що Ти йому сказав, промовляючи: Не переведеться в тебе чоловік переді Мною, який сидить на престолі Ізраїля, якщо твої діти слідкуватимуть за своїми дорогами, щоб ходити переді Мною так, як ти ходив переді Мною!

И теперь, Боже Израиля, сдержи Своё обещание, данное моему отцу.

 

Тепер же, Господи, Боже Ізраїля, нехай буде вірним Твоє слово до Давида, мого батька!

Но мы знаем, что на самом деле Ты, Боже, не будешь жить на земле с людьми. Всё небо и даже самые высокие небеса не могут вместить Тебя! Поэтому и этот храм, который я построил для Тебя, тоже не может вместить Тебя!

 

Адже, хіба дійсно Бог проживатиме з людьми на землі? Якщо неба і неба небес не достатньо для Тебе, то як вистачатиме цього дому, який я збудував Твоєму Імені?

Но услышь мою молитву и прошение, о Господи, Боже мой. Услышь мольбу, с которой Твой слуга обращается к Тебе сегодня.

 

Зглянься на мою молитву, Господи, Боже Ізраїля, щоб вислухати молитву, якою Твій раб молиться перед Тобою сьогодні до Тебе,

Давным-давно Ты сказал: „Меня будут почитать там”. Так пусть Твои глаза будут обращены на этот храм день и ночь! Услышь молитву, которой будет молиться Твой слуга в этом храме.

 

щоб Твої очі були відкриті на цей дім вдень та вночі, на місце, про яке Ти сказав: Моє Ім’я там буде! — щоб вислухати молитву, якою Твій раб молиться на цьому місці вдень та вночі.

Услышь мольбу Твоего слуги и Твоего народа Израиля, когда будут они молиться на месте этом. Услышь с небес, где Ты живёшь, наши молитвы и прости нас!

 

І вислухаєш молитву Твого раба і Твого народу Ізраїля, якими молитимуться на цьому місці, і Ти вислухаєш в місці Твого перебування на небі, сповниш і будеш милосердним.

Если кто-то согрешит против другого человека, его приведут сюда к Твоему алтарю в Твоём храме, и он поклянётся, что не виновен,

 

Коли тільки згрішить хтось проти свого ближнього, і якщо він візьме на себе клятву, щоб поклястися, піде і визнає перед Твоїм жертовником у цьому домі,

тогда услышь с небес и рассуди Своих слуг. Если человек виноват, признай его виновным и накажи, а если человек невинен, то признай его невиновным и вознагради его за праведность.

 

то Ти вислухай з неба! І виконаєш, і судитимеш Твій народ Ізраїля, щоб засудити безбожного — повернути його дорогу на його ж голову, і виправдати праведного — віддати йому за його праведністю.

Когда Твой народ Израиль будет разбит врагами за то, что согрешил против Тебя, тогда израильтяне вернутся к Тебе и станут восхвалять Тебя. Они будут молиться и умолять Тебя в этом храме.

 

Коли Твій народ Ізраїль упаде перед ворогами, бо згрішать проти Тебе, та повернуться і прославлять Твоє Ім’я, помоляться і піднесуть молитву в цьому домі,

Тогда услышь с небес и прости грехи Твоего народа Израиля, и возврати израильтянам снова землю, которую Ты дал их предкам.

 

то Ти вислухаєш з неба, змилосердишся над гріхами Твого народу Ізраїля і повернеш їх у землю, яку Ти дав їхнім батькам.

Когда небеса закроются и не будет дождя за то, что израильтяне согрешили перед Тобой, тогда они будут молиться на этом месте, будут восхвалять Твоё имя и сожалеть о своих грехах.

 

Коли стримається небо, і не буде дощу, бо згрішать проти Тебе, та помоляться до цього місця і прославлять Твоє Ім’я, і відвернуться від своїх гріхів, коли їх упокориш,

Тогда услышь с небес их молитву и прости грехи Твоих слуг и Твоего народа Израиля. Укажи людям правильный путь, как жить, и пошли дождь на землю, которую Ты дал Своему народу.

 

то Ти вислухаєш з неба та змилосердишся над гріхами Твого раба і Твого народу Ізраїля, бо об’явиш їм добру дорогу, щоб нею ходити, і пошлеш дощ на землю, яку Ти дав Твоєму народові в спадок.

Если придёт на землю голод или великая болезнь распространится среди людей, или весь урожай, который вырастет, будет уничтожен насекомыми, или неприятель будет теснить народ в земле его, или будет какое-либо бедствие или эпидемия,

 

Якщо буде голод, якщо буде смерть, бо буде запалена земля, якщо буде сарана, іржа, і якщо його гнобитиме його ворог в одному з його міст, усе, що трапиться, усякий біль,

и, если хоть один человек пожалеет о своём грехе и протянет в молитве свои руки к этому храму,

 

усяку молитву, усяке благання, якщо буде в якійсь людині, як тільки пізнає кожний біль свого серця і підніме свої руки до цього дому,

тогда с небес, где Ты обитаешь, услышь его молитву и помилуй. Только Ты один знаешь, что на сердце у каждого человека. Поэтому суди всех людей и будь к ним справедлив.

