Захарії 5 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (СВ)

І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.

И опять поднял я глаза мои и увидел: вот летит свиток.

І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.

И сказал он мне: «Что видишь ты?» Я отвечал: «Вижу летящий свиток; длина его двадцать локтей, а ширина его десять локтей».

І промовив він до мене: Се прокляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї.

Он сказал мне: «Это проклятие, исходящее на лицо всей земли; ибо всякий, кто крадет, будет истреблен, как написано на одной стороне, и всякий, клянущийся ложно, истреблен будет, как написано на другой стороне».

Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.

«Я навел его, — говорит Господь Саваоф, — и оно войдет в дом вора и в дом клянущегося Моим именем ложно, и пребудет в доме его, и истребит его, и деревья его, и камни его».

І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?

И вышел ангел, говоривший со мною, и сказал мне: «Подними еще глаза твои и посмотри, что это выходит?»

Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.

Когда же я сказал: «Что это?» — Он отвечал: «Это выходит ефа» — и сказал: «Это образ их по всей земле».

Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина.

И вот кусок свинца поднялся, и там сидела одна женщина посреди ефы.

І промовив він: Отся — то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою.

И сказал он: «Эта женщина — само нечестие», и бросил ее в середину ефы, а на отверстие ее бросил свинцовый кусок.

І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом.

И поднял я глаза мои и увидел: вот появились две женщины, и ветер был в крыльях их, и крылья у них, как крылья аиста; и подняли они ефу и понесли ее между землей и небом.

І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу?

И сказал я ангелу, говорившему со мною: «Куда несут они эту ефу?»

Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.

Тогда сказал он мне: «Чтобы устроить для нее дом в земле Сеннаар, и когда будет все приготовлено, то она поставится там на своей основе».

« 4 глава 6 глава »