2 Царств 7 глава

Вторая книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Поселившись в своем дворце1 и получив дарованную ГОСПОДОМ возможность жить мирно и не воевать с окружавшими его врагами,

І сталося, коли цар оселився у своєму домі, Господь дав йому спадок довкола від усіх його навколишніх ворогів.

царь Давид сказал пророку Натану: «Видишь, я живу во дворце, обшитом кедром, а ковчег Божий остается под полотняным шатром».

І промовив цар до пророка Натана: Ось я живу в кедровому домі, а Божий ковчег перебуває посеред намету.

И ответил Натан царю: «Так сделай то, что легло тебе на сердце, ибо ГОСПОДЬ пребывает с тобою!»

А Натан відповів цареві: Іди і чини все, що тільки у твоєму серці, бо Господь з тобою!

Но той же ночью было Натану слово ГОСПОДНЕ:

І сталося в ту ніч, що до Натана було Господнє слово, яке свідчило:

«Ступай, передай слуге Моему Давиду, что говорит ГОСПОДЬ! Тебе ли строить Мне дом для обитания Моего?

Іди і промов до мого раба Давида: Так говорить Господь: Ти не збудуєш Мені дім, щоб Я проживав,

Не обитал Я в домах с того дня, как вывел Я израильтян из Египта, и до сего дня, но странствовал с места на место в Шатре Откровения, в Скинии.

бо Я не перебував у домі від того дня, коли Я вивів ізраїльських синів з Єгипту, аж до цього дня, і Я був у походах у житлах і в наметах.

Сколько бы Я ни странствовал вместе со всеми израильтянами, никогда не говорил Я ни одному из колен Израиля, ни одному из его пастырей: „Почему вы не построите мне дворец из кедра?“

Усюди, де Я подорожував посеред усього Ізраїля, хіба, Я будь-коли запитав хоча б одне з племен Ізраїля, якому Я заповів пасти Мій народ Ізраїля, кажучи: Як же це, що ви Мені не збудували кедрового дому?

И теперь передай слуге Моему Давиду, что говорит ГОСПОДЬ Воинств. Я взял тебя с пастбища, где ты прежде ходил за овцами, чтобы ты стал правителем народа Моего, Израиля.

Тепер так скажеш Моєму рабові Давидові: Так говорить Господь Вседержитель! Я взяв тебе від отар овець, щоб ти був проводирем над Моїм народом, над Ізраїлем,

Я пребывал с тобой во всех твоих странствиях, Я истреблял у тебя на виду всех твоих врагов; и Я прославлю имя твое, уподобив его именам великих мира сего.2

і Я був з тобою в усьому, куди ти ходив, і Я вигубив усіх твоїх ворогів з-перед тебе, і Я зробив тебе славним, як ім’я великих на землі.

Я обустрою место для народа Моего, Израиля, подобно саду насажу его, и будет он жить там, и никто не побеспокоит его. Не будут более злодеи губить его, как бывало прежде,

Тож установлю місце Моєму народові Ізраїлю, та його насаджу, і поселяться в себе та більше не журитимуться, а неправедний син не продовжуватиме погорджувати ним, як спочатку,

еще с тех времен, как ставил Я судей над народом Моим, Израилем. Я дам тебе покой от всех твоих врагов. ГОСПОДЬ возвещает тебе ныне, что произведет от тебя великий род!3

від днів, в які Я настановив суддів над Моїм народом — Ізраїлем. І дам тобі відпочинок від усіх твоїх ворогів, і Господь сповістить тобі, що збудуєш Йому дім.

Когда исполнятся дни твои и настанет время отойти к праотцам, Я возведу на твой престол потомка, рожденного от тебя, и упрочу царство его.

І буде, коли сповняться твої дні, і ти заснеш зі своїми батьками, то Я підніму твоє потомство після тебе, яке буде з твого лона, і приготую його царство.

Он и построит Мне Храм, а Я утвержу престол его царства навсегда.4

Він збудує Мені дім для Мого Імені, а Я піднесу його престол навіки.

Я стану ему Отцом, а он будет Мне сыном! Если он согрешит, то накажу его жезлом человеческим, ударами от сыновей Адамовых,

Я буду йому за батька, а він буде Мені за сина. І якщо він учинить провину, то звинувачу його палицею мужів і пасами людських синів,

и любви Моей неизменной не отниму у него, как Я отнял ее от Саула, которого отверг до тебя.

та Мого милосердя не відніму від нього, як Я відняв від тих, яких усунув з-перед Себе.

Непоколебимы вечно дом твой и царство твое предо Мной,5 престол твой утвердится навеки!»

І його дім, і його царство буде міцним навіки переді Мною, і його престол буде поставлений навіки.

Все эти слова и видение Натан пересказал Давиду.

Згідно з усіма цими словами і з усім цим видінням, — так сказав Натан Давидові.

