1 Летопись 22 глава

Первая книга Летопись
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Давид сказал: «Здесь для народа Израиля будет построен храм Господа Бога и алтарь для приношения жертв всесожжения».

Тому й постановив Давид: “Тут буде дім Господа Бога, тут жертовник на всепалення Ізраїлеві.”

Давид приказал всем чужеземцам, жившим в Израиле, собраться вместе. Он выбрал из них каменотёсов, которые должны были вырезать камни для строительства Божьего храма.

Звелів Давид зібрати чужинців, що пробували в Ізраїльській землі, і поставив каменярів лупати й тесати каміння на будову Божого дому.

Давид собрал много железа, чтобы сделать из него гвозди и петли для ворот, и столько бронзы, что её невозможно было взвесить.

Давид наготував також багато заліза на цвяхи, на стулки до дверей та на скоби, і стільки міді, що й не зважити.

Давид также заготовил столько кедровых брёвен, что их было не пересчитать. Жители Сидона и Тира доставили Давиду множество кедровых брёвен.

І кедрини безліч, бо сидонці й тирійці достачали Давидові силу кедрини.

Давид сказал: «Мы должны построить великий храм для Господа. Но мой сын Соломон ещё слишком молод и неопытен, а храм Господа должен быть величественным. Он должен быть знаменит среди всех народов за величие своё и красоту. Поэтому я сам заготовлю всё необходимое для строительства храма Господа». И Давид собрал всё необходимое до своей смерти.

Давид думав собі: “Мій син Соломон ще молодий, слабкий хлопчина, а храм, що його треба збудувати Господеві, повинен бути величавий, знаний і славний по всіх краях; оце ж почну я споготовлювати для нього.” І багато наготував Давид перед своєю смертю.

Затем Давид позвал своего сына Соломона и велел ему построить храм Господу, Богу Израиля.

Він покликав Соломона, свого сина, і заповів йому збудувати храм Господеві, Богові Ізраїля.

Давид сказал Соломону: «Сын мой, я хотел построить храм в честь Господа, Бога моего.

Сказав Давид Соломонові: “Сину мій! У мене було на думці самому збудувати храм для імени Господа, Бога мого,

Но Господь сказал мне: „Давид, ты сражался во многих войнах и пролил много людской крови, поэтому ты не должен строить храм Моему имени.

але надійшло до мене таке слово Господнє: Ти пролив багато крови й вів великі війни; ти не збудуєш храм моєму імені, бо ти пролив силу крови на землю перед моїм обличчям.

Но у тебя есть сын — человек мира и покоя. Я дам твоему сыну покой ото всех врагов, окружающих его, а зовут его Соломон. Я дам Израилю мир и покой во все дни его царствования.

Ось народиться у тебе син; він буде людина тиха; і я дам йому спокій від усіх його ворогів навкруги, тому Соломон буде його ім'я, і я дам Ізраїлеві мир та спокій за його часів.

Соломон построит храм Моему имени; он будет Мне сыном, а Я буду ему отцом. Я сделаю царство Соломона сильным, и Израилем будет вечно править выходец из его семьи!”»

Він збудує дім моєму імені; він буде мені сином, а я буду йому батьком і зміцню престол його царства над Ізраїлем повіки. —

Давид сказал: «И теперь, сын мой, пусть Господь будет с тобой. Пусть успех сопутствует тебе в постройке храма Господа, Бога твоего, потому что так обещал Господь.

А тепер, сину мій, нехай Господь буде з тобою і нехай тобі щаститься, щоб ти збудував дім Господеві, Богові твоєму, як він говорив про тебе.

Господь сделает тебя царём Израиля. Пусть Он даст тебе разум и понимание, чтобы ты мог вести народ и подчиняться законам Господа, Бога твоего.

Нехай Господь дасть тобі розвагу й розум, коли настановить тебе над Ізраїлем стерегти закон Господа, Бога твого.

Тебе будет сопутствовать удача, если ты будешь неукоснительно подчиняться правилам и законам, которые Господь заповедовал Моисею для Израиля. Будь силён и храбр, не бойся и не падай духом.

Тоді ти й будеш щасливий, коли пильно виконуватимеш накази й закони, що Господь заповідав Мойсеєві про Ізраїля. Будь сміливий і мужній, не бійся й не тривожся!

Соломон, я много работал, составляя планы для строительства храма Господа. Я собрал 3 450 тонн золота, около 34 500 тонн серебра. Я собрал столько бронзы и железа, что их невозможно взвесить. Я также заготовил деревья и камни, а ты, Соломон, можешь ещё прибавить к этому.

Ось я, у своїй бідноті, наготував для Господнього дому 100 000 талантів золота та 1 000 000 талантів срібла, а міді й заліза так багато, що й ваги нема їм. Дерева й каміння я також наготував, а ти додай до них ще більше.

У тебя много каменщиков, плотников, а также людей, искусно выполняющих любую работу.

Маєш безліч робітників: каменярів, каменотесів та теслів і всяких здатних до різної роботи.

Они искусны в работе с золотом, серебром, бронзой и железом. У тебя столько искусных работников, что их не перечесть. Теперь начни же строительство, и пусть Господь будет с тобой».

Золоту, сріблу, міді та залізу нема й ліку; починай, отже, і роби. Нехай Господь буде з тобою!”

Затем Давид приказал всем вождям Израиля помогать его сыну Соломону.

Давид повелів ще й усім князям ізраїльським допомагати його синові Соломонові:

Давид сказал вождям: «Господь, Бог ваш, с вами. Он дал вам покой и мир от всех врагов. Господь помог мне разбить народы, живущие вокруг нас. Господь и Его народ теперь управляют этой землёй.

“Чи не з вами ж Господь, Бог ваш, що дав вам скрізь спокій? Він бо видав мені в руки мешканців краю, і край підбито Господеві та його народові.

Так отдайте же ваши сердца и души Господу, Богу вашему, и делайте то, что Он велит. Постройте святое место Господу Богу — храм Господу. Затем перенесите в храм ковчег Соглашения и все остальные священные предметы».

Схиліте ж тепер ваше серце й душу вашу, щоб шукати Господа, Бога вашого. Візьмітеся й збудуйте святиню Господа Бога, щоб перенести ковчег Господнього союзу та святий посуд Божий у храм, що має бути збудований для імени Господнього.”

« 21 глава 23 глава »