Об’явлення 6 глава

Об'явлення св. Івана Богослова
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

І я побачив, що Агнець відкрив одну із сімох печатей; і я почув, що одна із чотирьох живих істот говорила громоподібним голосом: Іди [й подивися]!

И я увидел, как Агнец сломал первую из семи печатей и услышал, как одно из животных сказало голосом, подобным грому: "Приди".

І я поглянув; і ось — білий кінь. А той, хто сидів на ньому, мав лук. І дано йому вінець, і він вийшов як переможець, щоби перемогти.

И посмотрел я тогда и увидел перед собой белого коня. У всадника в руках был лук и был дан ему венец, и он, победоносный, поехал побеждать.

А коли Він відкрив другу печать, я почув, що друга істота промовляла: Іди [й подивися]!

Агнец сломал вторую печать, и я услышал, как второе животное сказало: "Приди".

І вийшов інший кінь — червоний. А тому, хто на ньому сидів, дано було забрати мир із землі, щоб убивали одне одного, і дано йому великий меч.

И вышел тогда другой конь, красный, как огонь. И всаднику было дано разрешение лишить землю мира и вынудить людей убивать друг друга. И дали ему большой меч.

А коли відкрив третю печать, я почув, що третя істота говорила: Іди [й подивися]! І я поглянув; і ось — чорний кінь. А той, хто сидів на ньому, мав у своїй руці вагу.

И сломал Агнец третью печать, и я услышал, как третье животное сказало: "Приди". И посмотрел я тогда, и был передо мной чёрный конь. Всадник держал в руках весы.

І я почув неначе голос серед чотирьох істот, що промовляв: Мірка [1] пшениці — за динарій [2] , і три мірки ячменю — за динарій, а олії та вину не завдай шкоди!

И услышал я нечто подобное звучанию голоса, исходившего оттуда, где были четверо животных. Голос сказал: "Одна мера пшеницы за серебряную монету, и три меры ячменя за серебряную монету. Но не испорти масла и вина!"

А коли Він відкрив четверту печать, я почув голос четвертої істоти, яка промовляла: Іди [й подивися]!

И Агнец сломал четвёртую печать, и я услышал голос четвёртого животного, произнёсший: "Приди".

І я поглянув; і ось — кінь блідий. А той, хто сидів на ньому, мав ім’я — Смерть. І Ад ішов слідом за ним; і дано їм владу над четвертою частиною землі, щоб убивати мечем і голодом, моровицею і земними звірами.

И тогда я взглянул и оказался передо мной бледный конь и всадник, имя которому "Смерть", и за ним следовал Ад. И дана ему была власть над четвёртой частью земли убивать мечом, голодом и болезнями и с помощью диких животных.

А коли відкрив п’яту печать, я побачив під престолом душі вбитих за Боже Слово і за свідчення, яке вони мали.

Когда Агнец сломал пятую печать, я увидел под алтарём души умерщвлённых за то, что они были послушны слову Божьему и истине, которую получили.

І вони закричали гучним голосом, проголошуючи: Доки, Святий і Праведний Владико, не судиш і не мстиш за нашу кров мешканцям Землі?

И кричали они громкими голосами: "Сколько же ещё, Господи Святой и Истинный, будешь Ты выжидать, не верша суда Своего и не наказывая тех, кто убил нас, обитателей земли?"

І було дано кожному з них білий одяг, і сказано їм, аби спочивали ще трохи часу, поки не доповнять числа їхні співслуги та їхні брати, котрі будуть вбиті, як і вони.

И каждому из них были даны белые одежды и было сказано, чтобы подождали они ещё немного, пока ещё некоторое число их собратьев, слуг Христовых, будет, как и они, убито.

І я глянув, коли Він відкрив шосту печать. І був великий землетрус, і сонце стало темне, як той волосяний міх, а весь місяць став, наче кров.

Когда Агнец сломал шестую печать, я взглянул, и произошло землетрясение великое. Почернело солнце и стало словно власяница, и вся луна стала кровавой.

І небесні зорі попадали на землю, як смоківниця скидає свої плоди від сильного пориву вітру.

Звёзды небесные упали на землю, словно незрелые смоквы, опадающие со смоковницы, когда её раскачивает сильный ветер.

І небо відійшло, згорнувшись, як сувій; і кожна гора та острів зрушилися зі своїх місць.

Небеса раскололись и свернулись, как свиток, и все горы и острова сдвинулись со своих мест.

А земні царі, вельможі, тисяцькі, багатії, сильні, кожний раб і [кожний] вільний сховалися в печерах та в гірських ущелинах,

Цари земные, правители, военачальники, богатые и сильные, — все: и рабы и свободные, попрятались в пещерах и среди скал в горах.

гукаючи до гір та до скель: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Того, Хто сидить на престолі, та від гніву Агнця!

И сказали они горам и скалам: "Обрушьтесь на нас и скройте нас от присутствия Сидящего на престоле и от гнева Агнца.

Адже прийшов великий день Його гніву, — і хто може встояти?

Пришёл день гнева великого, и кто же сможет пережить его?".

« 5 глава 7 глава »