2 Петра 1 глава

Друге соборне послання св. апостола Петра
Українська Біблія. Турконяк → Пераклад Сабілы і Малахава

Симон-Петро, раб і апостол Ісуса Христа, — до тих, хто завдяки праведності нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа прийняв віру, рівноцінну нашій.

Сымон Пётра, раб і Апостал Ісуса Хрыста, да тых, што атрыма́лі роўна з намі шматкаштоўную веру па Волі Бога нашага і Збаўцы Ісуса Хрыста:

Благодать вам і мир хай помножаться в пізнанні Бога й Ісуса, нашого Господа!

Багадаць вам і мір хай памножыцца ў пазнаньні Бога і Ісуса, Госпада нашага.

Усе те, що потрібне для життя і побожності, подарувала нам Його Божа сила — пізнанням Того, Хто покликав нас власною славою і чеснотою.

Як Божаю Сілай Ягонай дарава́на нам усё для жыцьця і багабойнасьці праз пазнаньне Паклікаўшага нас Славаю і Цнатою,

Через них даровані нам дорогоцінні та великі обітниці, щоби через них ви стали учасниками Божественної природи, уникнувши морального розтління, яке є у світі.

якімі дарава́ны нам вялікія і шматкаштоўныя абяцаньні, каб праз іх сталіся вы ўдзельнікамі Божай прыроды, ухіліўшыся ад гніеньня ў пажадлівасьці ў сьвеце,

Тому докладіть усі старання, покажіть у вашій вірі чесноту, а в чесноті — пізнання,

дык вы, прыкладаючы да гэтага ўсё стараньне, пакажыце ў веры вашай цнату, у цнаце ж — разважлівасьць,

в пізнанні — стриманість, у стриманості — терпеливість, у терпеливості — побожність,

у разважлівасьці стрыманасьць, у стрыманасьці цярплівасьць, у цярплівасьці багабойнасьць,

у побожності — братерство, а в братерстві — любов.

у багабойнасьці браталюбства, а ў браталюбстве любоў.

Адже коли це у вас є та примножується, то не залишить вас без діла, ні без плоду для пізнання Господа нашого Ісуса Христа.

Так (калі) гэтае ў вас ёсьць і памнажаецца, вы ня застанецеся бяздзейнымі і бясплоднымі ў пазнаньні Госпада нашага Ісуса Хрыста.

А в кому цього нема, той сліпий, короткозорий; він забув про очищення від своїх попередніх гріхів.

А хто гэтага ня мае, той сьляпы, нявíсны, забыўся пра атрыманьне ачышчэньня сваіх ранейшых грахоў.

Тому, брати, усе більше намагайтеся утвердити ваше покликання та обрання, тому що роблячи так, ніколи не спіткнетеся.

Пагэтаму, браты, больш і больш старайцеся зрабіць няпахісным ваша паклíканьне і выбра́ньне; гэтак робячы, ніколі ня спатыкнецеся,

Адже таким чином щедро забезпечиться вам вхід до вічного Царства нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа.

бо гэтак вам будзе адчынены вольны ўваход у вечнае Валадарства Госпада нашага і Збаўцы Ісуса Хрыста.

Тому я буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте і впевнені в теперішній істині.

Пагэтаму я ня перастану вам пастаянна напамінаць аб гэтым, хоць вы (ужо) і ведаеце і ўгрунтаваны ў гэтай праўдзе.

Бо вважаю за справедливе, доки я ще в цій оселі, спонукувати вас нагадуванням,

Справядлівым жа лічу, да таго часу пакуль знаходжуся ў гэтай (цялеснай) будыніне заахвочваць вас напамінаньнем,

знаючи, що невдовзі покину свою оселю, як і Господь наш Ісус Христос показав мені.

ведаючы што хутка пакіну маю будыніну, як і Госпад наш Ісус Хрыстос мне адкрыў.

Дбатиму, щоб і після мого відходу ви завжди про це пам’ятали.

Пастараюся ж, каб вы і пасьля майго адыходу пастаянна ўспаміналі гэтыя (словы).

Адже ми сповістили вам про силу та присутність Господа нашого Ісуса Христа, не йдучи за хитрими вигадками, але будучи очевидцями Його величі.

Бо мы абвясьцілі вам сілу і прыход Госпада нашага Ісуса Хрыста, ня за нябыліцамі ідучы ўсьлед, але стаўшы відавочцамі велічы Ягонай.

Тому що Він прийняв честь і славу від Бога Отця, коли до Нього донісся від величної слави такий голос: Це — Мій Син, Мій улюблений, Якого Я вподобав!

Бо (Ён) прыняў ад Бога Ба́цькі чэсьць і славу, калі да Яго быў прагучаўшы голас Вялізарнай Славы: Гэты ёсьць Сын Мой Любасны, у Якім усё Маё задавальненьне.

І ми, будучи з Ним на святій горі, чули цей голос, що пролунав з неба.

Пачу́лі гэты голас і мы, як ён прагучаў зь Неба, як мы былí разам зь Ім на сьвятой гары.

І ми маємо ще непорушне пророче слово. Ви добре робите, зважаючи на нього як на світильник, який світить у темному місці, — доки почне розвиднятися, і ранкова зоря засяє у ваших серцях,

І мы маем найдаставернейшае прарочае слова; і вы добра робіце, калі зьвяртаецеся да яго, як да сьветача, які зьзяе ў цёмным мейсцы, пакуль дзень пачне сьвітаць і ранішняя зорка ўзыйдзе ў сэрцах вашых,

насамперед знаючи те, що жодне пророцтво в Писанні не постає з власного тлумачення.

ведаючы галоўнае ў тым, што ў усякага прароцтва з Пісаньня ня бывае ўласнага (чалавечага) тлумачэньня,

Адже пророцтво ніколи не було з волі людини, але від Бога звіщали мужі, натхнені Святим Духом.

бо прароцтва было выказана некалі ня па волі чалавека, але (яно) было выказана сьвятымі Божымі людзьмі, натхняемымі Духам Сьвятым.

« 5 глава 2 глава »