Захарії 5 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Огієнка → Перевод Десницкого

І зно́ву підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.

Я снова поднял глаза и увидел летящий свиток.

І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“

Ангел спросил меня:— Что ты видишь?Я ответил:— Вижу летящий свиток длиной в двадцать локтей и шириной в десять.

І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане.

Он объяснил:— Это проклятие, нисходящее на всю землю. Всякий вор будет истреблен, как написано на этой стороне, а всякий клятвопреступник — как написано на той.

І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“.

Я пошлю его — пророчество Господа Воинств — в дом того, кто крадет, и в дом того, кто ложно клянется именем Моим. Оно останется там, и разрушит дом — и балки, и камни.

І вийшов той ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: „Зведи́ но свої очі й побач, що́ це вихо́дить?“

Тогда говоривший со мной ангел выступил вперед и сказал:— Посмотри, что это приближается?

І сказав я: „Що це таке?“ А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“.

Я спросил:— Что же это?И он ответил:— Это мерная корзина.И добавил:— Такова их вина по всей земле.

Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́.

Тогда поднялась свинцовая крышка корзины и оказалось, что внутри сидела женщина.

І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру.

Он сказал:— Это и есть само нечестие!Женщину он бросил прямо в корзину, и закрыл ее крышкой.

І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом.

Я посмотрел и увидел двух женщин, их крылья были полны ветра (у них были крылья, как у аистов). Они понесли корзину между небом и землей.

І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“

А я спросил говорившего со мной ангела:— Куда они понесли корзину?

І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“.

Он ответил:— В долину Шинар, чтобы устроить там ей дом. И когда все будет готово, она будет водружена на свое место.

« 4 глава 6 глава »