Юди 1 глава

Соборне послання св. апостола Юди
Переклад Хоменка → Пераклад праваслаўнай царквы

Юда, слуга Ісуса Христа, брат Якова, покликаним, любим у Бозі Отці і збереженим Ісусові Христові:

Іуда, раб Іісуса Хрыста́, брат Іа́кава, паклíканым, якія былí асвячо́ны Богам Айцом і захава́ны Іісусам Хрыстом:

хай милосердя, мир і любов вам примножиться!

міласць вам, і мір, і любоў няха́й прымно́жацца.

Любі, докладаючи всієї пильности написати вам про наше спільне спасіння, вважаю за конечне написати вам, щоб заохотити вас боротися за віру, раз назавжди передану святим.

Узлю́бленыя! прыклада́ючы усё стара́нне, каб піса́ць вам пра супо́льнае спасе́нне, я палічы́ў неабхо́дным напіса́ць вам, каб заахво́ціць змага́цца за веру, раз і назаўсёды перада́дзеную святы́м.

Бо до вас просмикнулись деякі люди, що були здавна призначені на засуд: безбожні, які благодать Бога нашого обертають на розпусту й відрікаються від нашого єдиного Владики і Господа Ісуса Христа.

Бо паўкрада́ліся некато́рыя людзі, здаўна́ прызна́чаныя на такое асуджэ́нне, бязбо́жныя, якія абаро́чваюць благада́ць Бога нашага ў наго́ду для распу́снасці і адрака́юцца ад адзíнага Уладара́ Бога і Госпада нашага Іісуса Хрыста́.

Я хочу нагадати вам, — хоч знаєте все, — що Господь, визволивши людей з Єгипетського краю, згодом віддав на погибель тих, які не вірували.

Я хачу нагада́ць вам, хоць вы раз і назаўсёды ве́даеце гэта, што Гасподзь, вы́зваліўшы народ з зямлí Егіпецкай, потым вы́губіў тых, якія не ве́равалі,

І ангелів, що не зберегли свого достоїнства, а полишили власне житло, зберіг у кайданах вічних, під темрявою, на суд великого дня.

і ангелаў, якія не захава́лі свайго пе́ршаснага стану, а пакінулі сваё жытло, захоўвае ў ако́вах ве́чных, у це́мры, на суд вялікага дня.

Так само Содом і Гомора з сусідніми містами, — які, подібно до них, віддались були розпусті й кинулися за іншим тілом, — лежать як приклад, скарані вічним вогнем.

Як Садом і Гамора, і навако́льныя гарады, што падо́бна ім распу́снічалі і хадзілі за іншай пло́ццю, паста́ўлены ў пры́клад, адда́дзеныя на пакара́нне агнём вечным, —

Одначе і ці також в маячінні бруднять тіло, нехтують Божою владою і зневажають величчя.

так будзе і з тымі, хто, аддаючы́ся мро́ям, апага́ньвае плоць, адвярга́е ўлада́рства і зневажа́е вышэ́йшыя сíлы.

І тоді, як сам архангел Михаїл, змагаючись із дияволом і сперечаючись із ним про тіло Мойсея, не наважився винести зневажливого суду, а сказав: «Нехай тебе Господь судить», —

Міхаіл Арха́нгел, калі спрача́ўся з дыявалам, гаво́рачы пра це́ла Маісея, не асме́ліўся прамо́віць знява́жлівага асуджэ́ння, а сказа́ў: «няха́й забаро́ніць табе Гасподзь».

то ці зневажають те, чого не знають; а що, немов та нерозумна звірина, з природи знають, — те їх погубляє.

Гэтыя ж зневажа́юць тое, чаго не ве́даюць; а што ад прыро́ды, як неразу́мныя жывёлы, зна́юць, тым сябе гу́бяць.

Горе їм, бо вони пішли дорогою Каїна і, на відплату, потрапили в обман Валаама й у бунті Корея загинули.

Гора ім, бо шля́хам Ка́інавым яны пайшлі, і паддалíся спаку́се пла́ты, як Валаа́м, і загíнулі ў супраціўле́нні, як Карэ́й.