 

то Ти вислухаєш з неба, з Твого готового поселення, і будеш милосердним, учиниш і віддаси кожному за його дорогами, як Ти знаєш його серце. Адже Ти один знаєш серце всіх людських синів,

Сделай это, чтобы Твои люди всегда боялись Тебя, пока будут жить на земле, которую Ты дал нашим предкам.

 

щоб Тебе боялися всі дні, які вони живуть на землі, котру Ти дав нашим батькам.

Люди из далёких стран услышат о Твоём величии и силе.

 

І чужинцеві, який не є з Твого народу,

Они придут из далёкой земли, чтобы помолиться в этом храме.

 

і як прийдуть, і помоляться на цьому місці,

Услышь с небес, где Ты обитаешь, их молитвы и сделай всё, о чём будут просить Тебя эти люди, чтобы все народы земли знали Твоё имя и боялись Тебя, как Твой народ в Израиле. Тогда все повсюду будут знать, что я построил этот храм, чтобы прославлять Тебя.

 

Ти вислухаєш з неба, з Твого готового поселення, і зробиш згідно з усім, про що закличе до Тебе чужинець, щоб усі народи пізнали Твоє Ім’я і боялися Тебе так, як Твій народ Ізраїля, і пізнають, що Твоє Ім’я закликатиметься на цей дім, який я збудував.

Когда Ты прикажешь своим людям пойти и сразиться со своими врагами, тогда они будут молиться Тебе, Господи, повернувшись к городу, который Ты избрал, и к храму, который я построил, чтобы прославлять Твоё имя,

 

Коли Твій народ вийде на війну проти своїх ворогів дорогою, якою їх поведеш, і помоляться Господнім Іменем в напрямку міста, яке я виберу, і дому, який я збудував Твоєму Імені,

тогда услышь с небес их молитву и помоги им.

 

то Ти вислухаєш з неба їхнє благання та їхню молитву, і зробиш їм належне.

Твои люди будут грешить против Тебя, потому что нет безгрешного человека. Ты будешь зол на них и позволишь врагам разбить их. Враги возьмут их в плен и отведут в чужую землю далеко от дома.

 

Коли згрішать проти Тебе, адже немає людини, яка не грішить, відведеш їх і видаси їх перед ворогами, і візьмуть їх у полон ті, хто бере в полон, у землю — далеко чи близько, —

И в той земле Твои люди будут сожалеть о своих грехах и будут молиться Тебе, говоря: „Мы согрешили, мы совершили зло”.

 

і вони повернуть свої серця в землю, куди переселилися, навернуться і помоляться до Тебе в землі їхнього переселення, кажучи: Ми згрішили, ми були беззаконні, ми були неправедні!

Твои люди обратятся к Тебе всем своим сердцем, находясь в земле своих врагов, которые пленили их. Они будут молиться Тебе, повернувшись к своей земле, которую Ты дал их предкам, к городу, который Ты избрал, и к храму, построенному мной в Твою честь.

 

І навернуться до Тебе всім своїм серцем і всією своєю душею в землі їхніх ворогів, куди Ти їх відвів, і помоляться до Тебе в напрямі до їхньої землі, яку Ти дав їхнім батькам, до міста, яке Ти вибрав, і дому, який я збудував Твоєму Імені,

Тогда, прошу Тебя, услышь с небес, где Ты живёшь, их молитву и помоги им.

 

то Ти вислухаєш з неба, з Твого готового поселення,

Прости Твоему народу все его грехи и прости израильтян за то, что они пошли против Тебя. Сделай так, чтобы их враги были милостивы к ним.

 

і змилосердишся над їхніми неправдами, якими згрішили проти Тебе, і над усіма їхніми провинами, якими завинили проти Тебе, і даси їм згідно з милосердям перед тими, хто їх тримає в полоні, і ті будуть милосердними до них.

Помни, что они — Твой народ. Ты спас их, выведя из Египта, как будто вытащил их из огненной печи.

 

Адже вони — Твій народ і Твій спадок, яких Ти вивів з єгипетської землі з-посеред залізної печі.

Господи Боже, прислушивайся к молитвам Твоего народа Израиля, чтобы слышать его всегда, когда он будет просить Тебя о помощи.

 

І Твої вуха, і Твої очі будуть відкриті до молитви Твого раба і до молитви Твого народу Ізраїля, щоб вислухати його в усьому, у чому Тебе прикличуть,

Ты выбрал его из всех народов земли, сделав его Своим особым народом, объявив об этом через Твоего слугу Моисея, когда Ты, о Всевышний Господи, вывел наших предков из Египта».

