Второзаконие 15 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

В конце каждых семи лет совершайте прощение долгов.

«При кінці кожного сьомого року робитимеш відпуст.

Это происходит следующим образом: всякий, кто давал ближнему своему взаймы, отказывается от своего требования к нему, более не взыскивает с ближнего своего его долг, ибо прощение долгов было провозглашено перед ГОСПОДОМ.

А відпуст полягає ось у чому: кожен, хто позичив своєму ближньому, подарує йому свою позику; не буде вимагати її від свого ближнього, ані від свого брата, відколи об'явлено відпуст на честь Господа.

Можно взыскивать долги с чужеземцев, но то, что было дано взаймы братьям вашим, израильтянам, надо прощать.

Від чужинця можеш собі вимагати; але те, що належиться тобі в твого брата, відпустиш йому.

Только тогда и не будет бедных среди вас, потому что ГОСПОДЬ обильно благословит вас в той земле, которую Он дарует вам в наследство,

Та, зрештою, й не буде в тебе вбогого, бо Господь напевно благословитиме тебе в землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, —

если будете послушны ГОСПОДУ, Богу своему, усердно исполняя каждую заповедь, которую я ныне возвещаю вам.

але тільки тоді, коли ти слухатимеш голос Господа, Бога твого, і пильно виконуватимеш усі заповіді, що оце я заповідаю тобі сьогодні.

О да, благословит вас ГОСПОДЬ, Бог ваш, как и обещал, и вы сможете давать взаймы другим народам, не нуждаясь в том, чтобы самим делать долги. Вы будете господствовать над многими народами, они же над вами господствовать не смогут.

Господь, Бог твій, поблагословить тебе, як був тобі обіцяв, так що ти позичатимеш багатьом народам, а сам не будеш позичати ні від кого; володітимеш багатьма народами, а вони не володітимуть тобою.

А если и случится такое, что в одном из ваших городов, в той земле, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам, обеднеет один из братьев ваших, тогда не оставайся безучастным и скупым не будь1 к бедному брату своему.

Коли ж у тебе буде убогий, хто-небудь із твоїх братів, у якомусь твоєму місті на твоїй землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, ти не будеш твердий серцем, ані не буде скудною рука твоя супроти вбогого брата;

Нет, ты щедрость свою прояви и охотно дай ему взаймы столько, сколько нужно ему.

ні — ти радо даси з своєї руки й охоче позичиш йому, скільки в біді, в яку він упав, йому потрібно.

Пусть же не овладеет тобой недобрая мысль: мол, близок седьмой год, год прощения долгов, чтоб не стал ты из-за этого недружелюбно смотреть на бедного брата своего и не дал ему ничего. Ибо он скажет о тебе ГОСПОДУ, и грех будет на тебе!

Гляди, щоб у твоєму серці не зродилась ось така грішна думка: надходить, мовляв, сьомий рік, рік відпусту! — та й станеш споглядати лихим оком на свого рідного брата, й не даси йому нічого; він закликав би тоді Господа проти тебе, й ти взяв би гріх на себе.

Охотно давай ему, без досады на себя за свою щедрость, ведь именно за эту щедрость ГОСПОДЬ, Бог твой, и будет благословлять тебя во всех делах и трудах твоих.

Дай йому щедро й не смутись у своєму серці, що даєш йому, бо за цей учинок Господь, Бог твій, поблагословить тебе у кожній праці й у всіх починах рук твоїх.

Бедные люди в стране не переведутся, и вот тебе на сей счет мой наказ: всегда будь щедрым, не зажимай деньги в кулаке — открывай его для брата своего, израильтянина, и для всякого, кто в стране твоей живет в бедности и нужде.

Справді, вбогі ніколи не переведуться на землі, тому то я тобі й заповідаю: щедро розтулюй свою долоню для свого брата, для нужденного й для вбогого в твоїй землі.

Если кто-то из общины твоей — еврей или еврейка — продаст себя2 в рабство тебе и проработает на тебя шесть лет, то на седьмой год ты должен отпустить его или ее на волю.

Коли запродасться тобі твій брат, єврей чи єврейка, і прослужить шість років у тебе, в сьомому році відпустиш його від себе на волю.

Но такого человека отпускай не с пустыми руками!

Але як відпускатимеш його від себе на волю, то не будеш відпускати його з порожніми руками.

Щедро отдели для него что-то из стада своего, сколько-то со своего гумна, из-под давильного пресса — от всего, чем благословил тебя ГОСПОДЬ, Бог твой, дай ему.

Обдаруєш його щедро з твоєї кошари та з твого току, й з твоєї винотоки; чим тебе Господь, Бог твій, благословив, з того й даси йому.

Помни, что и ты был рабом в Египте и что ГОСПОДЬ, Бог твой, выкупил3 тебя. Потому я и велю тебе так поступать.

Пам'ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі та що Господь, Бог твій, визволив тебе; тому таке я заповідаю тобі сьогодні.

Но если твой раб по любви к тебе и твоей семье и потому, что ему было хорошо у тебя, скажет: „Не хочу уходить от тебя!“ —

А коли він скаже до тебе: Не хочу я йти від тебе, тому що люблю тебе й дім твій, — або що добре йому в тебе,

тогда, взяв шило, проколи ему ухо у дверного косяка. Это будет знаком того, что он остается рабом у тебя навсегда; так же следует тебе поступать и с рабыней своей.

то ти візьмеш шило і проколеш йому вухо проти дверей, і він буде тобі довіку рабом. Так само зробиш і з рабинею твоєю.

А когда тебе придется отпускать раба на свободу, не возмущайся, ведь он отработал у тебя шесть лет за половину той платы, которую ты должен был бы дать наемному работнику. И ГОСПОДЬ, Бог твой, благословит тебя во всех делах твоих.

Не жалуй, що відпускатимеш його на волю, бо за шість років він заробив тобі вдвоє більше, ніж становить наймитова плата; і Господь, Бог твій, поблагословить тебе в усьому, що робитимеш.

Посвящай ГОСПОДУ, Богу твоему, всякого первенца мужского пола из твоего крупного рогатого и мелкого скота. Первенцев из стада коров не используй в работе, а первенцев мелкого скота не стриги.

Кожного первака самця, що вродиться тобі з великорослої й дрібної скотини, присвятиш Господеві, Богу твоєму. Не запряжеш до роботи первака твого бугая і не стригтимеш первака з твоєї отари;

Они для того, чтобы из года в год ты и семья твоя ели их перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, на том месте, какое ГОСПОДЬ изберет.

щороку їстимеш його перед Господом, Богом твоїм, на місці, що його вибере Господь, Бог твій, ти сам і твій дім.

А если у такого животного обнаружится какой-то изъян: хромота, слепота или другой какой недостаток, в жертву ГОСПОДУ, Богу твоему, приносить его нельзя.

Коли ж у нього буде якась вада, чи кульгаве, чи сліпе воно, чи матиме якийсь інший ґандж, то не приноситимеш його в жертву Господеві, Богу твоєму.

Мясо такого животного ешь у себя дома. И тот, кто ритуально нечист, и кто чист могут есть его, как и мясо серны и оленя.

В своїй оселі їстимеш його, нечистий і чистий однаково, як лань та оленя.

Только кровь в пищу не употребляй; выливай ее на землю, как воду.

Тільки крови його не споживатимеш; виллєш її на землю, як воду.»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

7 [1] — Букв.: не ожесточи сердца своего и не сожми руку свою.

12 [2] — Или: будет продан.

15 [3] — Или: избавил.

« 14 глава 16 глава »