Откровение 14 глава

Откровение Иоанна
Библейской Лиги ERV → Українська Біблія. Турконяк

Я взглянул, и вот передо мной стоит Агнец на горе Сион, а с Ним сто сорок четыре тысячи человек. У них на лбах были написаны имена Агнца и Его Отца.

І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним — сто сорок чотири тисячі, які мають Його Ім’я та Ім’я Його Отця, написані на їхніх чолах.

Я услышал голос с небес, подобный рёву могучего водопада или громкому раскату грома. Голос, который я услышал, звучал так, словно кто-то играет на арфе.

І я почув голос із неба, наче шум бурхливих потоків або як гуркіт великого грому; почув і голос, наче гуслярів, які грали на своїх гуслах.

Тогда люди запели новую песню перед престолом, четырьмя животными и перед старцами. И никто не мог выучить эту песню, кроме тех ста сорока четырёх тысяч, которые были выкуплены у мира.

І вони наче співають нову пісню перед престолом та перед чотирма живими істотами і старцями. І ніхто не міг навчитися тієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених від землі.

Это те, кто не осквернили себя совокуплением с женщиной. Они девственны. Они следуют за Агнцем, куда бы Он ни пошёл. Они искуплены из всех людей, они — первая часть жатвы Бога и Агнца.

Це ті, які не опоганилися з жінками, які чисті. Вони йдуть слідом за Агнцем, куди б Він не йшов. Вони викуплені від людей — перші плоди для Бога та Агнця.

Их уста никогда не изрекали лжи, они непорочны.

В їхніх устах не знайдено лукавства, [бо] вони непорочні.

Затем я увидел другого Ангела, летящего высоко в небе. Он нёс с собой вечное Евангелие, которое он должен был благовествовать живущим на земле, всякому наречию, племени, языку и народу.

І я побачив іншого ангела, який летів серед неба. Він мав вічне Євангеліє, щоби звіщати його жителям землі, — усякому народові, поколінню, племені й народності, —

И сказал он громким голосом: «Бойтесь Бога и возносите Ему хвалу, так как пришло время Ему произвести Свой суд. Поклоняйтесь Тому, Кто создал небо, землю, море и источники вод!»

проголошуючи гучним голосом: Побійтеся Бога й віддайте Йому славу, бо прийшла година Його суду! Поклоніться Тому, Хто створив небо, землю, море і джерела вод!

И тут же второй Ангел последовал за первым и сказал: «Она пала! Великая блудница Вавилон пала, та, которая заставила все народы испить вино своего распутства, тем самым вызвав гнев Божий».

Ще інший ангел, другий, слідував за ним, проголошуючи: Упав, упав великий Вавилон, який напоїв усі народи лютим вином своєї розпусти!

Тогда третий Ангел последовал за первыми двумя и громко сказал: «Если кто поклоняется зверю и его изображению и примет клеймо на лоб или на руку,

А ще інший ангел, третій, слідував за ними, промовляючи гучним голосом: Якщо хтось поклоняється звірові та його образові й приймає знак на своє чоло або на свою руку,

то выпьет неразбавленное вино ярости Божьей из чаши гнева Божьего. И будут того пытать кипящей серой в присутствии святых Ангелов и Агнца,

то питиме вино Божого гніву, вино нерозбавлене, змішане в чаші Його гніву, і буде покараний у вогні та сірці перед святими ангелами та перед Агнцем.

и дым от огня той пытки будет куриться во веки вечные. Ни днём, ни ночью не будет отдыха тем, кто почитает зверя и его изображение, и тому, кто отмечен его именем.

І дим їхніх мук підіймається навіки-віків. І не мають спокою ні вдень, ні вночі, — ті, хто поклоняється звірові та його образові, або коли хто приймає знак його імені!

Вот когда требуется долготерпение от людей Божьих, которые придерживаются заповедей Бога и веры в Иисуса».

Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса!

Тогда я услышал, как голос с неба сказал: «Запиши, что отныне блаженны те, кто умер с верой в Господа». «Да, это так, — говорит Дух, — теперь они могут отдохнуть от своих трудов, потому что их деяния последуют за ними».

І я почув голос із неба, що промовляв: Напиши: блаженні ті мертві, які віднині помирають у Господі. Дух промовляє: Так, нехай вони спочинуть від своїх трудів, а їхні діла йдуть слідом за ними.

Тогда я посмотрел, и было передо мной белое облако, а на облаке сидел Некто, подобный Сыну Человеческому. У Него на голове был золотой венец, а в руках — острый серп.

І я глянув: і ось біла хмара, а на хмарі сидить Той, Хто подібний до Сина Людського; Він мав на Своїй голові золотий вінець, а у Своїй руці — гострий серп.

И вышел из храма другой Ангел, и крикнул громким голосом тому, кто сидел на облаке: «Возьми Свой серп и жни, так как пришло время жатвы, — урожай на земле созрел».

А інший ангел вийшов із храму, гукаючи сильним голосом до Того, Хто сидів на хмарі: Пусти Свій серп і жни, адже прийшла пора жнив, і достигло жниво на землі!

Сидевший на облаке взмахнул серпом над землёй и собрал на земле урожай.

І Той, Хто сидить на хмарі, пустив Свого серпа на землю, і земля була вижата.

Затем другой Ангел вышел из храма на небе. У него тоже был острый серп.

А інший ангел вийшов із небесного храму; він також мав гострий серп.

А от алтаря подошёл иной Ангел, у которого была власть над огнём, и громко воскликнул, обращаясь к Ангелу с острым серпом: «Возьми свой острый серп и обрежь гроздья на винограднике земли, так как виноград созрел».

І ще один ангел, який мав владу над вогнем, вийшов від жертовника й закликав гучним голосом до того, хто мав гострий серп, проголошуючи: Пусти свого гострого серпа й обріж грона винограду на землі, бо його грона дозріли!

Ангел взмахнул своим серпом над землёй и собрал урожай винограда на земле, и бросил виноград в виноградный пресс великого гнева Божьего.

І ангел пустив свого серпа на землю — і зібрав виноград землі, і вкинув до великої давильні [1] Божого гніву.

Затем виноград отжали прессом за пределами города, и кровь потекла из пресса, и поднялась до конских уздечек почти на триста километров вокруг.

І вичавлене було в давильні поза містом — і потекла кров із давильні аж коням до вуздечок, на тисячу шістсот стадій [2].

« 13 глава 15 глава »