Откровение 14 глава

Откровение Иоанна
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Я взглянул, и вот передо мной стоит Агнец на горе Сион, а с Ним сто сорок четыре тысячи человек. У них на лбах были написаны имена Агнца и Его Отца.

І глянув я, і от — Агнець стоїть на горі Сіоні, і з ним сто сорок чотири тисячі, що мають ім'я його та ім'я Отця його, написане на чолах своїх.

Я услышал голос с небес, подобный рёву могучего водопада или громкому раскату грома. Голос, который я услышал, звучал так, словно кто-то играет на арфе.

І почув я голос із неба, мов голос вод багатьох і мов голос грому великого; голос, який я почув мов від гуслярів, що гуслярять на гуслах своїх.

Тогда люди запели новую песню перед престолом, четырьмя животными и перед старцами. И никто не мог выучить эту песню, кроме тех ста сорока четырёх тысяч, которые были выкуплены у мира.

І співають пісню нову перед престолом і перед чотирма істотами і старшими. І ніхто не міг навчитися пісні, крім ста сорока чотирьох тисяч, що викуплені від землі.

Это те, кто не осквернили себя совокуплением с женщиной. Они девственны. Они следуют за Агнцем, куда бы Он ни пошёл. Они искуплены из всех людей, они — первая часть жатвы Бога и Агнца.

Це ті, що з жінками не осквернилися: дівочні вони. Ті, що слідують за Агнцем, куди б не пішов. Вони викуплені з-поміж людей первістки Богу і Агнцю.

Их уста никогда не изрекали лжи, они непорочны.

І в устах їхніх не знайдено омани: непорочні вони.

Затем я увидел другого Ангела, летящего высоко в небе. Он нёс с собой вечное Евангелие, которое он должен был благовествовать живущим на земле, всякому наречию, племени, языку и народу.

І побачив я іншого ангела, який летів на середині неба, маючи євангеліє вічне благовістити тим, що живуть на землі і всякому народові і племені і язику і людності;

И сказал он громким голосом: «Бойтесь Бога и возносите Ему хвалу, так как пришло время Ему произвести Свой суд. Поклоняйтесь Тому, Кто создал небо, землю, море и источники вод!»

і говорив він голосом гучним: «Пострашіться Бога і віддайте йому славу, бо приходить година суду його, і поклоніться йому, що створив небо і землю і море і джерела вод.»

И тут же второй Ангел последовал за первым и сказал: «Она пала! Великая блудница Вавилон пала, та, которая заставила все народы испить вино своего распутства, тем самым вызвав гнев Божий».

І інший ангел — другий, слідував, говорячи: «Упав, упав Вавилон великий, що вином шаленства розпусти своєї напоїв усі народи.»

Тогда третий Ангел последовал за первыми двумя и громко сказал: «Если кто поклоняется зверю и его изображению и примет клеймо на лоб или на руку,

І інший ангел — третій, слідував за ним, говорячи голосом гучним: «Якщо хто звірові поклоняється і образові його і приймає клеймо на чоло або на руку свою праву,

то выпьет неразбавленное вино ярости Божьей из чаши гнева Божьего. И будут того пытать кипящей серой в присутствии святых Ангелов и Агнца,

також він питиме вино пересердя Божого, зготованого нерозбавленим у чаші гніву його, і мучений буде огнем і сіркою перед ангелами святими і перед Агнцем.

и дым от огня той пытки будет куриться во веки вечные. Ни днём, ни ночью не будет отдыха тем, кто почитает зверя и его изображение, и тому, кто отмечен его именем.

Дим мучення їхнього на віки вічні здіймається, і не мають спочинку вдень і вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, і якщо хто приймає клеймо імени його.»

Вот когда требуется долготерпение от людей Божьих, которые придерживаются заповедей Бога и веры в Иисуса».

Тут є терпіння святих, які додержують заповідей Божих і віри в Ісуса.

Тогда я услышал, как голос с неба сказал: «Запиши, что отныне блаженны те, кто умер с верой в Господа». «Да, это так, — говорит Дух, — теперь они могут отдохнуть от своих трудов, потому что их деяния последуют за ними».

І почув я голос із неба, що говорив: «Напиши: Блаженні мертві, що в Господі вмирають віднині. Так! — говорить Дух, — нехай відпочинуть від трудів своїх бо діла їхні слідують за ними.»

Тогда я посмотрел, и было передо мной белое облако, а на облаке сидел Некто, подобный Сыну Человеческому. У Него на голове был золотой венец, а в руках — острый серп.

Глянув я, і от — хмара біла, — а на хмарі сидить подібний до сина чоловічого, маючи на голові своїй вінець золотий, і в руці своїй гострий серп.

И вышел из храма другой Ангел, и крикнул громким голосом тому, кто сидел на облаке: «Возьми Свой серп и жни, так как пришло время жатвы, — урожай на земле созрел».

І ангел інший вийшов із храму, скрикнув голосом гучним до того, хто сидів на хмарі: «Пошли серп свій і жни, бо прийшла година жнив, бо достигло жниво землі.»

Сидевший на облаке взмахнул серпом над землёй и собрал на земле урожай.

І кинув той, хто сидів на хмарі, серп свій на землю, і пожата була земля.

Затем другой Ангел вышел из храма на небе. У него тоже был острый серп.

І ангел інший вийшов із храму, що на небі, маючи серп гострий.

А от алтаря подошёл иной Ангел, у которого была власть над огнём, и громко воскликнул, обращаясь к Ангелу с острым серпом: «Возьми свой острый серп и обрежь гроздья на винограднике земли, так как виноград созрел».

І ангел інший вийшов від жертовника, маючи владу над огнем і покликнув криком великим — тому, хто мав серп гострий, кажучи: «Пошли свій серп гострий і збирай китиці винограду землі, бо дозрілі грона його.»

Ангел взмахнул своим серпом над землёй и собрал урожай винограда на земле, и бросил виноград в виноградный пресс великого гнева Божьего.

І кинув ангел серп свій на землю і зібрав виноград землі, і кинув у велику винотоку гніву Божого.

Затем виноград отжали прессом за пределами города, и кровь потекла из пресса, и поднялась до конских уздечек почти на триста километров вокруг.

І топтано винотоку за містом і вийшла кров із винотоки аж до вуздечок коней, на тисячу шістсот стадій.

« 13 глава 15 глава »