Захарії 5 глава

Книга пророка Захарія
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (СВ)

І зно́ву підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.

И опять поднял я глаза мои и увидел: вот летит свиток.

І сказав він до мене: „Що́ ти бачиш?“ А я відказав: „Я бачу летючого зво́я. Довжина́ його — двадцять мірою ліктем, а ширина́ його — десять ліктів.“

И сказал он мне: «Что видишь ты?» Я отвечал: «Вижу летящий свиток; длина его двадцать локтей, а ширина его десять локтей».

І сказав він мені: „Це те прокля́ття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен зло́дій буде знищений згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присяга́є ложно, буде знищений згідно з тим, що з того боку звою написане.

Он сказал мне: «Это проклятие, исходящее на лицо всей земли; ибо всякий, кто крадет, будет истреблен, как написано на одной стороне, и всякий, клянущийся ложно, истреблен будет, как написано на другой стороне».

І привів Я його, прокля́ття, — говорить Господь Саваот, — і при́йде воно до дому зло́дія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно ося́деться в сере́дині дому його, і вигубить його, і дере́ва його та каміння його“.

«Я навел его, — говорит Господь Саваоф, — и оно войдет в дом вора и в дом клянущегося Моим именем ложно, и пребудет в доме его, и истребит его, и деревья его, и камни его».

І вийшов той ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: „Зведи́ но свої очі й побач, що́ це вихо́дить?“

И вышел ангел, говоривший со мною, и сказал мне: «Подними еще глаза твои и посмотри, что это выходит?»

І сказав я: „Що це таке?“ А він відказав: „Це ефа́, що виходить“. І ще він сказав: „Це їхня подоба в усьому кра́ї“.

Когда же я сказал: «Что это?» — Он отвечал: «Это выходит ефа» — и сказал: «Это образ их по всей земле».

Аж ось підняла́ся оли́в'яна по́кришка, а це була́ одна жінка, що сиділа посеред ефи́.

И вот кусок свинца поднялся, и там сидела одна женщина посреди ефы.

І він сказав: „Це та несправедливість“. І кинув її до сере́дини ефи́, і кинув олив'я́ного куска до її отво́ру.

И сказал он: «Эта женщина — само нечестие», и бросил ее в середину ефы, а на отверстие ее бросил свинцовый кусок.

І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх кри́лах, а їхні кри́ла — як крила чорногу́за. І підняли́ вони ефу́ між землею та між небом.

И поднял я глаза мои и увидел: вот появились две женщины, и ветер был в крыльях их, и крылья у них, как крылья аиста; и подняли они ефу и понесли ее между землей и небом.

І сказав я до ангола, що зо мною говорив: „Куди́ вони несуть цю ефу́?“

И сказал я ангелу, говорившему со мною: «Куда несут они эту ефу?»

І сказав він до мене: „Щоб збудувати їй дім у краю́ Шін'ар. А коли він буде поста́влений, то буде покла́дена там на місці своєму“.

Тогда сказал он мне: «Чтобы устроить для нее дом в земле Сеннаар, и когда будет все приготовлено, то она поставится там на своей основе».

« 4 глава 6 глава »