1 Царів 1 глава

Перша книга царів
Українська Біблія. Турконяк → Cовременный перевод WBTC

Цар Давид став старим, досягнувши похилого віку, і його одягали в теплий одяг, та він не міг зігрітися.

Когда царь Давид состарился, он никак не мог согреться, и слуги укрывали его одеялами.

Тож його слуги сказали: Хай пошукають нашому володареві-царю молоду дівчину, і нехай прислуговує цареві, грітиме та спатиме з ним, і наш володар-цар зігріється.

И сказали ему слуги его: "Мы найдём молодую девушку, которая будет заботиться о тебе. Она будет лежать возле тебя, и тебе будет тепло".

Тож шукали гарну молоду дівчину в усій країні Ізраїля і знайшли Авісаку, соманітянку, і привели її до царя.

Они искали красивую девушку по всей израильской земле, и нашли Ависагу Сунамитянку, и привели её к царю.

А дівчина була дуже вродливою. Вона гріла царя і йому прислуговувала, та цар її не пізнав.

Девушка была очень красива. Она ухаживала за царём, прислуживала ему, но царь не познал её.

У той час Адонія, син Анґіти, почав звеличуватися, заявляючи: Я царюватиму! І він зробив собі колісниці, взяв коней і п’ятдесят мужів, щоби бігли перед ним.

Адония, сын Давида и Аггифы, очень возгордился и сказал: "Я буду царём". Он завёл себе колесницы, всадников и пятьдесят человек, чтобы бежали впереди него.

Та його батько ніколи не перешкоджав йому і не запитав: Навіщо ти це вчинив? А він був дуже гарний з вигляду, — його народила мати після Авесалома.

Адония был очень красивым мужчиной. Он родился после брата своего Авессалома. Царь Давид никогда не огорчал Адония и никогда не спрашивал его: "Почему ты делаешь это?"

І його дії були погоджені з Йоавом, сином Саруї, і зі священиком Авіятаром, — вони підтримували Адонію.

Адония посоветовался с Иоавом, сыном Саруи, и с Авиафаром, священником. Они решили помочь ему стать новым царём.

А священик Садок, Ванея, син Йодая, пророк Натан, Семеї, Риї і витязі Давида не були з Адонією.

Но священник Садок, и Ванея, сын Иодаев, и пророк Нафан, и Семей, и Рисий, и воины Давида не присоединились к Адонии.

Якось Адонія приніс у жертву овець, телят і ягнят біля каменя Зоелета, що був поблизу джерела Роґила, і запросив усіх своїх братів та всіх мужів Юди, слуг царя.

Однажды у камня Зохелет, возле источника Рогель, Адония принёс в жертву овец, волов и жирных телят. Он пригласил всех своих братьев, сыновей царя, и всех иудеев, которые служили царю.

А пророка Натана, Ванею, витязів і свого брата Соломона він не покликав.

Но Адония не пригласил ни пророка Нафана, ни Ванею, ни воинов отца, ни брата своего Соломона.

Тож Натан звернувся до Вирсавії, матері Соломона, кажучи: Хіба ти не чула, що зацарював Адонія, син Анґіти, а наш володар Давид не знає про це.

Нафан услышал об этом и спросил Вирсавию, мать Соломона:"Слышала ли ты, что Адония, сын Аггифии, сделался царём?А настоящий царь, Давид, ничего об этом не знает.

Тепер же іди, я допоможу тобі, — і врятуєш свою душу та душу свого сина Соломона.

Твоя собственная жизнь и жизнь сына твоего Соломона может быть в опасности. Но я посоветую, что тебе делать, чтобы спастись.

Давай, увійди до царя Давида і звернешся до нього, промовляючи: Мій володарю-царю, хіба ти не поклявся твоїй рабині, кажучи: Твій син Соломон царюватиме після мене, він сидітиме на моєму троні! Як же це, що зацарював Адонія?

