1 Самуїла 19 глава

Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів)
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод

І промовив Саул до свого сина Йонатана і до всіх своїх слуг, щоби вбили Давида. А Йонатан, син Саула, дуже любив Давида,

И говорил Саул Ионафану, сыну своему, и всем слугам своим, чтобы умертвить Давида; но Ионафан, сын Саула, очень любил Давида.

тож Йонатан сповістив Давидові, кажучи: Саул шукає тебе вбити! Отже, стережися завтра вранці, сховайся і сиди захованим,

И известил Ионафан Давида, говоря: отец мой Саул ищет умертвить тебя; итак, берегись завтра; скройся и будь в потаённом месте;

а я вийду і стану біля мого батька в полі, де ти будеш, заговорю з моїм батьком про тебе й побачу, що буде, і тобі сповіщу.

а я выйду и стану подле отца моего на поле, где ты будешь, и поговорю о тебе отцу моему, и что увижу, расскажу тебе.

І Йонатан доброзичливо заговорив про Давида зі своїм батьком Саулом, звертаючись до нього: Хай цар не згрішить проти твого раба Давида, бо він не згрішив проти тебе, і його діла дуже добрі;

И говорил Ионафан доброе о Давиде Саулу, отцу своему, и сказал ему: да не грешит царь против раба своего Давида, ибо он ничем не согрешил против тебя, и дела его весьма полезны для тебя;

він поклав свою душу у свою руку і побив филистимця, і Господь зробив велике спасіння, і весь Ізраїль побачив і зрадів. Навіщо ж грішиш проти невинної крові, щоб безпідставно вбити Давида?

он подвергал опасности душу свою, чтобы поразить Филистимлянина, и Господь соделал великое спасение всему Израилю; ты видел это и радовался; для чего же ты хочешь согрешить против невинной крови и умертвить Давида без причины?

І Саул прислухався до голосу Йонатана, і поклявся Саул, кажучи: Живий Господь! Він не помре!

И послушал Саул голоса Ионафана, и поклялся Саул: жив Господь, Давид не умрёт.

Тож Йонатан покликав Давида і сповістив йому всі ці слова, і привів Йонатан Давида до Саула, і він був перед ним, як учора й третього дня.

И позвал Ионафан Давида, и пересказал ему Ионафан все слова сии, и привёл Ионафан Давида к Саулу, и он был при нём, как вчера и третьего дня.

А війна проти Саула продовжувалася, і Давид укріпився й воював проти филистимців, і вчинив розгром серед них — дуже велику поразку, і вони втекли з-перед його обличчя.

Опять началась война, и вышел Давид, и воевал с Филистимлянами, и нанёс им великое поражение, и они побежали от него.

А на Саулі був поганий божий дух, і він залишався бездіяльним у домі, і спис був у його руці, а Давид грав своїми руками.

И злой дух от Бога напал на Саула, и он сидел в доме своём, и копьё его было в руке его, а Давид играл рукою своею на струнах.

І Саул намагався уразити Давида списом, та Давид відступився з-перед Саула, і він наніс списом удар у стіну, а Давид ухилився і врятувався.

И хотел Саул пригвоздить Давида копьём к стене, но Давид отскочил от Саула, и копьё вонзилось в стену; Давид же убежал и спасся в ту ночь.

І сталося тієї ночі, що Саул послав послів у дім Давида, щоб стерегти його, а вранці його вбити. Та Давидові про це сповістила Мелхола, його жінка, кажучи: Якщо ти цієї ночі не врятуєш своєї душі, то завтра будеш убитий!

И послал Саул слуг в дом к Давиду, чтобы стеречь его и убить его до утра. И сказала Давиду Мелхола, жена его: если ты не спасёшь души твоей в эту ночь, то завтра будешь убит.

І Мелхола спускає Давида через вікно, і той біжить, утікає і рятується.

И спустила Мелхола Давида из окна, и он пошёл, и убежал и спасся.

А тим часом Мелхола взяла погребальне і поклала на ліжко, і козячу печінку поклала йому в голови, і покрила все це одягом.

Мелхола же взяла статую и положила на постель, а в изголовье её положила козью кожу, и покрыла одеждою.

І Саул послав посланців, щоб схопити Давида. А вони кажуть: Він хворий.

И послал Саул слуг, чтобы взять Давида; но Мелхола сказала: он болен.

І посилає до Давида, кажучи: Принесіть його до мене на ліжку, щоб його вбити!

И послал Саул слуг, чтобы осмотреть Давида, говоря: принесите его ко мне на постели, чтоб убить его.

І прийшли посланці, і ось погребальне на ліжку, і козяча печінка в його головах.

И пришли слуги, и вот, на постели статуя, а в изголовье её козья кожа.

Тоді Саул сказав Мелхолі: Навіщо ти так мене обманула і відіслала мого ворога, і він врятувався? А Мелхола відповіла Саулові: Він сказав: Відішли мене, якщо ж ні, тебе вб’ю!

Тогда Саул сказал Мелхоле: для чего ты так обманула меня и отпустила врага моего, чтоб он убежал? И сказала Мелхола Саулу: он сказал мне: «отпусти меня, иначе я убью тебя».

А Давид втік і врятувався. Він приходить до Самуїла в Арматаїм і сповіщає йому все, що йому вчинив Саул. І пішов Давид і Самуїл, і осіли в Наваті в Рамі.

И убежал Давид и спасся, и пришёл к Самуилу в Раму и рассказал ему всё, что делал с ним Саул. И пошёл он с Самуилом, и остановились они в Навафе.

А Саулові сповістили, переказуючи: Ось Давид у Наваті в Рамі!

И донесли Саулу, говоря: вот, Давид в Навафе, в Раме.

Тож Саул послав послів, щоб схопити Давида, а ті побачили зібрання пророків, і над ними був головуючим Самуїл. І Божий Дух зійшов на послів Саула, і вони почали пророкувати.

И послал Саул слуг взять Давида, и когда увидели они сонм пророков пророчествующих и Самуила, начальствующего над ними, то Дух Божий сошёл на слуг Саула, и они стали пророчествовать.

Про це сповістили Саулові, і він послав інших послів, та й вони пророкували. І Саул продовжував посилати — третю групу послів, та пророкували й вони.

Донесли об этом Саулу, и он послал других слуг, но и эти стали пророчествовать. Потом послал Саул третьих слуг, и эти стали пророчествовать.

І запалав гнівом Саул, пішов і сам до Арматаїма, і приходить аж до Джерела току, що в Сефі. Він запитав: Де Самуїл і Давид? — сказав він. А вони відповіли: Ось у Наваті в Рамі!

Саул сам пошёл в Раму, и дошёл до большого источника, что в Сефе, и спросил, говоря: где Самуил и Давид? И сказали: вот, в Навафе, в Раме.

І він пішов туди, до Навата в Рамі, і зійшов і на нього Божий Дух, і він ішов, пророкуючи, аж до свого приходу до Навата в Рамі.

И пошёл он туда, в Наваф в Раме, и на него сошёл Дух Божий, и он шёл и пророчествовал, доколе не пришёл в Наваф в Раме.

І роздягнувся зі свого одягу, і пророкував перед ними, і лежав нагим весь той день і цілу ніч. Через це говорили: Невже і Саул є між пророками?

И снял и он одежды свои, и пророчествовал пред Самуилом, и весь день тот и всю ту ночь лежал неодетый; поэтому говорят: «неужели и Саул во пророках?»

Примечания:

Синодальный перевод

20 сонм — собрание, сборище; толпа; множество.

« 18 глава 20 глава »