2 Царств 7 глава

Вторая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Поселившись в своем дворце1 и получив дарованную ГОСПОДОМ возможность жить мирно и не воевать с окружавшими его врагами,
 
Сталася ж, калі цар абжыўся ў доме сваім і Госпад даў яму супакой ад усіх ворагаў яго навокал,

царь Давид сказал пророку Натану: «Видишь, я живу во дворце, обшитом кедром, а ковчег Божий остается под полотняным шатром».
 
сказаў цар прароку Натану: «Ці не бачыш, што я жыву ў кедравым палацы, а каўчэг Божы знаходзіцца ў сярэдзіне палаткі?»

И ответил Натан царю: «Так сделай то, что легло тебе на сердце, ибо ГОСПОДЬ пребывает с тобою!»
 
І Натан сказаў цару: «Ідзі, зрабі ўсё, што маеш у сэрцы сваім, бо Госпад з табою».

Но той же ночью было Натану слово ГОСПОДНЕ:
 
І сталася, што ў тую самую ноч Госпад прамовіў да Натана гэтыя словы, кажучы:

«Ступай, передай слуге Моему Давиду, что говорит ГОСПОДЬ! Тебе ли строить Мне дом для обитания Моего?
 
«Ідзі і скажы паслугачу Майму Давіду: вось што кажа Госпад: “Ці ты збудуеш Мне дом на пражыванне?

Не обитал Я в домах с того дня, как вывел Я израильтян из Египта, и до сего дня, но странствовал с места на место в Шатре Откровения, в Скинии.
 
Бо ніколі не жыў Я ў доме з дня, у які вывеў сыноў Ізраэля з зямлі Егіпецкай, аж да гэтага дня, але прабываў Я ў свяцілішчы або ў палатцы.

Сколько бы Я ни странствовал вместе со всеми израильтянами, никогда не говорил Я ни одному из колен Израиля, ни одному из его пастырей: „Почему вы не построите мне дворец из кедра?“
 
Ці ў час вандроўкі па тых мясцінах, якія прайшоў Я з усімі сынамі Ізраэля, казаў Я, кажучы хоць аднаму з суддзяў Ізраэля, якому даручыў Я пасвіць народ Мой, Ізраэль, кажучы: “Чаму не пабудавалі вы Мне кедравага дома?”

И теперь передай слуге Моему Давиду, что говорит ГОСПОДЬ Воинств. Я взял тебя с пастбища, где ты прежде ходил за овцами, чтобы ты стал правителем народа Моего, Израиля.
 
І цяпер вось што скажаш слузе Майму Давіду: “Гэта кажа Госпад Магуццяў: “Я ўзяў цябе з пашаў, калі ты пасвіў статкі, каб быў ты кіраўніком народа Майго, Ізраэля,

Я пребывал с тобой во всех твоих странствиях, Я истреблял у тебя на виду всех твоих врагов; и Я прославлю имя твое, уподобив его именам великих мира сего.2
 
і Я быў усюды з табою, дзе ты хадзіў, і Я забіваў усіх ворагаў тваіх перад абліччам тваім; і ўславіў імя тваё, як аднаго з вялікіх, што жывуць на зямлі.

Я обустрою место для народа Моего, Израиля, подобно саду насажу его, и будет он жить там, и никто не побеспокоит его. Не будут более злодеи губить его, как бывало прежде,
 
І Я вызначу месца народу Майму, Ізраэлю, і пасаджу яго, і будзе ён жыць там, і не будзе ён болей трывожыцца; і Я не аддам яго на здзек людзям нягодным, як раней

еще с тех времен, как ставил Я судей над народом Моим, Израилем. Я дам тебе покой от всех твоих врагов. ГОСПОДЬ возвещает тебе ныне, что произведет от тебя великий род!3
 
і ад дня, калі Я паставіў суддзяў для народа Майго ізраэльскага, Я дам табе супакой ад усіх ворагаў тваіх. І Госпад табе аб’яўляе, што Госпад пабудуе табе дом.

Когда исполнятся дни твои и настанет время отойти к праотцам, Я возведу на твой престол потомка, рожденного от тебя, и упрочу царство его.
 
І калі споўняцца дні твае і ты супакоішся з бацькамі тваімі, Я ўзбуджу семя тваё па табе, што выйдзе з нутра твайго; і ўмацую царства яго.

Он и построит Мне Храм, а Я утвержу престол его царства навсегда.4
 
Ён пабудуе дом імю Майму, і Я ўмацую пасад валадарства яго навек.

Я стану ему Отцом, а он будет Мне сыном! Если он согрешит, то накажу его жезлом человеческим, ударами от сыновей Адамовых,
 
Я буду яму бацькам, і ён будзе Мне сынам; калі ён зробіць што-небудзь злачыннае, Я буду караць яго дубцом людзей і карамі сыноў чалавечых.

и любви Моей неизменной не отниму у него, как Я отнял ее от Саула, которого отверг до тебя.
 
А міласэрнасці Сваёй не спыню да яго, як спыніў адносна Саўла, якога Я адкінуў перад абліччам тваім;

Непоколебимы вечно дом твой и царство твое предо Мной,5 престол твой утвердится навеки!»
 
і трывалым будзе дом твой, і царства тваё будзе перад абліччам маім вечна, і пасад твой будзе моцным заўсёды”».

Все эти слова и видение Натан пересказал Давиду.
 
Згодна з усімі гэтымі словамі і паводле ўсяго гэтага бачання прамаўляў Натан да Давіда.

