Судьи 19 глава

Книга Судей Израилевых
Синодальный перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В те дни, когда не было царя у Израиля, жил один левит на склоне горы Ефремовой. Он взял себе наложницу из Вифлеема Иудейского.
 
І сталася тых дзён, калі караля ня было ў Ізраеля, і быў чалавек Левіт, што жыў на схоне гары Яхрэмавай. Ён узяў сабе мамошку з Бэтлеему Юдэйскага.

Наложница его поссорилась с ним и ушла от него в дом отца своего в Вифлеем Иудейский и была там четыре месяца.
 
І бязуліла мамошка ягоная, і пайшла ад яго да дому айца свайго да Бэтлеему Юдэйскага, і была там чатыры месяцы.

Муж её встал и пошёл за нею, чтобы поговорить к сердцу её и возвратить её к себе. С ним был слуга его и пара ослов. Она ввела его в дом отца своего.
 
І ўстаў муж ейны, і пайшоў да яе, каб гукаць да сэрца яе і зьвярнуць яе. І дзяцюк ягоны зь ім, і пара аслоў. Яна ўвяла яго да дому айца свайго. І абачыў яго айцец маладзіцы, і ўзрадаваўся, і вышаў наўпярэймы яму,

Отец этой молодой женщины, увидев его, с радостью встретил его, и удержал его тесть его, отец молодой женщины. И пробыл он у него три дня; они ели и пили и ночевали там.
 
І ўзьдзяржаў яго цесьць ягоны, айцец маладзіцы. І прабыў ён у яго тры дні; і яны елі а пілі, і начавалі там.

В четвёртый день встали они рано, и он встал, чтоб идти. И сказал отец молодой женщины зятю своему: подкрепи сердце твоё куском хлеба, и потом пойдёте.
 
І было на чацьверты дзень, што ўсталі яны нараніцы, і ён устаў, каб ісьці. І сказаў айцец маладзіцы зяцю свайму: «Пасілі сэрца свае кавалкам хлеба, і потым пойдзеце».

Они остались, и оба вместе ели и пили. И сказал отец молодой женщины человеку тому: останься ещё на ночь, и пусть повеселится сердце твоё.
 
Яны селі, елі а пілі абое разам. І сказаў айцец маладзіцы чалавеку таму: «Папрыяй, калі ласка, і пераначуй, і хай павяселіцца сэрца твае».

Человек тот встал было, чтоб идти, но тесть его упросил его, и он опять ночевал там.
 
І ўстаў тый чалавек, каб ісьці; але цесьць ягоны ўпрасіў яго, і ён зьвярнуўся й начаваў там.

На пятый день встал он поутру, чтоб идти. И сказал отец молодой женщины той: подкрепи сердце твоё хлебом, и помедлите, доколе преклонится день. И ели оба они.
 
І ўстаў нараніцы на пяты дзень, каб ісьці. І сказаў айцец маладзіцы тае: «Пасілі, калі ласка, сэрца свае»; і забавіліся да сходу дня, і елі абое яны.

И встал тот человек, чтоб идти, сам он, наложница его и слуга его. И сказал ему тесть его, отец молодой женщины: вот, день преклонился к вечеру, ночуйте, пожалуйте; вот, дню скоро конец, ночуй здесь, пусть повеселится сердце твоё; завтра пораньше встанете в путь ваш, и пойдёшь в дом твой.
 
І ўстаў тый чалавек, каб ісьці, сам ён а мамошка ягоная а дзяцюк ягоны. І сказаў яму цесьць ягоны, айцец маладзіцы: «Гля, пачынае вечарэць, начуйце, калі ласка; гля, вечарэе, начуй тут, і хай павяселіцца сэрца твае; і ўстанеце рана заўтра ў дарогу сваю, і пойдзеш да будану свайго».

Но муж не согласился ночевать, встал и пошёл; и пришёл к Иевусу, что ныне Иерусалим; с ним пара навьюченных ослов и наложница его с ним.
 
Але муж не захацеў начаваць, і ўстаў, і пайшоў; і прышоў аж супроці Евусу, каторы Ерузалім; а зь ім пара аслоў зь цяжарам і мамошка ягоная зь ім.

Когда они были близ Иевуса, день уже очень преклонился. И сказал слуга господину своему: зайдём в этот город Иевусеев и ночуем в нём.
 
Як яны былі ля Евусу, то чыста зьвечарэла. І сказаў дзяцюк спадару свайму: «Пайдзіма, калі ласка, і зьвернем да гэтага места Евусэявага, і будзем начаваць у ім».

Господин его сказал ему: нет, не пойдём в город иноплеменников, которые не из сынов Израилевых, но дойдём до Гивы.
 
І сказаў яму спадар ягоны: «Не, ня зьвернем да места чужога, каторыя ня із сыноў Ізраелявых, але дойдзем аж да Ґівеі».

И сказал слуге своему: дойдём до одного из сих мест и ночуем в Гиве, или в Раме.
 
І сказаў дзяцюку свайму: «Пойдзем і дабліжымся да аднаго з гэтых месцаў, і пераначуем у Ґівее альбо ў Раме».

И пошли, и шли, и закатилось солнце подле Гивы Вениаминовой.
 
І перайшлі, і пайшлі, і зайшло ім сонца ля Ґівеы Веняміновае.

И повернули они туда, чтобы пойти ночевать в Гиве. И пришёл он и сел на улице в городе; но никто не приглашал их в дом для ночлега.
 
І завярнуліся яны туды, каб пайсьці начаваць у Ґівее. І прышоў ён, і сеў на вуліцы места, але ніхто ня прыняў іх да дому начаваць.