Вони — підводні скелі на бенкетах ваших, які живляться безсоромно з вами й самих себе випасають; хмари безводні, вітрами гнані; дерева, що пізно восени безплідні, двічі померлі, вирвані з корінням;

Яны — спаку́са на вашых вячэ́рах любо́ві: се́дзячы з вамі за адным сталом, яны без стра́ху па́свяць саміх сябе; яны — бязво́дныя абло́кі, што но́сяцца ве́трам; во́сеньскія дрэ́вы, бяспло́дныя, дво́йчы паме́рлыя, вы́карчаваныя;

люті морські хвилі, що власним соромом шумують; зорі блукаючі, яким пречорна темрява збережена повіки.

раз’ю́шаныя марскíя хва́лі, якія пе́няцца брыдо́тамі сваімі; зо́ркі блука́ючыя, для якіх змрок це́мры наве́к наканава́ны.

Про них також пророкував Енох, сьомий від Адама, кажучи: «Ось прибув Господь із своїми десятками тисяч святих,

Пра іх праро́чыў і Яно́х, сёмы ад Адама, ка́жучы: «вось, ідзе́ Гасподзь з дзеся́ткамі тысяч святых Ангелаў Сваіх,

щоб учинити суд над усіма й виявити всім безбожним усі вчинки їхньої безбожности, які вони безбожно накоїли, та всі зневаги, що проти нього говорили оті грішники безбожні.»

каб учынíць суд над усімі і вы́крыць усіх бязбо́жнікаў сярод іх ва ўсіх бязбо́жных спра́вах іх, учы́неных у бязбо́жнасці, і ва ўсіх жо́рсткасцях, прамо́ўленых су́праць Яго бязбо́жнымі грэ́шнікамі».

Вони ремствують, нарікають на свою долю й у своїх пожадливостях перебувають; уста ж їхні промовляють гордовито, підлещуються для користи.

Яны нарака́юць і ска́рдзяцца, жывучы́ паво́дле сваіх пажа́днасцей; вусны іх прамаўля́юць пыхлíвае; яны ліслíвяць дзе́ля кары́сці.

Ви ж, любі, пригадайте собі те, що вам передсказали апостоли Господа нашого Ісуса Христа,

Але вы, узлю́бленыя, па́мятайце прадка́занае Апосталамі Госпада нашага Іісуса Хрыста:

які вам говорили: «Останнього часу будуть насмішники, що діятимуть у своїх похотях безбожних.»

яны каза́лі вам, што ў апошні час з’я́вяцца глумлíўцы, якія бу́дуць жыць паво́дле сваіх бязбо́жных пажа́днасцей.

Це ті, що розбрат сіють, тварини, що не мають духу.

Гэта тыя, што аддзяля́юць саміх сябе ад адзíнства веры, яны душэ́ўныя, а ду́ха не ма́юць.

Ви ж, любі, що будуєтеся вашою найсвятішою вірою і молитесь у Святім Дусі,

Вы ж, узлю́бленыя, грунту́ючыся на найсвяце́йшай ве́ры вашай, у Ду́ху Святы́м мо́лячыся,

бережіть себе самих у любові Божій, очікуючи милости Господа нашого Ісуса Христа для вічного життя.

захо́ўвайце сябе ў любо́ві Божай, чака́ючы мíласці ад Госпада нашага Іісуса Хрыста́, для жыцця́ ве́чнага.

Тих, що вагаються, старайтеся переконати;

І да адных будзьце мíласцівымі з разва́жлівасцю;

інших рятуйте, вириваючи з вогню; до інших майте повне страху милосердя, ненавидьте навіть одежу, забруднену тілом.

а іншых стра́хам рату́йце, выхо́пліваючы іх з агню́; да іншых жа будзьце мíласцівымі са стра́хам, пагарджа́ючы на́ват во́праткай, якая апага́нена пло́ццю.

Тому ж, хто може зберегти вас від занепаду й поставити перед славою своєю непорочними в радості,

А Таму, Хто можа захава́ць вас ад падзе́ння і паста́віць перад сла́ваю Сваёю беззага́ннымі ў ра́дасці,

єдиному Богу, Спасу нашому, через Ісуса Христа, Господа нашого — слава, велич, сила і могутність перед усіма віками і нині й по всі віки! Амінь.

адзíнаму праму́драму Богу, Спасíцелю нашаму праз Іісуса Хрыста́, Госпада нашага, слава, ве́ліч, сіла і ўла́да перад усімі вяка́мі, і цяпер, і на ўсе вякí. Амíнь.

« 1 глава 1 глава »