1 Слабкого у вірі приймайте без суперечок щодо переконань.
2 Адже один вірить, що можна все їсти, а слабкий їсть зелень.
3 Хто їсть, хай не зневажає того, хто не їсть. А хто не їсть, хай не осуджує того, хто їсть, бо і його Бог прийняв.
4 Хто ти такий, що судиш чужого раба? Перед своїм паном він або стоїть, або падає. Але він встоїть, тому що Бог має силу підтримати його.
5 Хтось відрізняє один день від іншого, а хтось вважає всі дні однаковими. Нехай кожний тримається свого власного переконання.
6 Хто розрізняє дні, — для Господа розрізняє. [І хто не розрізняє днів, — для Господа не розрізняє]. Хто їсть, — для Господа їсть, адже заносить подяку Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
7 Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і ніхто сам для себе не вмирає.
8 Якщо живемо, — для Господа живемо; якщо вмираємо, — для Господа вмираємо. Отже, чи живемо, чи вмираємо, — ми є Господні!
9 Адже Христос тому і помер, і ожив, щоби панувати і над мертвими, і над живими.
10 Тож чому ти осуджуєш свого брата? Чому свого брата зневажаєш? Адже всі ми станемо перед Божим судом,
11 як написано: Я живу, — каже Господь, — і схилиться переді Мною кожне коліно, і визнає Бога кожний язик!
12 Отже, кожний з нас сам за себе дасть відповідь Богові.
13 Так що вже не осуджуймо один одного, але радше судімо про те, щоб не ставити братові перешкоди чи спокуси.
14 Я знаю і певний у Господі Ісусі, що немає нічого нечистого самого в собі; тільки тому, хто вважає щось нечистим, — воно і є нечисте.
15 Бо якщо через їжу твій брат страждає, то ти вже не з любов’ю поводишся, — не губи своєю їжею того, за кого помер Христос.
16 Отже, нехай ваше добре не зневажається.
17 Адже Царство Боже — не їжа й не пиття, а праведність, мир і радість у Святому Дусі.
18 Хто цим служить Христові, той і Богові до вподоби, і людьми шанований.
19 Тому дбаймо про мир і про те, що служить для збудування одне одного.
20 Заради їжі не руйнуй Божого діла. Бо все чисте, але біда тій людині, яка їсть на спокусу.
21 Добре не їсти м’яса, не пити вина, — не робити нічого, через що твій брат спотикається, [або спокушується, або слабне].
22 Ти маєш переконання? Май його для себе самого перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує себе за те, у чому впевнений.
23 А хто сумнівається, коли їсть, — уже осуджений, бо робить це не з віри. А все, що не з віри, — гріх.
24 16:25 [Тому, Хто за моїм Євангелієм і проповіддю Ісуса Христа може вас зміцнити згідно з відкриттям тайни, яка споконвіку замовчувалася,
25 16:26 а нині, за наказом вічного Бога, виявлена через Писання пророків і розголошена для утвердження віри між усіма народами,
26 16:27 Єдиному премудрому Богові, через Ісуса Христа, слава навіки! Амінь].
Нашли в тексте ошибку? Выделите её и нажмите: Ctrl + Enter

Послання св. апостола Павла до римлян, 14 глава. Українська Біблія. Турконяк.

Обратите внимание. Номера стихов — это ссылки, ведущие на раздел со сравнением переводов, параллельными ссылками, текстами с номерами Стронга. Попробуйте, возможно, вы будете приятно удивлены.

ПОДДЕРЖИТЕ НАС

Римлян 14 глава в переводах:
Римлян 14 глава, комментарии:
  1. Новой Женевской Библии
  2. Толкование Мэтью Генри
  3. Комментарии МакДональда
  4. Толковая Библия Лопухина
  5. Комментарии Баркли
  6. Комментарии Жана Кальвина
  7. Комментарии Мартина Лютера
  8. Толкования Августина
  9. Толкование Иоанна Златоуста
  10. Толкование Феофилакта Болгарского
  11. Новый Библейский Комментарий
  12. Лингвистический. Роджерс
  13. Комментарии Давида Стерна
  14. Библия говорит сегодня
  15. Комментарии Скоуфилда


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.