Ісаі 57 глава

Кніга прарока Ісаі
Пераклад Антонія Бокуна → Новый русский перевод

 
 

Праведны гіне, і няма чалавека, які бярэ [гэта] да сэрца; людзі міласэрныя забіраюцца, і няма [нікога], хто б зразумеў, што ад аблічча зла забіраецца праведнік.
 
Праведные гибнут, и никто не принимает этого к сердцу; благочестивые забираются, и никто не понимает, что праведные забираются от грядущей беды.

Ён адыходзіць у супакоі; супачываюць на ложках сваіх тыя, якія ходзяць [шляхам] простым.
 
Те, кто ходит в правде, вступают в покой; в смерти они находят успокоение.

Наблізьцеся сюды вы, сыны вядзьмаркі, насеньне чужаложніцы і распусьніцы.
 
«А вы подойдите сюда, сыновья чародейки, потомки развратника и блудницы!

З каго вы зьдзекуецеся? На каго раскрываеце рот і высоўваеце язык? Ці ж вы ня дзеці бунту, насеньне хлусьні?
 
Над кем вы глумитесь? Кому вы скалите зубы и показываете язык? Разве вы не дети отступничества, не порождение лжи?

Вы распаляецеся [юрлівасьцю] да ідалаў пад кожным дрэвам зялёным, забіваеце [ў ахвяру] дзяцей у ярах і ў шчылінах скалаў.
 
Вы разжигаетесь похотью среди дубов и под каждым тенистым деревом; своих детей вы приносите в жертву при ручьях и под нависающими утесами.

Гладкія [камяні] ў ярах — частка твая, яны, яны — жэрабя тваё. Для іх ты вылівала ахвяру вадкую, складала ахвяру хлебную. Ці ж гэтым Я маю быць усьцешаны?
 
Среди гладких камней из ручьев — твоя доля; они, они — твой жребий. Ты им возливала жертвенные возлияния и приносила хлебные приношения. Могу ли Я спокойно смотреть на всё это?

На гары вялікай і высокай ты паставіла ложак свой, і туды ўзыйшла, каб ахвяроўваць ахвяры.
 
На высокой и величественной горе ты ставишь свою постель и восходишь туда приносить свои жертвы.

І за дзьвярыма і за вушакамі [дзьвярэй] ты паставіла памятку тваю, бо ты [далёка] ад Мяне, і распраналася, і ўзыходзіла, і пашырала ложак свой, і заключыла дамову з тымі, з кім любіш ляжаць, дзе месца нагледзіш.
 
За дверями своими, за их косяками, ты поставила свои символы. Оставляя Меня, ты открыла свою постель, забралась на неё, расстелила её широко, заключила союз с теми, чьи постели ты любишь, и глазела на их наготу[253].

І пайшла ты да валадара з алеем, і павялічыла масьці свае, і паслала далёка пасланцоў сваіх, і зыходзіла аж да адхлані.
 
Ты ходила к Молоху[254] [255] с ароматным маслом и умножала свои благовония. Ты отправляла послов вдаль и сама спускалась в мир мертвых!

Ты змучылася на шматлікіх шляхах тваіх, [але] не сказала: «Надарма!», і ты знаходзіла бадзёрасьць для рукі тваёй, таму не саслабела.
 
Ты уставала от долгого пути твоего, но не говорила: „Это бесполезно“. Ты находила новые силы и не изнемогала.

Каго ж ты спалохалася і збаялася, што падманвала і ня ўзгадвала пра Мяне, і не зьмясьціла [Мяне] ў сэрцы тваім? Ці ж не таму, што Я доўгі час маўчаў, ты не баішся Мяне?
 
Кого ты так боялась и страшилась, что лгала Мне, не помнила обо Мне и в сердце не размышляла? Не оттого ли, что Я долго молчал, ты не боишься Меня?

Я выяўлю праведнасьць тваю і ўчынкі твае, і яны ня будуць на карысьць табе.
 
Я разоблачу твою праведность и твои дела, и они тебе не помогут.

Калі будзеш клікаць, не абароніць цябе зграмаджэньне [ідалаў] тваіх, але ўсіх іх разьвее вецер і падхопіць бура. А хто спадзяецца на Мяне, возьме ў спадчыну зямлю і паселіцца на гары Маёй сьвятой.
 
Когда ты будешь кричать о помощи, пусть спасает тебя твое сборище идолов! Ветер их унесет, дуновение развеет. Но сделавший Меня своим прибежищем, унаследует землю и будет владеть Моей святой горой».

І скажуць: «Прастуйце, прастуйце [дарогу], рыхтуйце шлях, прыбярыце перашкоды са шляху народу Майго».
 
И будет сказано: «Прокладывайте, прокладывайте, готовьте путь! Убирайте препятствия с пути Моего народа!»

Бо гэта кажа Высокі і Узьнесены, Які жыве вечна, і Сьвятое імя Ягонае: «Я жыву на вышынях і ў сьвятасьці, і [Я жыву] з тым, хто зламаны і спакораны духам, каб ажывіць дух пакорных і ажывіць сэрца прыгнечаных.
 
Потому что так говорит Высокий и Превознесенный, Живущий вечно, Чье имя — Святой: «Я живу на святой высоте, но также и с теми, кто сокрушен и смирен духом: чтобы оживлять дух смиренных и оживлять сердца сокрушенных.

Бо Я ня буду вечна спрачацца і ня буду заўсёды гневацца, бо тады [ўсякі] дух зьнікне перад абліччам Маім і [ўсякае] дыханьне, якое Я зрабіў.
 
Не вовеки буду Я обвинять и не всегда буду гневаться, иначе изнемог бы предо Мною человеческий дух — дыхание человеческое, созданное Мною.

Я загневаўся і ўдарыў яго за беззаконьне хцівасьці ягонай, адвярнуўся і загневаўся; але ён, узбунтаваны, пайшоў па шляху сэрца свайго.
 
Я был разгневан их греховной корыстью, Я наказывал их и в гневе скрывал Свое лицо, но они снова возвращались на свой путь.

Я бачыў шляхі ягоныя, і Я аздараўлю яго, і павяду яго, і дам пацяшэньне яму і тым, якія сумуюць дзеля яго.
 
Я видел их пути, но Я всё равно исцелю их; Я буду вести их и утешать,

І Я ствару плод вуснаў. Супакой, супакой далёкім і блізкім, кажа ГОСПАД. І Я аздараўлю яго».
 
вкладывая хвалу в уста плакальщиков Израиля. Мир, мир дальним и ближним, — говорит Господь. — Я исцелю их».

А бязбожнік — як мора ўзбуранае, якое ня можа супакоіцца, і воды ягоныя выкідаюць балота і бруд.
 
Но нечестивые подобны бурному морю, которому нет покоя, чьи волны выбрасывают ил и грязь.

Няма супакою для бязбожных, кажа Бог мой.
 
«Нет мира нечестивым», — говорит мой Бог.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
8 [253] — Букв.: на их руку.
9 [254] — Или: к царю. Молох — аммонитский бог, в жертвы которому приносились дети (см. ст. 5). По Закону за поклонение Молоху израильтянам грозила смертная казнь (см. Лев 18:21; Лев 20:2-5).
9 [255] — Или: к царю.
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.