Об’явлення 6 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Українська Біблія. Турконяк → Под редакцией Кулаковых

І я побачив, що Агнець відкрив одну із сімох печатей; і я почув, що одна із чотирьох живих істот говорила громоподібним голосом: Іди [й подивися]!

После этого увидел я, что Агнец снял первую из семи печатей, и услышал, как одно из четырех живых существ сказало громоподобным голосом: «Выходи!»1

І я поглянув; і ось — білий кінь. А той, хто сидів на ньому, мав лук. І дано йому вінець, і він вийшов як переможець, щоби перемогти.

И вот перед взором моим — белый конь. У всадника был в руке лук, а на голове венец, которого он был удостоен. Он вышел как победитель, устремленный к новым победам.2

А коли Він відкрив другу печать, я почув, що друга істота промовляла: Іди [й подивися]!

Когда снял Агнец вторую печать, я услышал, как второе живое существо тоже сказало: «Выходи!»

І вийшов інший кінь — червоний. А тому, хто на ньому сидів, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного, і дано йому великий меч.

И вот передо мной3 другой конь. Этот был огненно-красный. Всаднику на нем дано было лишить живущих на земле мира, чтобы убивали люди друг друга. Огромный меч был дан ему.

А коли відкрив третю печать, я почув, що третя істота говорила: Іди [й подивися]! І я поглянув; і ось — чорний кінь. А той, хто сидів на ньому, мав у своїй руці вагу.

Когда третью снял Агнец печать, заговорило третье из живых существ: «Выходи!» — услышал я и тотчас увидел коня вороного. В руке третьего всадника были весы.

І я почув неначе голос серед чотирьох істот, що промовляв: Мірка [1] пшениці — за динарій [2] , і три мірки ячменю — за динарій, а олії та вину не завдай шкоди!

Тут со стороны4 четырех живых существ раздался, казалось, чей-то голос: «Целый день работы всего за одну меру пшеницы или за три меры ячменя!5 Но елея и вина всё же не тронь!»6

А коли Він відкрив четверту печать, я почув голос четвертої істоти, яка промовляла: Іди [й подивися]!

Агнец снял четвертую печать — и я услышал, как четвертое живое существо сказало в свой черед: «Выходи!»

І я поглянув; і ось — кінь блідий. А той, хто сидів на ньому, мав ім’я — Смерть. І Ад ішов слідом за ним; і дано їм владу над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем і голодом, моровицею і земними звірами.

Я взглянул и вижу: вот конь мертвенно-бледный и на нем всадник, имя которому — Смерть. Ад следовал за ним. Дана была им власть над четвертой частью земли, чтобы изводить людей мечом, голодом, мором и зверьем земным.

А коли відкрив п’яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже Слово і за свідчення, яке вони мали.

Когда Агнец снял пятую печать, увидел я под жертвенником души7 убиенных за слово Божие и за свидетельство, которого они держались.

І вони закричали гучним голосом, проголошуючи: Доки, Святий і Праведний Владико, не судиш і не мстиш за нашу кров мешканцям Землі?

И возопили они в молитвах своих: «Когда, Владыка Святой и Истинный, станешь судить Ты и взыщешь за кровь нашу с живущих на земле?»

І було дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, аби спочивали ще трохи часу, поки не доповнять числа їхні співслуги та їхні брати, котрі будуть вбиті, як і вони.

Тогда каждого из них облачили в белые одежды и было им сказано, чтобы подождали они еще немного до тех пор, пока не пополнятся их ряды соработниками и братьями их, которые будут умерщвлены, как и они.

І я глянув, коли Він відкрив шосту печать. І був великий землетрус, і сонце стало темне, як той волосяний міх, а весь місяць став, наче кров.

Потом увидел я, что после того, как шестую снял Агнец печать, случилось великое землетрясение, и солнце стало черным, как траурное покрывало,8 а вся луна сделалась кровавой;

І небесні зорі попадали на землю, як смоківниця скидає свої плоди від сильного пориву вітру.

звезды небесные пали на землю, как смоквы незрелые, осыпающиеся с древа своего, когда раскачивает его сильный ветер.

І небо відійшло, згорнувшись, як сувій; і кожна гора та острів зрушилися зі своїх місць.

И небо исчезло, свернувшись как свиток, и все горы и острова были сдвинуты с мест своих.

А земні царі, вельможі, тисяцькі, багатії, сильні, кожний раб і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах,

Обуял всех людей страх: цари земли и вельможи с военачальниками, богатые и сильные, все рабы и свободные — все без различия прятались в пещерах и между горных утесов.

гукаючи до гір та до скель: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, та від гніву Агнця!

Взывали люди к горам и утесам: «Падите на нас и сокройте от взора9 Сидящего на престоле и гнева Агнца!»

Адже прийшов великий день Його гніву, — і хто може встояти?

День гнева пришел, великого гнева Их.10 Кто может теперь устоять?

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: иди! В некот. рукописях: иди и смотри! То же в ст. 3, 5 и 7.

2 [2] — Букв.: и дан был ему венец, и он выступил, побеждая, и чтобы побеждать.

4 [3] — Букв.: и вышел.

6 [4] — Букв.: посреди.

6 [5] — Букв.: мера пшеницы за денарий и три меры ячменя за денарий. См. в Словаре Денарий.

6 [6] — Букв.: не причиняй вреда.

9 [7] — См. в Словаре Душа.

12 [8] — Или: власяница.

16 [9] — Букв.: лица.

17 [10] — В некот. рукописях: гнева Его.

« 5 глава 7 глава »