Тогда царь Давид пошел и, представ перед ГОСПОДОМ, сказал: «Кто я пред Тобой, Владыка ГОСПОДИ, и что пред Тобой род мой, что Ты даровал мне всё это?
 
А цар Давід пайшоў і сеў перад абліччам Госпада, і сказаў: «Хто я ёсць, Госпадзе Божа, і што ёсць мой дом, што Ты прывёў мяне аж сюды?

Но даже и это показалось Тебе недостаточным, Владыка ГОСПОДИ, что Ты дал еще обетование мне о будущем потомства моего? Неужели, Владыка ГОСПОДИ, Ты так обращаешься с тем, кто всего лишь человек?
 
Але і гэта здалося малым у вачах Тваіх, Госпадзе, Божа; і Ты казаў таксама пра род паслугача Твайго на будучыню, і гэта — закон чалавечы, Госпадзе Божа!

Может ли что добавить слуга Твой Давид? Ты ведь знаешь слугу Своего, Владыка ГОСПОДИ!
 
Дык што яшчэ можа дадаць Давід, каб сказаць Табе? Ты ведаеш паслугача Свайго, Госпадзе Божа.

Как изрек Ты,6 как на сердце Тебе легло, так и поступил Ты, возвеличив слугу Своего и поведав ему всё это.
 
Дзеля слова Твайго і паводле сэрца Твайго выканаў Ты гэтыя вялікія рэчы, так што Ты зрабіў іх зразумелымі паслугачу Свайму.

Воистину велик Ты, Владыка ГОСПОДИ, ибо нет равного Тебе, и нет иного бога, кроме Тебя, как мы и слышали это своими ушами.
 
Таму магутны Ты, Госпадзе Божа, бо нікога няма падобнага да Цябе; і няма Бога, апрача Цябе, паводле ўсяго таго, што чулі мы вушамі нашымі.

Какой народ сравнится с народом Твоим, Израилем, — единственным племенем на земле, которое Бог пришел искупить и соделать Своим народом, чтобы прославить тем Свое имя? Ты совершал ради земли Своей великие чудеса, внушавшие трепет, изгоняя перед народом Твоим другие народы с идолами их, когда Ты выводил7 Свой народ из Египта.
 
Ці ёсць хоць яшчэ адзін народ на зямлі, як народ Твой, Ізраэль, дзеля якога Бог прыйшоў, каб адкупіць яго Сабе за народ і праславіць імя Сваё, і выканаць для яго вялікія і страшныя рэчы так, каб выгнаць перад абліччам народа Твайго, які Ты адкупіў Сабе з Егіпта, народы і багоў іх?

Ты твердо избрал Израиль, соделав его народом Своим навеки, и Ты, ГОСПОДИ, стал Богом его.
 
Ты ўмацаваў Сабе народ Твой, Ізраэль, як народ вечны; і Ты, Госпадзе, стаў яму Богам.

А теперь, ГОСПОДИ Боже, — утверди навеки слово, что Ты изрек о слуге Своем и о роде его, и то, что Ты заповедал, исполни!
 
Дык цяпер, Госпадзе Божа, умацуй на векі слова, што сказаў Ты адносна паслугача Свайго і роду яго, і выканай тое, што прадказаў!

Возвеличится имя Твое навеки, и будут говорить: „ГОСПОДЬ Воинств — Бог над Израилем!“ И род слуги Твоего Давида да стоит перед Тобою твердо.
 
І хай услаўлена будзе навек імя Тваё, і хай кажуць: “Госпад Магуццяў ёсць Бог над Ізраэлем”. І дом паслугача Твайго, Давіда, будзе моцна стаяць перад Табою,

Ведь Ты, ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израилев, открыл слуге Своему, что Ты Сам произведешь от него великий род, и потому слуга Твой осмелился8 молиться Тебе об этом.
 
і Ты, Госпадзе Магуццяў, Божа Ізраэля, аб’явіў паслугачу Твайму, кажучы: “Я пабудую табе дом”. Таму раб Твой знайшоў у сабе мужнасць, каб прасіць Цябе ў гэтай малітве.

Воистину, Владыка ГОСПОДИ, Ты есть Бог, слова Твои непреложны! Доброе ты поведал слуге Своему.
 
А цяпер, Госпадзе Божа, Ты — Бог, і Твае словы будуць праўдзівыя, і, такім чынам, калі Ты абяцаў паслугачу Твайму гэтае дабро,

И ныне яви благоволение Твое и благослови род слуги Своего, да будет он вовеки пред Тобой. Ведь Ты, Владыка ГОСПОДИ, изрек это, и если Ты благословишь — вовеки благословен будет дом слуги Твоего!»
 
значыць, будзь ласкавы і дабраславі дом паслугача Твайго, каб быў ён вечна перад Табою, бо Ты, Госпадзе Божа, абяцаў, і хай дабраславеннем Тваім будзе дабраславёны дом паслугача Твайго навечна».

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Букв.: доме; то же ниже.
9  [2] — Букв.: великих на земле.
11  [3] — Букв.: отстроит тебе дом.
13  [4] — Ср. 3:9,10.
16  [5] — Так в некот. евр. рукописях и древн. пер., в большинстве евр. рукописей: пред тобой.
21  [6] — Букв.: ради слова Своего.
23  [7] — Букв.: выкупил.
27  [8] — Букв.: нашел в сердце своем (мужество).
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.