1 Коринтян 1 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Переклад Хоменка → Пераклад праваслаўнай царквы

Павло, апостол Ісуса Христа, покликаний волею Божою, і брат Состен,

Павел, воляю Божаю паклíканы Апостал Іісуса Хрыста, і Сасфе́н брат, —

Церкві Божій, що в Корінті, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, що призивають на всякому місці ім'я нашого Ісуса Христа, Господа їхнього і нашого:

Царкве Божай, якая ў Карынфе, асвячоным у Хрысце Іісусе, пакліканым святым, з усімі, хто прызывае імя́ Госпада нашага Іісуса Хрыста ў кожным месцы, у іх і ў нас:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.

благадаць вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Іісуса Хрыста.

Я завжди дякую моєму Богові заради вас за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі,

Дзякую заўсёды Богу майму за вас, за благадаць Божую, дадзеную вам ў Хрысце Іісусе,

бо ви в ньому всім збагатились, — усяким словом і всяким знанням,

таму што ў Ім вы ўзбагаціліся ўсім, усякім словам і ўсякім пазнаннем,

згідно з тим, як Христове свідоцтво утвердилося між вами.

паколькі сведчанне Хрыстова ўмацавалася ў вас,

Тим то не бракує жадного дару ласки вам, що очікуєте об'явлення Господа нашого Ісуса Христа,

так што вы не маеце нястачы ні ў якім дары, чакаючы адкравення Госпада нашага Іісуса Хрыста,

який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа.

Які і ўмацуе вас да канца, каб вы былí беззаганнымі ў дзень Госпада нашага Іісуса Хрыста.

Вірний Бог, що вас покликав до спільности з своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.

Верны Бог, Якім вы пакліканы да супольнасці з Сынам Яго Іісусам Хрыстом, Госпадам нашым.

Благаю вас, брати, ім'ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі те саме говорили; щоб не було розколів поміж вами, але щоб були поєднані в однім розумінні й у одній думці.

Малю́ вас, браты, імем Госпада нашага Іісуса Хрыста, каб усе вы гаварылі адно і не было паміж вамі падзе́лаў, але каб вы былі злучаны адным разуменнем і адною думкаю.

Я бо довідався про вас, мої брати, від людей Хлої, що між вами є суперечки.

Бо ад дамашніх Хлоі стала мне вядома пра вас, браты мае́, што паміж вамі ёсць спрэчкі.

Казку ж про те, що кожен з вас говорить: «Я — Павлів, а я — Аполлосів, а я — Кифин, а я — Христів.»

Кажу я так, бо кожны з вас гаворыць: я Паўлаў; а я Апалосаў; а я Кіфаў; а я Хрыстоў.

Чи ж Христос розділився? Хіба Павло був розп'ятий за вас? Або хіба в Павлове ім'я ви христилися?

Няўжо раздзяліўся Хрыстос? хіба́ Павел быў распя́ты за вас? ці ў імя Паўла вы хрысціліся?

Дякую Богові, що я нікого з вас не охристив, крім Криспа та Ґая,

Дзякую Богу, што я нікога з вас не хрысціў, акрамя Крыспа і Гаія,

щоб не сказав хтось, що ви були охрищені в моє ім'я.

каб хто не сказаў, што я хрысціў у сваё імя́.

Охристив я теж дім Стефана; а більш не знаю, чи христив я когось іншого.

Хрысціў я таксама дом Сцяфанаў; а больш не ведаю, ці хрысціў каго іншага.

Христос же послав мене не христити, а благовістити, і то не мудрістю слова, щоб хрест Христа не став безуспішним.

Бо Хрыстос мяне паслаў не хрысцíць, а дабраве́сціць, і то не ў мудрасці слова, каб не зрабіць марным крыж Хрыстоў.

Бо слово про хрест — глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа.

Бо слова пра крыж для тых, якія гінуць, — гэта неразумнасць, а для нас, якія спасаемся, — сіла Божая.

Писано бо: «Знищу мудрість мудрих і розум розумних знівечу!

Бо напісана: «загублю мудрасць мудрацоў, і розум разумных адкіну».

Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього?» Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу?

Дзе мудрэц? дзе кніжнік? дзе знаўца веку гэтага́ Ці не ператварыў Бог мудрасць свету гэтага ў неразумнасць?

А що світ своєю мудрістю не спізнав Бога у Божій мудрості, то Богові вгодно було спасти віруючих глупотою проповіді.

Паколькі ж свет сваёю мудрасцю не пазнаў Бога ў прамудрасці Божай, то пажадаў Бог праз «неразумнасць» пропаведзі спасці веруючых.

Коли юдеї вимагають знаків, а греки мудрости шукають, —

Бо і Іудзеі патрабуюць цудаў, і Эліны шукаюць мудрасці;

ми проповідуємо Христа розп'ятого: — ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган,

а мы прапаведуем Хрыста распятага: для Іудзеяў спакусу, для Элінаў неразумнасць,

а для тих, що покликані, — чи юдеїв, чи греків — Христа, Божу могутність і Божу мудрість.

для саміх жа пакліканых — як Іудзеяў, так і Элінаў — Хрыста, Божую сілу і Божую прамудрасць;

Бо, нібито немудре Боже — мудріше від людської мудрости, і немічне Боже міцніше від людської сили.

таму што «неразумнае» Божае мудрэйшае за людзей і «слабае» Божае мацнейшае за людзей.

Погляньте, брати, на звання ваше: не багато мудрих тілом, не багато сильних, не багато благородних;

Паглядзіце ж, браты, хто вы, паклíканыя: не многа сярод вас мудрых па плоці, не многа магутных, не многа высакародных;

але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, —

але Бог вы́браў неразумнае свету, каб пасароміць мудрых, і слабае свету выбраў Бог, каб пасароміць моцнае;

і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було,

і бязроднае свету, і прыніжанае, і нязначнае выбраў Бог, каб пазбавіць сілы значнае, —

щоб жадне тіло не величалося перед Богом.

каб ніякая плоць не хвалілася перад Богам.

Тож через нього ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, і відкупленням,

Ад Яго ж і вы ў Хрысце Іісусе, Які стаў прамудрасцю для нас ад Бога, і праведнасцю, і асвячэннем, і адкупленнем,

щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.»

каб было, як напісана: «хто хва́ліцца, няхай Госпадам хва́ліцца».

« 16 глава 2 глава »