И вот, идёт один старик с работы своей с поля вечером; он родом был с горы Ефремовой и жил в Гиве. Жители же места сего были сыны Вениаминовы.
 
І вось, чалавек стары прышоў з работы свае з поля ўвечары; і чалавек гэты з гары Яхрэмавае, і ён жыў у Ґівее. Людзі месца гэтага сынове Веняміновы.

Он, подняв глаза свои, увидел прохожего на улице городской. И сказал старик: куда идёшь? и откуда ты пришёл?
 
І ён узьняў вочы, і абачыў чалавека падарожнага на вуліцы месцкай. І сказаў стары: «Куды йдзеш? і скуль ты прышоў?»

Он сказал ему: мы идём из Вифлеема Иудейского к горе Ефремовой, откуда я; я ходил в Вифлеем Иудейский, а теперь иду к дому Господа; и никто не приглашает меня в дом;
 
Ён сказаў яму: «Мы пераходзім із Бэтлеему Юдэйскага аж да схону гары Яхрэмавае, скуль я. Я хадзіў да Бэтлеему Юдэйскага, і да дому СПАДАРОВАГА я йду; і ніхто ня прымае мяне да дому.

у нас есть и солома и корм для ослов наших; также хлеб и вино для меня и для рабы твоей и для сего слуги есть у рабов твоих; ни в чём нет недостатка.
 
І таксама салома, таксама пошар ё аслом нашым; таксама хлеб а віно імне а служэбцы тваёй а дзяцюку ёсьць у слугаў тваіх; ні ў чым няма нястачы».

Старик сказал ему: будь спокоен: весь недостаток твой на мне, только не ночуй на улице.
 
І сказаў стары яму: «Супакой табе! няхай уся нястача твая будзе на імне, адно не начуй на вуліцы».

И ввёл его в дом свой и дал корму ослам его, а сами они омыли ноги свои и ели и пили.
 
І ўвёў яго ў дом свой, і даў пошару аслом, і яны абмылі ногі свае, і елі, і пілі.

Тогда как они развеселили сердца свои, вот, жители города, люди развратные, окружили дом, стучались в двери и говорили старику, хозяину дома: выведи человека, вошедшего в дом твой, мы познаем его.
 
Яны разьвесялілі сэрцы свае, і вось, людзі места, сынове Веляла, абступілі дом, біліся ў дзьверы, і гукалі старому, гаспадару дому, кажучы: «Вывядзі чалавека, што ўвыйшоў у дом твой, мы пазнаем яго».

Хозяин дома вышел к ним и сказал им: нет, братья мои, не делайте зла, когда человек сей вошёл в дом мой, не делайте этого безумия;
 
І вышаў да іх тый чалавек, гаспадар дому, і сказаў ім: «Не, браты мае, калі ласка, не рабіце ліха; як чалавек гэты ўвыйшоў у дом мой, не рабіце гэтага шалу.

вот у меня дочь девица, и у него наложница, выведу я их, смирите их и делайте с ними, что вам угодно; а с человеком сим не делайте этого безумия.
 
Вось, у мяне дачка дзеўка, і ў яго мамошка, вывяду я іх, мучча іх і рабіце зь імі, што добрае ў вачох вашых; а з чалавекам гэтым не рабіце гэтага шалу.

Но они не хотели слушать его. Тогда муж взял свою наложницу и вывел к ним на улицу. Они познали её, и ругались над нею всю ночь до утра. И отпустили её при появлении зари.
 
Але не хацелі тыя людзі слухаць яго. Тады муж схапіў сваю мамошку і вывеў вонкі да іх. І яны пазналі яе, і зьдзекаваліся зь яе ўсю ноч да раньня; і адпусьцілі яе, як зарала.

И пришла женщина пред появлением зари, и упала у дверей дома того человека, у которого был господин её, и лежала до света.
 
І прышла жонка сьвітаньням, і павалілася ля ўходу дому таго чалавека, у каторага быў спадар ейны, і ляжала аж да сьвету.

Господин её встал поутру, отворил двери дома и вышел, чтоб идти в путь свой: и вот, наложница его лежит у дверей дома, и руки её на пороге.
 
І ўстаў спадар ейны нараніцы, і адчыніў дзьверы дому, і вышаў, каб ісьці ў дарогу сваю: і во, мамошка ягоная ўпала ля ўходу дому, і рукі ейныя на парозе.

Он сказал ей: вставай, пойдём. Но ответа не было, потому что она умерла. Он положил её на осла, встал и пошёл в своё место.
 
Ён сказаў ёй: «Устань, і пойдзем». І няма адказу. Ён узяў яе на асла; і ўстаў тый муж і пайшоў на свае месца.

Придя в дом свой, взял нож и, взяв наложницу свою, разрезал её по членам её на двенадцать частей и послал во все пределы Израилевы.
 
Прышоў да дому свайго, і ўзяў вялікі нож, і ўхапіў мамошку сваю, разрэзаў па касьцёх яе на двананцаць кавалкаў, і разаслаў па ўсіх граніцах Ізраелявых.

Всякий, видевший это, говорил: не бывало и не видано было подобного сему от дня исшествия сынов Израилевых из земли Египетской до сего дня. Обратите внимание на это, посоветуйтесь и скажите.
 
І было, што кажны, хто бачыў гэта, казаў: «Ня было й ня відаць было падобнага ад дня ўзыходу сыноў Ізраелявых ізь зямлі Ягіпецкае аж дагэтуль; зьвярніце ўвагу на гэта, парадзьцеся й кажыце».



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.