Захарії 5 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Куліша та Пулюя → Перевод Десницкого

І підвів я знов очі й побачив, аж се летить писаний звиток.

Я снова поднял глаза и увидел летящий свиток.

І спитав він у мене: Що ти бачиш? а я кажу: Бачу летючий писаний звиєць, двайцять локот завдовжки й десять локот завширшки.

Ангел спросил меня:— Что ты видишь?Я ответил:— Вижу летящий свиток длиной в двадцать локтей и шириной в десять.

І промовив він до мене: Се прокляттє, що виходить на всю країну кожен, що крадекривдить, буде вигублений, як се написано на одній стороні; так само хто ложно кленеться буде вигублений, як написано на другій сторонї.

Он объяснил:— Это проклятие, нисходящее на всю землю. Всякий вор будет истреблен, как написано на этой стороне, а всякий клятвопреступник — как написано на той.

Я допущу те прокляттє, говорить Господь Саваот, і ввійде воно в господу злодїя і в господу того, що моїм імям ложно божиться, й оселиться воно в їх домівках, і вигубить їх укупі з їх деревяною й камяною роботою.

Я пошлю его — пророчество Господа Воинств — в дом того, кто крадет, и в дом того, кто ложно клянется именем Моим. Оно останется там, и разрушит дом — и балки, и камни.

І вийшов ангел, що розмовляв ізо мною, й промовив до мене: Підведи очі твої й подивись, що се за проява ?

Тогда говоривший со мной ангел выступил вперед и сказал:— Посмотри, что это приближается?

Кажу ж я: Що се? А він відказав: Се виходить мірка, й додав: се образ їх у всій країні.

Я спросил:— Что же это?И он ответил:— Это мерная корзина.И добавил:— Такова их вина по всей земле.

Аж ось, піднялась оловяна покришка, а там у єфі седить женщина.

Тогда поднялась свинцовая крышка корзины и оказалось, что внутри сидела женщина.

І промовив він: Отся — то сама безбожність і пхнув її в ефу, та й накрив оловяною покришкою.

Он сказал:— Это и есть само нечестие!Женщину он бросил прямо в корзину, и закрыл ее крышкой.

І зняв я очі свої й побачив: аж ось проявились дві женщини, й вітер дув у крила їм, а крила в їх були наче в канї; й підняли вони ефу та й понесли її між землею й небом.

Я посмотрел и увидел двух женщин, их крылья были полны ветра (у них были крылья, как у аистов). Они понесли корзину между небом и землей.

І поспитав я в ангела, що розмовляв ізо мною: Куди несуть вони єфу?

А я спросил говорившего со мной ангела:— Куда они понесли корзину?

Він же відказав менї: Щоб виготовити їй пробуток у Сеннаар-землї й як осядеться вона там, то поставиться на своїй підставцї.

Он ответил:— В долину Шинар, чтобы устроить там ей дом. И когда все будет готово, она будет водружена на свое место.

« 4 глава 6 глава »