Откровение 14 глава

Откровение Иоанна
Библейской Лиги ERV → Переклад Куліша та Пулюя

Я взглянул, и вот передо мной стоит Агнец на горе Сион, а с Ним сто сорок четыре тысячи человек. У них на лбах были написаны имена Агнца и Его Отца.

І поглянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сіон, а з ним сто сорок чотири тисяч, у котрих імя Отця Його написано на чолї їх.

Я услышал голос с небес, подобный рёву могучего водопада или громкому раскату грома. Голос, который я услышал, звучал так, словно кто-то играет на арфе.

І чув я голос із неба, наче голос многих вод, і наче голос великого грому; і чув я голос кобзарів, що грали на кобзах своїх.

Тогда люди запели новую песню перед престолом, четырьмя животными и перед старцами. И никто не мог выучить эту песню, кроме тех ста сорока четырёх тысяч, которые были выкуплены у мира.

І сьпівають, як би нову пісню, перед престолом, і перед чотирма животними і старцями. І нїхто не зміг навчитись піснї, тільки сто сорок чотири тисячі, що викуплені від землї.

Это те, кто не осквернили себя совокуплением с женщиной. Они девственны. Они следуют за Агнцем, куда бы Он ни пошёл. Они искуплены из всех людей, они — первая часть жатвы Бога и Агнца.

Се що не опоганились з жінками, вони бо чисті. Се що йдуть слїдом за Агнцем, де б Він не йшов. Се що викуплені від людей, первістки Богу і Агнцеві.

Их уста никогда не изрекали лжи, они непорочны.

І в устах їх не знайшов ся підступ; вони бо непорочні перед престолом Божим.

Затем я увидел другого Ангела, летящего высоко в небе. Он нёс с собой вечное Евангелие, которое он должен был благовествовать живущим на земле, всякому наречию, племени, языку и народу.

І бачив я иншого ангела, що летїв серед неба, а в нього Євангелия вічна, що мав її благовіствувати домуючим на землї, і всякому народові, і родові, і язикові, і людові,

И сказал он громким голосом: «Бойтесь Бога и возносите Ему хвалу, так как пришло время Ему произвести Свой суд. Поклоняйтесь Тому, Кто создал небо, землю, море и источники вод!»

глаголючи голосом великим: Бійте ся Бога, і дайте славу Йому, прийшла бо година суду Його; і покланяйтесь Тому, що створив небо і землю і море і жерела вод.

И тут же второй Ангел последовал за первым и сказал: «Она пала! Великая блудница Вавилон пала, та, которая заставила все народы испить вино своего распутства, тем самым вызвав гнев Божий».

І другий ангел ішов слїдом (за ними), глаголючи: Упав, упав Вавилон, великий город, що пристрастним вином блудодїяння свого напоїв всї народи.

Тогда третий Ангел последовал за первыми двумя и громко сказал: «Если кто поклоняется зверю и его изображению и примет клеймо на лоб или на руку,

І третїй ангел ійшов слїдом за ними, глаголючи голосом великим: Коли хто покланяєть ся перед зьвіром і образом його, і приймає пятно на чоло своє, або на руку свою,

то выпьет неразбавленное вино ярости Божьей из чаши гнева Божьего. И будут того пытать кипящей серой в присутствии святых Ангелов и Агнца,

той пити ме також од вина гнїва Божого, немішаного, наточеного в чашу гнїва Його; і буде мучений в огнї і сїрцї перед сьвятими ангелами і перед Агнцем.

и дым от огня той пытки будет куриться во веки вечные. Ни днём, ни ночью не будет отдыха тем, кто почитает зверя и его изображение, и тому, кто отмечен его именем.

А дим їх муки буде зноситись по вічні віки; і не мають впокою день і ніч ті, що покланяють ся зьвірові і образові його, і коли хто приймає пятно імени його.

Вот когда требуется долготерпение от людей Божьих, которые придерживаются заповедей Бога и веры в Иисуса».

Ось терпиливість сьвятих; ось ті, що хоронять заповідї Божі і віру Ісуса.

Тогда я услышал, как голос с неба сказал: «Запиши, что отныне блаженны те, кто умер с верой в Господа». «Да, это так, — говорит Дух, — теперь они могут отдохнуть от своих трудов, потому что их деяния последуют за ними».

І чув я голос з неба, що глаголав менї: напиши: Блаженні мертві, що в Господеві вмирають від нинї. Так глаголе Дух, щоб впокоїлись від трудів своїх; дїла ж їх ідуть слїдом за ними.

Тогда я посмотрел, и было передо мной белое облако, а на облаке сидел Некто, подобный Сыну Человеческому. У Него на голове был золотой венец, а в руках — острый серп.

І поглянув я, і ось, біла хмара, а на хмарі сидїв подібний Синові чоловічому, а на голові Його вінець золотий, а в руцї Його гострий серп.

И вышел из храма другой Ангел, и крикнул громким голосом тому, кто сидел на облаке: «Возьми Свой серп и жни, так как пришло время жатвы, — урожай на земле созрел».

Ще инший ангел вийшов з храму і покликнув голосом великим до сидячого на хмарі: Пішли серпа твого, і жни; бо прийшла для тебе година жати, достигло бо жниво землї.

Сидевший на облаке взмахнул серпом над землёй и собрал на земле урожай.

І скинув сидячий на хмарі серп свій на землю, і земля була пожата.

Затем другой Ангел вышел из храма на небе. У него тоже был острый серп.

І вийшов инший ангел із храму, що в небі, а мав і він гострий серп.

А от алтаря подошёл иной Ангел, у которого была власть над огнём, и громко воскликнул, обращаясь к Ангелу с острым серпом: «Возьми свой острый серп и обрежь гроздья на винограднике земли, так как виноград созрел».

І вийшов инший ангел із жертівнї, в котрого власть над огнем, і покликнув покликом великим на того, що мав гострий серп, глаголючи: Пішли твій гострий серп і збирай грозна з виноградини земної, вже бо доспіли грозна її.

Ангел взмахнул своим серпом над землёй и собрал урожай винограда на земле, и бросил виноград в виноградный пресс великого гнева Божьего.

І кинув ангел серп свій на землю, і зібрав виноград земний, і кинув у велику винотоку гнїва Божого.

Затем виноград отжали прессом за пределами города, и кровь потекла из пресса, и поднялась до конских уздечек почти на триста километров вокруг.

І товчено осторонь города в винотоцї, і вийшла кров з винотоки аж по узди кінські на тисячу шістьсот стадий.

« 13 глава 15 глава »