2 Царів 1 глава

Друга книга царів
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (СВ)

По смертї Ахабовій відпали Моабії від Ізраїля.

И отложился Моав от Израиля по смерти Ахава.

Охозія впав був через грату в своїй верхній сьвітлицї в Самариї та занедужав; і послав він посли й повелїв їм: Ійдїте, поспитайте в Беел-Себула, Екронського бога, чи я одужаю з сієї недуги моєї?

Охозия же упал через решетку окна горницы своей, что в Самарии, и занемог. И послал послов, и сказал им: «Пойдите, спросите у Веельзевула, божества аккаронского: выздоровею ли я от этой болезни?»

Ангел же Господень сказав до Ілиї Тесбія: Ось ійди лишень зустріч послам царя Самарийського та й промов до них: Хиба в Ізраїлї та нема Бога, що ви йдете питати в Беел-Себула, Екронського бога.

Тогда ангел Господень сказал Илии фесвитянину: «Встань, пойди навстречу посланным от царя самарийского и скажи им: „Разве нет Бога в Израиле, что вы идете вопрошать Веельзевула, божество аккаронское?“

За се ж, тако глаголе Господь: Із постелї, що лїг єси на її, ти вже не встанеш, а мусиш умерти. І пійшов Ілия (і сказав їм).

За это так говорит Господь: „С постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь“». И пошел Илия.

І вернулись посли, а він питає: Чому ви вернулись?

И возвратились к Охозии посланные. И он сказал им: «Что это вы возвратились?»

Відказують йому: Вийшов зустріч нам чоловік; та й сказав нам: Вернїтесь до царя, що вас послав і скажіть йому: Хиба в Ізраїлї та нема Бога, що ти посилаєш питати в Беел-Себула, Екронського бога? За се не встанеш ти з постелї, що лїг на її, а мусиш умерти.

И сказали ему: «Навстречу нам вышел человек и сказал нам: „Пойдите, возвратитесь к царю, который послал вас, и скажите ему — так говорит Господь: "Разве нет Бога в Израиле, что ты посылаешь вопрошать Веельзевула, божество аккаронское? За то с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь"“».

І питає їх: Який собою той чоловік, що вийшов зустріч вам і сказав таке вам?

И сказал им: «Каков видом тот человек, который вышел навстречу вам и говорил вам слова эти?»

Відказали йому: Чоловік той цїлий волохатий, а чересла підперезані шкуряним поясом. І каже він: Се Ілия Тесбій.

Они сказали ему: «Человек тот весь в волосах и кожаным поясом подпоясан по чреслам своим». И сказал он: «Это Илия фесвитянин».

І послав до його полусотника з його півсотнею. Сей прийшов до його, а він седїв на верху на горі, й промовив до його: Чоловіче Божий, царь повелїває: зійди з гори.

И послал к нему пятидесятника с его пятидесятком. И он взошел к нему, когда Илия сидел на верху горы, и сказал ему: «Человек Божий! Царь говорит: „Сойди“».

Ілия ж відказав і промовив до полусотника: Коли я чоловік Божий, так нехай зійде з неба огонь та й пожере тебе й твою полусотню. І зійшов із неба огонь і пожер його й його півсотню.

И отвечал Илия и сказал пятидесятнику: «Если я человек Божий, то пусть сойдет огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток». И сошел огонь с неба и попалил его и пятидесяток его.

І послав царь другого отамана над півсотнею вкупі з його півсотнею. Той прийшов та й каже: Чоловіче Божий, так говорить царь: зійди скоренко вниз.

И послал к нему царь другого пятидесятника с его пятидесятком. И он стал говорить ему: «Человек Божий! Так сказал царь: „Сойди скорее“».

Ілия ж відказав і рече йому: Коли я чоловік Божий, нехай спаде огонь із неба й пожере тебе й твою півсотню. І спав огонь Божий з неба та й пожер його й його півсотню.

И отвечал Илия и сказал ему: «Если я человек Божий, то пусть сойдет огонь с неба и попалит тебя и твой пятидесяток». И сошел огонь Божий с неба, и попалил его и пятидесяток его.

Тодї послав ще третього отамана над півсотнею вкупі з його півсотнею. Пійшов той, й як прийшов, упав навколїшки перед Ілиєю та й промовив, благаючи: Чоловіче Божий! не погорди душею моєю й душами сих пятьдесятьох рабів твоїх.

И еще послал в третий раз пятидесятника с его пятидесятком. И поднялся, и пришел пятидесятник третий, и пал на колени свои перед Илией, и умолял его и говорил ему: «Человек Божий! Да не будет презрена душа моя и душа рабов твоих — этих пятидесяти — пред очами твоими;

Ось бо упав огонь із неба й пожер обох перших отаманів над півсотнями; тепер же душа моя не буде погорджена перед тобою.

вот, сошел огонь с неба и попалил двух пятидесятников прежних с их пятидесятками; но теперь да не будет презрена душа моя пред очами твоими!»

І рече ангел Господень до Ілиї: Ійди з ним, не лякайсь його. І встав і пійшов із ним до царя.

И сказал ангел Господень Илии: «Пойди с ним, не бойся его». И он встал и пошел с ним к царю.

І сказав йому (цареві): Так глаголе Господь: За те, що ти послав посли, щоб вони поспитали в Беел-Себула, бога Екронського, — наче б в Ізраїлї не було Бога, щоб питати про слово його, ти не зійдеш із постелї, що лїг на їй, а мусиш умерти.

И сказал ему: «Так говорит Господь: „За то, что ты посылал послов вопрошать Веельзевула, божество аккаронское, как будто в Израиле нет Бога, чтобы вопрошать о слове Его, с постели, на которую ты лег, не сойдешь с нее, но умрешь“».

От і вмер він по слову Господньому, що проказав Ілия; а брат його Йорам став царем намість його — у другому роцї Йорама, сина Йосафатового, царя Юдейського, бо в його не було сина.

И умер он по слову Господнему, которое изрек Илия. И воцарился Иорам вместо него, во второй год Иорама, сына Иосафата, царя иудейского, так как сына у того не было.

Проче про Охозію, що він чинив, те прописано в книзї лїстописній царів Ізрайлевих.

Прочее об Охозии, что он сделал, написано в летописи царей израильских.

« 22 глава 2 глава »