Пойди к царю Давиду и скажи ему:"Господин мой царь, ты клялся мне, рабе твоей, что сын мой Соломон будет царём после тебя и будет сидеть на твоём троне. Так почему же Адония стал новым царём?"

І ось, коли ти ще говоритимеш там із царем, я ввійду після тебе і договорю твої слова.

И когда ты ещё будешь говорить с царём, я войду и расскажу царю, что произошло, и подтвержу твои слова".

І Вирсавія ввійшла до царя в кімнату, а цар був дуже старий, і Авісака, соманітянка, прислуговувала цареві.

Вирсавия пошла к старому царю в спальню, где Ависага Сунамитянка прислуживала ему,

Вирсавія схилилася і поклонилася цареві. А цар запитав: Що тобі є?

низко поклонилась и встала на колени перед царём. Царь спросил: "Что я могу сделать для тебя?"

Вона ж відповіла: Володарю мій, царю, ти поклявся твоїй рабині Господом, Богом твоїм, кажучи: Твій син Соломон царюватиме після мене, і він сяде на мій трон!

Вирсавия ответила:"Господин мой, ты сам клялся рабе твоей Господом, Богом твоим:"Сын твой Соломон будет следующим царём после меня. Он будет сидеть на моём троне".

І ось тепер зацарював Адоній, а ти, мій володарю-царю, не знаєш про це!

Но теперь Адония делает себя царём, а ты, господин мой царь, не знаешь об этом.

Він приніс у жертву телят, ягнят і багато овець, він покликав усіх синів царя, священика Авіятара і володаря війська Йоава, але не покликав твого раба Соломона!

Он принёс в жертву множество волов, телят и овец. Он пригласил всех царских сыновей, священника Авиафара и военачальника Иоава, а твоего слугу Соломона он не пригласил.

А ти, мій володарю-царю, — очі всього Ізраїля на тобі, щоб сповістити їм, хто сидітиме на престолі мого володаря-царя після нього!

Господин мой царь, все израильтяне смотрят на тебя. Они ждут, чтобы ты решил, кто будет следующим царём после тебя.

І станеться, як тільки засне мій володар-цар зі своїми батьками, то я і мій син Соломон будемо грішними.

Иначе, как только господин мой царь будет похоронен с отцами своими, эти люди будут считать меня и сына моего Соломона преступниками".

І ось, коли вона ще говорила із царем, прийшов пророк Натан.

Когда Вирсавия ещё говорила с царём, пришёл пророк Нафан.

І цареві сповістили: Ось пророк Натан! І він увійшов перед царя і вклонився цареві — перед ним до землі.

Слуги сказали царю: "Здесь Нафан, пророк". И он вошёл к царю и поклонился ему лицом до земли.

І сказав Натан: Мій володарю-царю, чи ти говорив: Адонія царюватиме після мене, і він сяде на моєму престолі?

Нафан сказал: "Господин мой царь, объявил ли ты, что Адония будет царствовать после тебяи что он будет сидеть на твоём престоле?

Бо він сьогодні зійшов і приніс у жертву телят, ягнят і багато овець. Він покликав усіх синів царя, володарів війська і священика Авіятара, і ось вони їдять та п’ють перед ним, і сказали: Нехай живе цар Адонія!

Сегодня он спустился в долину и заколол множество волов, телят и овец для жертвоприношения. Он пригласил всех царских сыновей, военачальников и священника Авиафара. И сейчас они едят и пьют с ним, и говорят: "Долго живи, царь Адония!"

А мене самого, твого раба, священика Садока, Ванею, сина Йодая, і твого раба Соломона він не покликав.

Но он не пригласил ни меня, ни священника Садока, ни Ванею, сына Иодаева, ни Соломона, слугу твоего.

Чи це слово вийшло від мого володаря-царя? І ти не об’явив своєму рабові, хто сяде на престолі мого володаря-царя після нього?

Господин мой царь, сделал ли ты это, не сказав нам?Скажи нам, кто будет царём после тебя?"

