Захарії 1 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (СВ)

У восьмому місяцї, в другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

В восьмом месяце, во второй год Дария, было слово Господа к Захарии, сыну Варахии, сыну Адды, пророку:

Прогнївився вельми Господь на ваших отцїв;

«Прогневался Господь на отцов ваших великим гневом,

Оце ж скажи їм: Так говорить Господь сил небесних: Обернїтесь до мене, говорить Господь Саваот, то й я обернусь до ваc, говорить Господь сил небесних.

и ты скажи им — так говорит Господь Саваоф: „Обратитесь ко Мне, — говорит Господь Саваоф, — и Я обращусь к вам, — говорит Господь Саваоф. —

Не будьте ж такі, як отцї ваші, що до них промовляли прежнї пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Зверніте з ледачих стежок ваших і від лихих учинків ваших; та вони не слухали й не вважали на мене, говорить Господь.

Не будьте такими, как отцы ваши, к которым взывали прежде бывшие пророки, говоря: "Так говорит Господь Саваоф: обратитесь от злых путей ваших и от злых дел ваших"; но они не слушались и не внимали Мне, — говорит Господь. —

Отцї ваші,- де ж вони? та й пророки — чи вічно ж їм жити?

Отцы ваши — где они? Да и пророки, будут ли они вечно жить?

Слова ж мої й присуди мої, що я заповідав через слуг моїх пророків, чи ж не справджались на отцях ваших? і вони навертались та й говорили : Як призначив Господь Саваот учинити нам після стежок наших і по вчинках наших, так і зробив.

Но слова Мои и определения Мои, которые заповедал Я рабам Моим, пророкам, разве не постигли отцов ваших? И они обращались и говорили: "Как определил Господь Саваоф поступить с нами по нашим путям и по нашим делам, так и поступил с нами"“».

Двайцять четвертого дня одинайцятого місяця, у другому Дарійовому роцї, надійшло слово Господнє до пророка Захарії Варахієнка, сина Аддового, таке:

В двадцать четвертый день одиннадцатого месяца — это месяц шеват, — во второй год Дария, было слово Господа к Захарии, сыну Варахии, сыну Адды, пророку.

Бачив я вночі видиво: чоловік на червоному конї стоїть проміж миртами в зеленій долинї, а за ним конї червонобурі, теркаті й білі;

Видел я ночью: вот, муж на рыжем коне стоит между миртами, которые в углублении, а позади него кони рыжие, пегие и белые;

І спитав я: Хто вони, пане мій? і сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Я скажу тобі, хто вони.

и сказал я: «Кто они, господин мой?» И сказал мне ангел, говоривший со мною: «Я покажу тебе, кто они».

Тодї озвався чоловік, що стояв проміж миртами, й сказав: Се ті, що їх Господь послав пройти землю.

И отвечал муж, который стоял между миртами, и сказал: «Это те, которых Господь послал обойти землю».

Вони ж заговорили до ангела Господнього, що стояв проміж миртами й сказали: Пройшли ми землю й ось, вся земля заселена й спокійна.

И они отвечали ангелу Господнему, стоявшему между миртами, и сказали: «Обошли мы землю, и вот, вся земля населена и спокойна».

І озвавсь ангел Господень і сказав: Господи Вседержителю! докіль будеш ти немилосерден до Ерусалиму й городів Юдиних, що гнївишся на них уже сїмдесять років?

И отвечал ангел Господень и сказал: «Господь Вседержитель! Доколе Ты не умилосердишься над Иерусалимом и над городами Иудиными, на которые Ты гневаешься вот уже семьдесят лет?»

І відказав Господь ангелові, що розмовляв ізо мною, словами благими, словами відрадними.

Тогда в ответ ангелу, говорившему со мною, изрек Господь слова благие, слова утешительные.

І сказав менї ангел, що розмовляв ізо мною: Вісти голосно й скажи: Так говорить Господь Саваот: Я жалую Ерусалима й Сиона великою ревностю;

И сказал мне ангел, говоривший со мною: «Провозгласи и скажи — так говорит Господь Саваоф: „Возревновал Я об Иерусалиме и о Сионе ревностью великою;

І палаю великим гнівом, проти тих спокойних народів, бо як я легко, гнівився, вони збільшали зло.

и великим негодованием негодую на народы, живущие в покое; ибо, когда Я мало прогневался, они усилили зло“.

Тим же то таж говорить Господь: Повернусь ізнов милосердно до Ерусалиму: в йому одбудується мій храм, говорить Господь Саваот, та й простягнуть будівельнїй шнур через Ерусалим.

Поэтому так говорит Господь: „Я обращаюсь к Иерусалиму с милосердием; в нем соорудится дом Мой, — говорит Господь Саваоф, — и землемерная вервь протянется по Иерусалиму“.

Далїй оповісти й скажи: Так говорить Господь сил небесних: Городи мої попереповнюються знов добром, і потїшить Господь Сиона, й вибере собі знов Ерусалим.

Еще провозгласи и скажи — так говорит Господь Саваоф: „Снова переполнятся города Мои добром, и утешит Господь Сион, и снова изберет Иерусалим“».

І підвів я мої очі й дивлюсь: ось чотири роги.

И поднял я глаза мои и увидел: вот, четыре рога.

І спитав я у ангела, що розмовляв ізо мною: Що се? а він відказав менї: Се роги, що порозкидали Юду, Ізраїля й Ерусалим.

И сказал я ангелу, говорившему со мною: «Что это?» И он ответил мне: «Это рога, которые разбросали Иуду, Израиля и Иерусалим».

Потім показав мені Господь чотирі ремісники.

Потом показал мне Господь четырех рабочих.

І поспитав я: Що вони йдуть робити? а він відказав так: Оті роги так порозкидали Юду, що нїхто не здолїе підвести голови своєї: а сї прийшли, щоб їх полякати та позбивати роги в народів, що підняли рога проти Юдиної землі, щоб її порозмітувати.

И сказал я: «Что они идут делать?» Он сказал мне так: «Эти рога разбросали Иуду, так что никто не может поднять головы своей; а эти пришли устрашить их, сбить рога народов, поднявших рог свой против земли Иудиной, чтобы рассеять ее».

« 2 глава 2 глава »