 

бо Ти їх Собі виділив у спадок з усіх народів землі, як Ти і сказав через Твого раба Мойсея, коли Ти виводив наших батьків з Єгипетської землі, Господи, Господи! 53a Тоді Соломон сказав про дім, коли закінчив його будувати: Сонце з’явилось на небі. Господь сказав, що мешкатиме в темряві: Збудуй Мій дім, Мені прекрасний дім, щоб жити в новому. Чи ось не записане це в Книзі пісні?

Соломон молился Господу, стоя на коленях перед алтарём, с руками, протянутыми к небесам. Он закончил свою молитву,

 

І сталося, коли Соломон закінчив молитися до Господа всією молитвою і це благання, то він устав з-перед Господнього жертовника, після того, як схилився на свої коліна, і простягнув свої руки до неба.

а затем громким голосом попросил Бога благословить весь израильский народ. Соломон сказал:

 

І він устав, і поблагословив усе зібрання Ізраїля сильним голосом, кажучи:

«Благословен Господь, Который дал покой Своему народу Израилю, как и обещал! Ни одно из Его благих обещаний, которые Он дал через Своего слугу Моисея, не осталось неисполненным.

 

Благословенний Господь сьогодні, Який дав спочинок Своєму народові — Ізраїлеві — згідно з усім, що сказав! Не пропало жодне слово з усіх Його добрих слів, які промовив через Свого раба Мойсея.

Я молюсь, чтобы Господь, Бог наш, был с нами, как был Он с нашими предками. Я молюсь, чтобы Господь никогда не покинул нас!

 

Нехай буде з нами Господь, наш Бог, як Він був і з нашими батьками! Хай не покине нас і не відвернеться від нас,

Я молюсь, чтобы мы обратились к Нему и следовали за Ним. Тогда мы будем соблюдать Его заповеди, уставы и законы, которые Он дал нашим предкам.

 

щоб наші серця були звернені до Нього, щоб ми ходили всіма Його дорогами і виконували всі Його заповіді та Його настанови, які Він заповів нашим батькам!

Я молюсь, что Господь, Бог наш, будет всегда помнить эту молитву и мои просьбы, чтобы делать всё это изо дня в день для Своего слуги и для Своего народа Израиля.

 

І хай ці слова, якими я помолився перед Господом, нашим Богом, наблизяться до Господа, нашого Бога, щоб вдень та вночі чинити праведне для Твого раба і праведне для Твого народу Ізраїля — діло дня в його день.

Чтобы все народы узнали, что Господь — единственный истинный Бог и что нет другого, подобного Ему.

 

Щоб усі народи землі пізнали, що Господь Бог, Він є Бог, і немає більше жодного.

А вы, люди, должны быть полностью преданы Господу, Богу нашему. Вы всегда должны следовать Его законам и соблюдать Его заповеди, как сейчас».

 

І наші серця хай будуть досконалі перед Господом, нашим Богом, і щоб ми праведно жили за Його приписами і виконували Його заповіді так, як у цей день.

Затем царь и все израильтяне с ним принесли жертву Господу.

 

Цар і всі сини Ізраїля принесли жертву перед Господом.

Соломон принёс и приношения содружества Господу: двадцать две тысячи быков и сто двадцать тысяч овец. Так царь и все израильтяне освятили храм Господу, тем самым показав, что храм принадлежит Ему.

 

І цар Соломон приніс мирні жертви, які звершив для Господа, — двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. І цар та всі сини Ізраїля освятили Господній дім.

В тот же день царь освятил среднюю часть двора перед храмом Господа и там принёс жертвы всесожжения, хлебные приношения и жир животных, которых использовали для приношений содружества. Царь совершил эти приношения во дворе потому, что бронзовый алтарь перед Господом был слишком мал, чтобы поместить всесожжения, хлебные приношения и жир приношений содружества.

 

У той день цар освятив середину двору, що перед входом Господнього дому, бо приніс там всепалення, жертви і жир мирних жертв, оскільки мідний жертовник, що перед Господом, був малий, так що неможливо було принести на ньому всі всепалення і мирні жертви.

Затем Соломон устроил в храме праздник, и весь израильский народ праздновал с ним. Там собрались люди со всего Израиля: от ущелья Емаф на севере и до границы с Египтом на юге. Они веселились перед Господом семь дней, а затем остались там ещё на семь дней. Всего они праздновали четырнадцать дней.

 

І в той день Соломон зробив свято, і з ним — весь Ізраїль, велике зібрання від входу Імата аж до ріки Єгипту, перед Господом, нашим Богом, у домі, який він збудував, сім днів споживаючи їжу, п’ючи і радіючи перед Господом, нашим Богом.

На восьмой день Соломон отправил народ домой. Люди благословили царя и разошлись по домам. Они веселились и радовались всему доброму, что Господь сделал для Своего слуги Давида и для народа Своего Израиля.

 

А на восьмий день він відіслав народ і поблагословив його, і кожний відійшов до своїх поселень, радіючи, і з веселим серцем завдяки добру, яке Господь учинив Своєму рабові Давидові та Ізраїлю, Його народові.