І відповів Давид, кажучи: Покличте до мене Вирсавію. І вона ввійшла до царя, і стала перед ним.

Тогда царь Давид сказал: "Позовите ко мне Вирсавию". И она предстала перед царём.

І поклявся цар, запевняючи: Нехай живе Господь, Який спас мою душу з усього пригнічення,

И царь поклялся:"Так же верно, как то, что жив Господь, избавивший меня от всякой беды, я даю тебе эту клятву.

бо так, як поклявся я тобі Господом, Богом Ізраїля, кажучи: Що твій син Соломон царюватиме після мене, і він сидітиме на моєму престолі замість мене, так учиню я в цей день.

Я сделаю сегодня то, в чём клялся тебе Господом, Богом Израиля. Я обещал, что Соломон, сын твой, будет царём и сядет на мой престол после меня. И я сдержу своё обещание".

І схилилася Вирсавія обличчям до землі, поклонилася цареві й сказала: Нехай живе мій володар, цар Давид, навіки!

Вирсавия опустилась на колени, поклонилась царю лицом до самой земли и сказала:"Да живёт господин мой, царь Давид, во веки веков!"

І сказав цар Давид: Покличте мені священика Садока, пророка Натана і Ванею, сина Йодая. І вони ввійшли перед царя.

И сказал царь Давид:"Позовите ко мне священника Садока, пророка Нафана и Ванею, сына Иодаева". И пришли они к царю.

І сказав їм цар: Візьміть із собою рабів вашого володаря, посадіть мого сина Соломона на моє осля і відведіть його в Ґіон,

Тогда царь сказал им: "Возьмите с собой моих слуг. Посадите сына моего Соломона на моего мула и отведите его к источнику Гиону.

а там священик Садок і пророк Натан хай помажуть його на царя над Ізраїлем! І затрубите в роги, і скажете: Нехай живе цар Соломон!

Там священник Садок и пророк Нафан помажут его на царство в Израиле, потом затрубите в трубы и кричите: "Да живёт царь Соломон!"

І він сяде на моєму престолі, і він царюватиме замість мене, і я заповів, щоб він був проводирем над Ізраїлем і Юдою.

А затем возвращайтесь с ним назад. Он придёт, сядет на мой трон и будет царствовать вместо меня. Я назначил его вождём над Израилем и Иудой".

І відповів Ванея, син Йодая, цареві, кажучи: Нехай буде. Нехай це потвердить Господь, Бог мого володаря-царя!

И ответил царю Ванея, сын Иодаев: "Аминь!Да скажет так Господь, Бог господина моего царя!

Так, як Господь був з моїм володарем-царем, так нехай буде із Соломоном і нехай звеличить його престол вище престолу мого володаря, царя Давида!

Господин мой и царь, Господь был с тобой. И теперь, я надеюсь, Он будет с Соломоном и сделает царство его ещё могущественнее, чем твоё, мой господин и царь!"

І зійшов священик Садок, пророк Натан, Ванея, син Йодая, хереттійці та фелеттійці, і посадили Соломона на осла царя Давида, і повели його в Ґіон.

И пошли священник Садок и пророк Нафан, Ванея, сын Иодая, и телохранители Давида, посадили Соломона на мула царя Давида и повели его к источнику Гиону.

Священик Садок узяв ріг олії з намету і помазав Соломона, і затрубив рогом! А весь народ промовив: Нехай живе цар Соломон!

Священник Садок взял рог с елеем из священного шатраи вылил его на голову Соломона, показав этим, что он царь. Затем они затрубили в трубы, и весь народ закричал: "Долго живи, царь Соломон!"

І весь народ пішов за ним, вони танцювали в групах і раділи великою радістю, і земля розступилася через їхній голос.

После этого весь народ последовал за Соломоном в город. Они играли на флейтах и были так счастливы и так радовались, что земля сотрясалась от их криков.