Тогда царь Давид пошел и, представ перед ГОСПОДОМ, сказал: «Кто я пред Тобой, Владыка ГОСПОДИ, и что пред Тобой род мой, что Ты даровал мне всё это?

І цар Давид увійшов, і постав перед Господом, і сказав: Хто я, Господи, мій Господи, і який мій дім, що Ти мене аж так полюбив,

Но даже и это показалось Тебе недостаточным, Владыка ГОСПОДИ, что Ты дал еще обетование мне о будущем потомства моего? Неужели, Владыка ГОСПОДИ, Ты так обращаешься с тем, кто всего лишь человек?

і я був дуже малим перед Тобою, Господи, мій Господи, а Ти заговорив про дім твого раба далеко наперед. Такий закон людини, Господи, мій Господи!

Может ли что добавить слуга Твой Давид? Ты ведь знаешь слугу Своего, Владыка ГОСПОДИ!

І що ще продовжуватиме Давид говорити до Тебе, і Ти тепер знаєш Свого раба, Господи, мій Господи!

Как изрек Ты,6 как на сердце Тебе легло, так и поступил Ты, возвеличив слугу Своего и поведав ему всё это.

Через Твоє слово Ти вчинив, і за бажанням Твого серця Ти вчинив усю цю велич, щоб об’явити Твоєму слузі,

Воистину велик Ты, Владыка ГОСПОДИ, ибо нет равного Тебе, и нет иного бога, кроме Тебя, как мы и слышали это своими ушами.

щоб він звеличив Тебе, Господи, мій Господи! Адже немає такого, як Ти, і немає Бога, за винятком Тебе, між усіма, про кого ми почули нашими вухами!

Какой народ сравнится с народом Твоим, Израилем, — единственным племенем на земле, которое Бог пришел искупить и соделать Своим народом, чтобы прославить тем Свое имя? Ты совершал ради земли Своей великие чудеса, внушавшие трепет, изгоняя перед народом Твоим другие народы с идолами их, когда Ты выводил7 Свой народ из Египта.

І хто з інших народів на землі такий, як Твій народ Ізраїль, який вів Бог, щоб викупити Собі народ, аби зробити Собі Ім’я, щоб учинити велич і славу, щоб викинути їх з-перед обличчя Твого народу, який Ти Собі викупив з Єгипту, — народ і місце поселення.

Ты твердо избрал Израиль, соделав его народом Своим навеки, и Ты, ГОСПОДИ, стал Богом его.

І Ти Собі підготував Твій народ Ізраїль, як народ навіки! Тож Ти, Господи, стань для них Богом!

А теперь, ГОСПОДИ Боже, — утверди навеки слово, что Ты изрек о слуге Своем и о роде его, и то, что Ты заповедал, исполни!

Тепер же, Господи, мій Господи, потверди навіки слово, яке Ти сказав про Твого раба і його дім, Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! І тепер, як Ти і сказав,

Возвеличится имя Твое навеки, и будут говорить: „ГОСПОДЬ Воинств — Бог над Израилем!“ И род слуги Твоего Давида да стоит перед Тобою твердо.

нехай звеличиться Твоє Ім’я навіки!

Ведь Ты, ГОСПОДЬ Воинств, Бог Израилев, открыл слуге Своему, что Ты Сам произведешь от него великий род, и потому слуга Твой осмелился8 молиться Тебе об этом.

Господи Вседержителю, Боже Ізраїля, Ти відкрив вухо Твого раба, кажучи: Збудую тобі дім. Через це Твій раб знайшов у своєму серці, щоб помолитися до Тебе цією молитвою.

Воистину, Владыка ГОСПОДИ, Ты есть Бог, слова Твои непреложны! Доброе ты поведал слуге Своему.

І тепер, Господи, мій Господи, Ти є Бог, і Твої слова справдяться, і Ти сказав це добро про Твого раба.

И ныне яви благоволение Твое и благослови род слуги Своего, да будет он вовеки пред Тобой. Ведь Ты, Владыка ГОСПОДИ, изрек это, и если Ты благословишь — вовеки благословен будет дом слуги Твоего!»

Тепер почни і поблагослови дім Твого раба, щоби був навіки перед Тобою, бо Ти є, Господи, мій Господи, і Ти сказав, і Твоїм благословенням поблагословиться дім Твого раба навіки!

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: доме; то же ниже.

9 [2] — Букв.: великих на земле.

11 [3] — Букв.: отстроит тебе дом.

13 [4] — Ср. 3:9,10.

16 [5] — Так в некот. евр. рукописях и древн. пер., в большинстве евр. рукописей: пред тобой.

21 [6] — Букв.: ради слова Своего.

23 [7] — Букв.: выкупил.

27 [8] — Букв.: нашел в сердце своем (мужество).

« 6 глава 8 глава »