Числа 11 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

В то время израильтяне повели себя подобно тем людям, которые выражают свое недовольство ГОСПОДУ по поводу любых неприятностей.1 Услышал это ГОСПОДЬ и вознегодовал. И тогда огонь, Им ниспосланный, вспыхнул среди возроптавших и начал бушевать на краю стана.
 
І сталася, што народ наракаў, і кепска [гэта было] ў вушах ГОСПАДА. І пачуў гэта ГОСПАД, і разгневаўся, і ўзгарэўся на іх агонь ГОСПАДА, і зьнішчыў крайнюю частку табара.

Люди возопили и бросились к Моисею. Воззвал Моисей к ГОСПОДУ — и погас огонь.
 
І народ стаў клікаць Майсея, і Майсей маліў ГОСПАДА, і агонь спыніўся.

(Место это назвали Тавера,2 пожарище, ибо там среди них вспыхнул огонь ГОСПОДЕНЬ.)
 
І назвалі тое месца Табэра, бо [там] узгарэўся супраць іх агонь ГОСПАДА.

Люди пришлые, примкнувшие к израильтянам при исходе из Египта, стали выказывать вожделение лучшей пищи. Вслед за ними возопили вновь и сыны Израилевы. «О если бы у нас было мясо! — стенали они. —
 
Іншапляменьнікі, якія [былі] паміж імі, зажадалі пажаданьнем і [захацелі] вярнуцца, і разам з імі сыны Ізраіля плакалі і казалі: «Хто дасьць нам есьці мяса?

Мы же помним, как ели рыбу в Египте — она доставалась нам даром, — и огурцы, и арбузы,3 и лук-порей, и чеснок, и лук репчатый.
 
Мы памятаем, як у Эгіпце мы елі дарма рыбу, і агуркі, дыні, салат, цыбулю і часнык.

А теперь в пустыне мы совсем иссохли — ничего, кроме манны, не видим».
 
А цяпер душа нашая ссохла, нічога іншага ня бачаць вочы нашыя, апрача манны».

(Эта манна была похожа на семя кориандра, молочно-белого цвета.4
 
А манна была падобная да насеньня каляндры і мела выгляд як бдалах.

По утрам люди собирали ее, чтобы молоть в жерновах или в ступках толочь, а потом варили в котлах или делали из нее лепешки, по вкусу как оладьи с маслом.
 
Людзі выходзілі і зьбіралі яе, і малолі ў жорнах або таўклі ў ступе і варылі ў гаршчках, і рабілі з яе аладкі; і смак іх быў падобны да аладак з алеем.

Манна выпадала на стан вместе с ночной росой.)
 
Калі ноччу раса ападала на табар, [адначасова] ападала і манна.

Моисей слышал ропот и вопли людей: каждая семья плакала у входа в шатры свои. Велико было негодование ГОСПОДА, и Моисей был сильно огорчен.5
 
І пачуў Майсей, як народ плача сем’ямі сваімі, кожны каля ўваходу ў намёт свой. І вельмі ўзгарэўся гнеў ГОСПАДА, і гэта кепскім [было] ў вачах Майсея.

Поэтому сказал он ГОСПОДУ: «Зачем Ты навел беду эту на раба Своего? Чем провинился я перед Тобой, что Ты оставляешь меня одного нести бремя всего народа?
 
І сказаў Майсей ГОСПАДУ: «Чаму Ты мучыш слугу Твайго? Чаму не магу я знайсьці ласкі ў вачах Тваіх? Чаму Ты ўсклаў на мяне цяжар усяго народу гэтага?

Разве я мать им? Разве я родил их, что Ты обязал меня нести их на руках, — как кормилица носит младенца, — в ту страну, которую Ты отцам их пообещал?
 
Ці ж з мяне пачаўся ўвесь народ гэты, або я нарадзіў яго, што Ты кажаш мне: “Насі яго на ўлоньні тваім, як носіць карміцелька дзіцятка, і [занясі] ў зямлю, якую запрысяг бацькам іхнім”?

Да откуда же мне взять столько мяса, чтобы накормить весь народ? А они плачутся: „Дай нам мяса, накорми нас!“
 
Адкуль у мяне мяса, каб даць усяму народу гэтаму? З плачам [наракаюць] на мяне, кажучы: “Дай нам мяса, каб мы наеліся!”

Весь народ сей — слишком тяжкое бремя для меня, не понести мне его одному!
 
Не магу я сам насіць увесь народ гэты, бо ён зацяжкі для мяне.