І почув Адонія і всі, покликані ним, і вони закінчили їсти. А він почув звук рога, і запитав: Що це за звуки, чому місто шумить?

Адония и все приглашённые им как раз заканчивали свой пир. Они услышали звук трубы, и Иоав спросил: "Что это за шум?Что происходит в городе?"

Коли він ще говорив, аж ось прийшов Йонатан, син священика Авіятара. А Адоній сказав: Увійди, бо ти є сильним чоловіком, і звіщаєш добро!

Он ещё говорил, когда пришёл Ионафан, сын священника Авиафара. Адония сказал: "Войди. Ты достойный человек. Ты должен нести хорошие вести".

І відповів Йонатан, кажучи: І справді наш володар, цар Давид, настановив Соломона царем.

Но Ионафан ответил Адонии: "Нет!Для тебя это плохие новости!Господин наш, царь Давид, поставил Соломона царём.

Цар послав з ним священика Садока, пророка Натана, Ванею, сина Йодая, хереттійців та фелеттійців, і вони посадили його на осла царя.

Царь послал с Соломоном священника Садока, пророка Нафана, Ванею, сына Иодаева, и своего телохранителя. Они посадили Соломона на царского мула,

Священик Садок і пророк Натан помазали його на царя в Ґіоні, і пішли звідти, радіючи, а місто зашуміло. Це — голос, який ви почули.

а затем священник Садок и пророк Нафан помазали его на царство в Гионе. Оттуда они пошли в город праздновать. Вот отчего шум, который вы слышите.

І Соломон сів на царському престолі,

И сейчас Соломон уже сидит на царском троне.

і ввійшли раби царя поблагословити нашого володаря-царя Давида, проголошуючи: Нехай Бог прославить ім’я Соломона, твого сина, понад твоїм ім’ям, і нехай прославить його престол понад твій престол! І цар поклонився на своєму ліжку.

И все слуги царские поздравляют царя Давида. Они говорят: "Царь Давид, ты великий царь!И теперь мы молимся, чтобы твой Бог сделал и Соломона великим царём. Мы надеемся, что Бог прославит Соломона ещё больше, чем тебя, и возвеличит царство Соломона больше, чем твоё!"И царь поклонился на своём ложе.

І так сказав цар: Благословенний Господь, Бог Ізраїля, Який сьогодні дозволив, щоб один з моїх нащадків сів на мій престол, і мої очі те бачать!

Царь Давид сказал: "Благословен Господь, Бог Израиля, Который посадил моего собственного сына на мой трон и позволил мне жить, чтобы увидеть это"".

І жахнулися та перелякалися всі покликані Адонії, і кожний пішов своєю дорогою.

Все гости Адонии испугались и быстро разошлись.

Адонію ж охопив страх перед Соломоном, і він устав, пішов і схопився за роги жертовника.

Адония же, боясь Соломона, пошёл и схватился за роги алтаря.

І Соломонові сповістили про те, доповідаючи: Ось Адонія перелякався царя Соломона і тримається за роги жертовника, заявляючи: Нехай поклянеться мені сьогодні цар Соломон, що не вб’є свого раба мечем!

Затем Соломону сказали: "Адония боится тебя, царь Соломон. Он держится за роги алтаря и говорит:"Пусть пообещает мне сейчас царь Соломон, что не убьёт меня"".

А Соломон сказав: Якщо він буде достойною людиною, то ні один його волосок не впаде на землю! Та якщо в ньому знайдеться зло, то він помре!

И ответил Соломон: "Если он будет человеком достойным, то ни один волос с головы его не упадёт на землю, но если он сделает недоброе, то умрёт".

І цар Соломон послав, і його відвели від жертовника. І він увійшов, і поклонився цареві Соломонові, а Соломон йому сказав: Іди до свого дому!

Царь Соломон послал людей, и они привели Адонию от алтаря. Адония пришёл и поклонился царю Соломону. Соломон сказал: "Иди в дом свой".

« 24 глава 2 глава »