К Галатам 1 глава

Послание Галатам
Новый русский перевод → Сучасний переклад

От Павла, Апостола, избранного не людьми и не человеком, а Иисусом Христом и Богом Отцом, воскресившим Его из мертвых,

Вітання від апостола Павла, не призначеного людьми, ані посланого ними нести Благу Вість. Я апостол владою Ісуса Христа і Бога Отця, Який воскресив Його з мертвих.

и от всех братьев, находящихся со мной, церквам Галатии.

Разом з усіма братами своїми я шлю листа цього церквам галатським.[1]

Благодать и мир вам от Бога Отца нашего и от Господа Иисуса Христа,

Благодать і мир вам від Бога, Отця нашого, і від Господа Ісуса Христа.

Который по воле нашего Бога и Отца отдал Себя Самого за наши грехи, чтобы избавить нас от этого века зла.

Він віддав Себе для прощення гріхів наших, щоб визволити нас із того лихого світу, в якому ми живемо. Така воля Бога, Отця нашого.

Ему пусть будет слава во веки веков, аминь!

Слава Йому на віки вічні! Амінь.

Меня удивляет то, что вы ради какой-то иной Радостной Вести так быстро оставили Бога, Который призвал вас благодатью Христа.

Я здивований, що ви так скоро відвернулися від Господа, Який покликав вас благодаттю Христовою, і звернулися до чогось іншого, ніж істинне Благовістя.

Но иной Радостной Вести не существует, а просто есть люди, которые смущают вас, желая исказить Радостную Весть о Христе!

Насправді ж це зовсім не Благовістя. Деякі люди заплутують вас, перекручуючи Добру Звістку про Христа.

Но если бы даже мы сами или ангел с неба стали возвещать вам не ту Радостную Весть, что мы возвещали вам сначала, то пусть такие вестники будут навеки прокляты!

І якщо проповідь йтиме від аби кого, навіть Ангела Небесного, але вона суперечитиме тому, про що ми проповідували, то хай той проповідник буде проклятий!

И ещё раз повторяю: мы уже говорили об этом, и вы знаете, что если кто-либо будет возвещать вам что-то противное той Радостной Вести, которую вы приняли, то пусть они будут навеки прокляты!

Говорили ми це й раніше, і тепер я знову повторюю: якщо хтось проповідує вам Благовість, відмінну від тієї, що ви прийняли, то нехай він буде проклятий!

Чье одобрение мне нужно: людей или Бога? Может, вы думаете, что я пытаюсь угодить людям? Если бы я к этому стремился, то я не был бы слугой Христа.

У людей я шукаю схвалення, чи в Бога? Чи намагаюсь я догоджати людям? Якщо я догоджав людям, то не був би слугою Христовим.

Братья, я хочу, чтобы вы знали, что Радостная Весть, которую я вам возвещал, не является чем-то человеческим.

Браття і сестри, я хочу, щоб ви знали, що Добра Звістка, яку я вам проповідував — не від людей.

Я не был научен ей людьми и не получил её от людей, но я получил её через откровение Иисуса Христа.

Бо я прийняв її не від людини, і не людина мене навчила її, але Ісус Христос явив її мені.

Вы слышали о моем прежнем образе жизни в иудаизме. Я изо всех сил гнал Церковь Божью и пытался уничтожить её.

Ви чули про моє попереднє життя в релігії юдеїв. Ви знаєте, що я жорстоко переслідував церкву Божу, та намагався зруйнувати її.

В иудаизме я преуспевал больше многих моих сверстников. Я был исключительно ревностен, защищая традиции наших предков.

У своєму служінні юдейській релігії я випереджав багатьох своїх однолітків, бо був надзвичайно відданий ученню своїх прабатьків.

Но когда Бог, избравший меня ещё до моего рождения[1] и призвавший меня Своей благодатью, захотел

Та Бог, Який вибрав мене ще до мого народження, покликав мене милістю Своєю служити Йому.

открыть мне Своего Сына, чтобы я возвещал о Нем язычникам, я ни с кем из людей не советовался.

Коли Всевишній явив мені Сина Свого, щоб я проповідував Добру Звістку про Нього поміж поганами, я не радився ні з ким з людей.

Я не ходил в Иерусалим, чтобы встретиться с апостолами, призванными до меня, а сразу же пошел в Аравию[2] и затем возвратился в Дамаск.

Не ходив я і до Єрусалиму, до апостолів, які вже були обрані до мене. Натомість я подався до Аравії, а потім повернувся в Дамаск.

Потом, через три года, я посетил Иерусалим, познакомился с Кифой[3] [4] и пробыл у него пятьнадцать дней.

Після трьох років я пішов до Єрусалиму, щоб познайомитися з Петром. Провів я з ним п’ятнадцять днів.

Я не видел больше никого из апостолов кроме Иакова, брата Господа.

І нікого з інших апостолів я не бачив, окрім Якова, брата Господнього.

Заверяю вас перед Богом в том, что всё, что я пишу вам, это не ложь.

Присягаюся перед Богом, я не брешу про що пишу вам!

Потом я пошел в области Сирии и Киликии,

Потім я вирушив до Сирії та Кілікії.[2]

а христианские церкви в Иудее меня лично тогда ещё не знали.

Та Христовим церквам, що в Юдеї, я не був відомий особисто.

До них лишь доходили слухи о том, что тот, кто раньше преследовал их, сейчас возвещает веру, которую он сам когда-то хотел истребить.

Вони лише чули, що люди казали: «Цей чоловік, який раніше переслідував нас, зараз проголошує віру, яку колись хотів зруйнувати».

И они прославляли Бога за меня.

І вони славили Бога через мене.

Примечания:

Новый русский перевод

15 [1] — См. Иер 1:5.

17 [2] — Аравия. Имеется в виду государство Набатея, располагавшееся на территории современного Иордана, южной части Израиля и на Синайском полуострове.

18 [3] — То есть с Петром (см. Ин 1:42). Арамейское имя Ки́фа и греческое Пе́трос переводятся как: камень скала.

18 [4] — То есть с Петром (см. Ин 1:42).

« 13 глава 2 глава »