Если Ты хочешь и впредь так со мной поступать, тогда убей меня поскорее! Сделай это, коли обрел я благоволение Твое, дабы мне избавиться от горя, меня терзающего ».
 
Калі Ты такім чынам робіш са мною, прашу, забі мяне, калі я знайшоў ласку ў вачах Тваіх, каб ня бачыў я няшчасьця майго!»

ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Собери семьдесят человек из числа старейшин Израиля, о которых знаешь, что они мудрые старейшины и приставники народа; призови их к Шатру Откровения, пусть станут они там вместе с тобой.
 
І сказаў ГОСПАД Майсею: «Скліч Мне семдзясят чалавек спасярод старшыняў Ізраіля, пра якіх ты ведаеш, што яны паважаныя ў народзе і наглядаюць за ім, і прывядзі іх у Намёт Спатканьня, і няхай там яны стануць разам з табою.

Тогда сойду Я к вам и буду говорить там с тобою. Возьму от Того Духа, Который на тебе, и ниспошлю Его на этих семьдесят человек. Они помогут тебе нести бремя народа сего, чтобы ты не один это делал.
 
А Я зыйду і буду гаварыць з табою, і вазьму з духа, які на табе, і дам ім, каб яны разам з табою насілі цяжар народу, а ня толькі ты насіў [цяжар гэты].

А народу скажи: „Освятитесь, чтобы быть вам готовыми к завтрашнему дню, — будете есть мясо. Вы же хотели, чтобы услышал вас ГОСПОДЬ, когда вопили: „Если бы только было у нас мясо! И точно — в Египте жилось нам лучше!“ Вот и даст вам ГОСПОДЬ мясо, накормит вас.
 
А народу скажы: “Ачысьціцеся назаўтра і будзеце есьці мяса, бо вы плакалі на вачах ГОСПАДА, кажучы: 'Хто дасьць нам есьці мяса? Добра было нам у Эгіпце'. І дасьць вам ГОСПАД мяса, і будзеце есьці,

И не один день будете есть это мясо, не два, не пять, не десять, не двадцать дней,
 
і не адзін дзень будзеце есьці, і ня два або пяць, або дзесяць, або дваццаць,

а целый месяц, до тех пор, пока не пойдет оно из ноздрей ваших, пока тошнить вас не станет. Это будет вам за то, что пренебрегли вы ГОСПОДОМ, живущим среди вас, и плакались пред Ним, говоря: „Ради чего мы вышли из Египта?““»
 
але ўвесь месяц, аж пакуль вам ня выйдзе [мяса] праз ноздры вашыя і не абрыдзіць вам, бо вы адвярнуліся ад ГОСПАДА, Які сярод вас, і наракалі перад абліччам Ягоным, кажучы: 'Навошта выйшлі мы з Эгіпту?'”»

«Как? — удивился Моисей. — Только взрослых мужчин6 вокруг меня шестьсот тысяч, а Ты говоришь: „Дам им мяса на целый месяц“.
 
І сказаў Майсей: «Шэсьцьсот тысячаў пешых у народзе гэтым, пасярод якога я [жыву], а Ты кажаш: “Я дам ім мяса, і будуць есьці цэлы месяц”?

Даже если всех быков и овец заколоть, достанет ли этого для них? Или если выловить всю рыбу морскую, будет ли для них ее вдоволь?»
 
Ці ж [усе] авечкі і валы будуць забітыя для іх, каб ім хапіла? Або ці ўсе рыбы ў моры будуць сабраныя для іх, каб ім хапіла?»

А ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Разве коротка рука ГОСПОДНЯ?7 Ныне же увидишь, сбудется слово Мое или нет».
 
І сказаў ГОСПАД Майсею: «Ці ж рука ГОСПАДА скарацілася? Цяпер убачыш, ці слова Маё споўніцца, ці не».

Моисей вышел к народу и пересказал ему то, что услышал от ГОСПОДА. Затем созвал он семьдесят человек из старейшин народа и поставил их вокруг Шатра Откровения.
 
І выйшаў Майсей, і прамовіў да народу словы ГОСПАДА, і склікаў семдзясят старшыняў народу, і паставіў іх вакол Намёту.

Там явился им ГОСПОДЬ в облаке и говорил с Моисеем. Взял ГОСПОДЬ от Того Духа, что был на Моисее, и наделил Им всех собравшихся здесь старейшин. И когда низошел8 на них Дух, стали они пророчествовать, однако не делали этого вновь.9
 
І ГОСПАД зыйшоў у воблаку, і гаварыў з ім, і ўзяў з духа, які быў на [Майсею], і даў сямідзесяці старшыням. І сталася, што дух супачыў на іх, і яны прарочылі, і перасталі.

