Ісаї 1 глава

Книга пророка Ісаї
Переклад Куліша та Пулюя → Перевод Десницкого

Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії:

Видение об Иудее с Иерусалимом, которое было пророку Исайе, сыну Амоца, когда в Иудее царствовали Уззия, а затем Йотам, Ахаз и Хизкия.

Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене.

Слушай, небо, и внимай, земля,ибо Господь говорит!— Я сыновей взрастил и воспитал,а они восстали на Меня!

Віл знає господаря свого, й осел — ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє.

Знает бык своего господина,осел — хозяйские ясли,а Израиль не знает,Мой народ не разумеет!

О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його!

Увы, греховное племя,народ, обремененный виной,злодейское семя, негодное потомство —оставили Господа,презрели Святыню Израиля,спиной к Нему повернулись!

Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе.

Сколько же еще вас бить?Мятеж за мятежом!Вся голова в ранах,сердце совсем истомилось.

Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою.

С головы до ногне осталось живого места —синяки да открытые раны,не омыты, не обвязаны,маслом не смягчены.

То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, — звичайно, опустошене чужинцями.

Разорена ваша земля,города огнем сожжены,и на ваших глазах ваши поляобирают чужаки —разгром, как от набега чужеземцев.

І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене.

Осталась дочь Сионакак шалаш в винограднике,сторожка на поле,или город в осаде.

Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, — ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра.

Не сохрани нам Господь Воинствмалого остатка —стали бы мы как Содом,уподобились бы Гоморре.

Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський!

Слушайте слово Господне,правители Содома!Внимай учению нашего Бога,народ Гоморры!

Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу.

— К чему мне множество ваших жертв, —говорит Господь, —пресытился Я сожженными баранамии жиром отборного скота,не угодна мне кровьтельцов, баранов, козлов!

Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої?

Вы приходите предстать предо Мной —но кто требует от васво дворах Моих топтаться?

Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм!

Ни к чему вам таскать приношения,воскурения Мне ненавистны!Новомесячия, субботы да собрания —не выношу, когда празднуют злодеи!

Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх.

Новомесячия ваши и торжестваМне ненавистны;для Меня они — бремя,устал его нести!

І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови.

Простираете ко Мне руки —Я тогда отвожу глаза;множите молитвы — Я не слышу:руки ваши полны крови.

Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло;

Омойтесь, очиститесь!Удалите злодеяния своипрочь с глаз Моих,прекратите творить зло;

Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову;

научитесь творить добро,ищите правды,порицайте угнетателей,окажите справедливость сироте,правый суд подайте вдове.

А тодї прийдїть — і розсудимось, — говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця — я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, — обмию їх, як вовну.

Вот тогда приходите, и рассудим! —говорит Господь.Если ваши грехи багровеют —отбелю их, подобно снегу,пламенеют, наливаясь алым —как новую шерсть, отмою.

Схочете слухняним робом у мене ходити, — буде вас земля усяким благом надїляти;

Добровольно Мне покоритесь —будете вкушать земные блага.

Затнетеся ж, опір ставши, — тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять!

А если откажетесь, возмутитесь —самих вас пожрет меч.Так сказали уста Господни!

О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер — душогубцї.

Как же это сделалась блудницейпрежде верная столица,исполненная правосудия?Обитала в ней некогда правда,а теперь — убийцы.

Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою;

Серебро твое стало шлаком,вино разбавлено водою;

Князї твої — проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить.

вожди твои — сообщники повстанцев,ворам приятели!Все они любят взятки,за подарками гоняются,за сироту не заступятся,до жалобы вдовы им нет дела.

Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми!

За это — пророчество вам от Владыки,Господа Воинств, Мощи Израиля:— Избавлюсь Я от врагов,отомщу неприятелям!

Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово.

Занесу над тобой руку,очищу, как щелоком, твой нагар,твой шлак уничтожу!

І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною.

Верну тебе судей, как прежде,советников, какие раньше были,и тогда назовут тебя городом праведным,столицей верной.

Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, — справедливостю;

Справедливость Сион искупит,обратившихся сынов его — праведность.

А всїм відступникам і грішникам — погибель, і хто Господа покинув — затратиться.

А злодеям и грешникам — одна гибель,забывшие Господа сгинут.

А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали;

Стыд постигнет вас тогда за дубы священные,что так вам любезны,срам — за сады, что себе вы избрали!

І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має.

Будете как дуб с листвой опавшей,как сад, водой не орошенный.

І потужний станесь — сьміттєм, праця ж його — іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.

Сильный тогда станет паклей,а дело его — искрой,как займется — так никто не потушит.

« 8 глава 2 глава »