3 Царств 19 глава

Третья книга Царств
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Ахав пересказал Иезавели всё, что сделал Илия и как он перебил мечом всех пророков Ваала.

Ахав оповів Єзавелі все, що зробив Ілля та як він повбивав мечем усіх пророків.

Тогда Иезавель послала к Илии гонца с такими словами: «Пусть так-то и эдак поступят со мной боги и еще добавят, если завтра к этому часу я не покончу с тобой, как ты покончил с ними».

Тоді послала Єзавель до Іллі посланця сказати; «Нехай же й мені те боги заподіють та ще причинять, коли я завтра о цій добі не зроблю з твоїм життям те, що ти зробив із життям кожного з них.»

Илия испугался и, спасая свою жизнь, бежал в Беэр-Шеву, что в Иудее. Там он оставил своего слугу,

Злякавсь Ілля, встав та й пішов звідти, щоб рятувати своє життя. Прийшов він у Версавію, що в Юдеї, і лишив там свого слугу;

а сам ушел в пустыню. Отойдя на один день пути, он сел под можжевеловым кустом и стал молить о смерти. «Довольно, ГОСПОДИ! — говорил он. — Забери мою жизнь — я ведь не лучше моих предков».

сам же пішов у пустиню, день ходи; прийшов та й сів під ялівцем і почав просити собі смерти, кажучи: «Буде з мене! Тепер, Господи, візьми мою душу, бо я не ліпший від моїх батьків.»

Он лег и заснул под этим кустом. Но его коснулся ангел и сказал: «Встань и поешь».

Ліг він та й заснув під ялівцем. Аж ось торкнув його ангел і сказав йому: «Вставай, їж!»

Он взглянул и увидел у себя в изголовье лепешку, испеченную на углях, и кувшин с водой. Он поел, выпил воды и снова лег.

Дивиться він, аж у головах у нього печений на камені корж і жбан з водою. З'їв він, напився та й ліг знов спати.

Но вернулся ангел ГОСПОДЕНЬ и вновь коснулся его, сказав: «Встань и поешь, тебе предстоит дальний путь!»

Та ангел Господній прийшов удруге, торкнув його й сказав: «Уставай та їж, бо далека тобі дорога.»

Он встал, поел и попил. Подкрепившись, он отправился в путь и шел сорок дней и сорок ночей до Божьей горы, Хорива.

Встав він, з'їв, напився і, підкріпившись тією їжею, йшов сорок день і сорок ночей аж до Божої Хорив-гори.

Там он нашел пещеру, вошел в нее и заночевал. И было ему слово ГОСПОДНЕ: «Что ты здесь делаешь, Илия?»

Там він увійшов у печеру й переночував у ній. Аж ось прийшло до нього таке слово Господнє: «Чого ти тут, Ілле?»

«Я горячо ревную о ГОСПОДЕ, Боге Воинств, — ответил он, — отвергли израильтяне Твой Завет, жертвенники Твои разрушили, пророков Твоих перебили мечом — один я остался, но и у меня хотят отнять жизнь».

Відповів: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували й пророків твоїх вістрями повбивали. Зоставсь я один та вони намагаються й мене звести зо світу.»

ГОСПОДЬ сказал: «Выйди и встань на горе пред ГОСПОДОМ — и пройдет там ГОСПОДЬ. И ураганный ветер будет рушить горы и валить скалы пред ГОСПОДОМ, — но не в ветре ГОСПОДЬ. После ветра — землетрясение, но не в землетрясении ГОСПОДЬ.

Господь сказав йому: «Вийди, встань на горі перед Господом.» І ось прийшов Господь. Великий, потужний вітер, що розривав гори й торощив скелі, йшов перед Господом; та не у вітрі Господь! Після вітру стався землетрус, та й не у землетрусі Господь!

После землетрясения — пламя, но не в пламени ГОСПОДЬ. А после пламени — тонкий звук безмолвия».1

По землетрусі — вогонь, та не й у вогні Господь! Після вогню — тихесенький, лагідний вітрець.

Когда услышал это Илия, то закрыл лицо накидкой, вышел и встал у входа в пещеру. И спросил его голос: «Что ты здесь делаешь, Илия?»

Скоро Ілля його вчув, то затулив обличчя плащем, вийшов і став при вході в печеру. Тоді заговорив до нього голос: «Чого ти тут, Ілле?»

Він відрік: «Я палаю горливістю за Господа, Бога сил, бо сини Ізраїля покинули завіт твій, жертовники твої поруйнували і пророків твоїх лезами повбивали. Зоставсь я один, та вони намагаються й мене звести зо світу.»

ГОСПОДЬ сказал ему: «Иди в обратный путь через пустыню к Дамаску. Помажь Хазаэля в цари арамейские,

Господь же йому сказав: «Іди, вернися твоєю дорогою до Дамаської пустині, а як прийдеш туди, помажеш Хазаела царем над Арамом.

Иегу, сына Нимши, помажь в цари израильские, а Елисея, сына Шафата из Авель-Мехолы, помажь в пророки — вот твой преемник.

Потім помажеш Єгу, сина Німші, царем над Ізраїлем, і Єлисея, сина Сафата, з Авел-Мехоли, помажещ пророком замість себе.

Кто избежит меча Хазаэля, того убьет Иегу, а кто спасется от меча Иегу, того убьет Елисей.

Хто втече від меча Хазаела, того вб'є Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'є Єлисей.

Я оставлю в живых семь тысяч человек в Израиле — всех, чьи колени не преклонялись перед Ваалом, чьи уста не целовали его».

Я зоставлю собі в Ізраїлі сім тисяч, коліна яких не гнулись перед Ваалом і уста яких його не цілували.»

Илия ушел оттуда и нашел Елисея, сына Шафата. Тот пахал поле на двенадцати парах волов и за последней шел сам. Проходя мимо, Илия набросил на него свою накидку.

Пішов він звідти й знайшов Єлисея, сина Сафата, що орав дванадцятьма парами волів; сам він був при дванадцятій. Ілля пройшов попри нього й кинув на нього свій плащ.

Тот оставил волов и побежал за Илией, говоря: «Позволь мне поцеловать на прощанье отца и мать, и я пойду за тобой». «Возвращайся! — ответил Илия. — Разве я против?»2

Єлисей же, покинувши волів, побіг слідом за Іллею й сказав: «Дозволь мені поцілувати батька й матір, тоді піду за тобою.» Той відповів йому: «Іди і повертайся назад, бо що належало до мене, те я зробив тобі.»

Елисей вернулся, взял двух волов, зарезал их, развел из ярма и плуга костер, приготовил мясо и раздал его людям, чтобы они поели. А сам он отправился вслед за Илией и служил ему.

Єлисей лишив його, взяв пару волів і зарізав їх, а спаливши плуг, зварив воловину та й роздав людям, щоб їли. Тоді встав і пішов за Іллею й служив йому.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

12 [1] — Или: трепетное безмолвие. Друг. возм. пер.: шепот, тихий и тонкий.

20 [2] — Букв.: ведь что я сделал тебе? Друг. возм. пер.: ведь я (еще) ничем не обременил тебя?

« 18 глава 20 глава »