В то время двое из старейшин, Эльдад и Мейдад, оставались в стане. Но и на них низошел Дух, ибо они тоже были записаны, к семидесяти причислены. Потому и эти двое, хоть и не вышли к Шатру, стали пророчествовать в стане.
 
А два чалавекі засталіся ў табары, імя аднаго Эльдад, а другога — Мэдад. І на іх зыйшоў дух, бо былі яны пакліканыя, але не пайшлі ў Намёт. І яны прарочылі ў табары.

Некий юноша прибежал к Моисею и сказал ему: «Эльдад и Мейдад пророчествуют в стане!»
 
І прыбег юнак, і паведаміў Майсею, і сказаў: «Эльдад і Мэдад прарочаць у табары».

Тогда Иисус Навин, служитель Моисея, один из самых близких ему молодых людей, вмешался: «Моисей, повелитель мой, останови их!»
 
І адказаў Егошуа, сын Нуна, які ад юнацтва свайго быў на паслузе ў Майсея: «Гаспадару мой, Майсей, забарані ім!»

Но Моисей сказал ему: «Не ревнуешь ли ты из-за меня? Пусть бы все в народе ГОСПОДНЕМ становились пророками и ГОСПОДЬ мог бы ниспослать Дух Свой на каждого из них!»
 
Але Майсей сказаў яму: «Ці не зайздросны ты замест мяне? Каб жа ўвесь народ так прарочыў, калі дасьць ім ГОСПАД Духа Свайго!»

И тогда возвратился Моисей вместе с избранными старейшинами Израиля в стан.
 
І вярнуліся ў табар Майсей і старшыні Ізраіля.

Поднялся ветер, посланный ГОСПОДОМ, и принес со стороны моря тучи перепелов и разбросал их по земле — и в стане, и поодаль от него на расстоянии, которое можно было пройти за день во всех направлениях. Почти на два локтя10 покрыли они землю.
 
І зыйшоў вецер ад ГОСПАДА, і прынёс ад мора перапёлак, і кінуў іх на табар з абодвух бакоў на дзень дарогі, і пакрылі яны аблічча зямлю на два локці [вышыні].

Весь день и всю ночь и весь следующий день сыны Израилевы выходили и собирали этих перепелов. И у тех, кто собрал меньше всех, птиц было не менее десяти хомеров.11 И разложили все собранное вокруг стана.
 
І ўстаў народ, і ўвесь той дзень і ўсю ноч, і ўвесь наступны дзень зьбіралі перапёлак; хто мала сабраў, прынёс ня менш дзесяці гомараў; і разлажылі іх навакол табару.

Случилось же так, что, не успели еще израильтяне и прожевать как следует то мясо, прогневался на них ГОСПОДЬ — поразил Он великим бедствием народ израильский.
 
Яшчэ мяса было ў зубах іхніх і не было яшчэ зьедзена, калі ўзгарэўся гнеў ГОСПАДА супраць народу і ўдарыў ГОСПАД народ плягаю вельмі вялікай.

Потому и назвали то место Киврот-Хаттаава, гробницей вожделений, ибо похоронили там народ, вожделению предавшийся.
 
І назвалі імя таго месца Кіброт-Гатава, бо там пахавалі прагавіты народ.

А потом от Киврот-Хаттаавы народ двинулся в Хацерот и, достигнув его, остановился.
 
З Кіброт-Гатавы выйшаў народ у Хацэрот і былі там.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Или (ближе к букв.): люди проявляли недовольство и говорили злое в уши Господа. В подлиннике евр. ра («зло / неприятность») может относиться как к тому, что они говорили, так и к тем трудностям, на которые они жаловались.
3  [2] — Евр. Тавера созвучно евр. глаголу ваара (опалил).
5  [3] — Или: дыни.
7  [4] — Евр. бдолах — возможно, ароматическая смола, ср. Быт 2:12. В связи с описанием манны в Исх 16:31 можно предполагать, что по цвету она была похожа на молочно-белый опал (ср. Откр 2:17).
10  [5] — Букв.: и в глазах Моисея (это было) зло.
21  [6] — Букв.: пеших (воинов).
23  [7] — Или: есть ли предел силы Господней?
25  [8] — Здесь это указание на временное пребывание и на чудесное дарование особых способностей.
25  [9] — Букв.: они не добавляли.
31  [10] — Т. е. высотой около метра.
32  [11] — Хомер — мера объема, равная приблизительно 220 л.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.