Второзаконие 26 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Придя в ту страну, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дает вам, чтобы вы овладели ею как полноправные наследники, и поселившись в ней,

«Коли прийдеш у землю, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посілість, і заволодієш нею та й осядеш у ній,

ты должен взять первые плоды урожая, собранного тобой на земле, которую ГОСПОДЬ, Бог твой, даровал тебе, положить их в корзину и пойти с ними на то место, какое ГОСПОДЬ, Бог твой, изберет, чтобы там пребывало Имя Его.

то візьмеш первини всіх плодів, які здобудеш із твоєї землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати, і, поклавши їх у кошик, підеш до того місця, що його вибере Господь, твій Бог, щоб на ньому перебувало його ім'я,

А когда подойдешь к священнику, который будет служить в то время, скажи ему: „Ныне подтверждаю перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, что я на самом деле пришел в ту землю, которую ГОСПОДЬ клятвенно обещал даровать праотцам нашим“.

і ввійдеш до священика, який тоді урядуватиме, і промовиш до нього: Об'являю сьогодні перед Господом, Богом моїм, що я оце прийшов уже в землю, про яку Господь клявся нашим батькам, що дасть її нам.

Священник примет корзину из рук твоих и поставит ее перед жертвенником ГОСПОДА, Бога твоего.

Священик візьме з твоїх рук кошик і поставить його перед жертовником Господа, Бога твого.

Произнеси тогда наизусть пред ГОСПОДОМ, Богом твоим: „Предок мой был странствующим арамеем. Ушел он в лихую годину в Египет и поселился там как человек пришлый, немногими домочадцами окруженный. Но горстка потомков его там выросла, стали они народом великим, сильным и многочисленным.

А ти станеш тоді промовляти перед Господом, Богом твоїм: Блукаючим арамієм був мій батько, спустивсь він був у Єгипет і тулився там як чужинець, малолюдний; там же став він народом велелюдним, потужним і численним.

Египтяне же худо с нами обращались: притесняли нас и принуждали к тяжелому труду.

Та єгиптяни зневажали нас, утискали й накладали на нас важке рабство.

Тогда воззвали мы к ГОСПОДУ, Богу отцов наших. И вопль наш услышал1 ГОСПОДЬ; когда же увидел Он унижение наше, наш труд непосильный и гнет, под которым мы жили,

Тоді зняли ми голос до Господа, Бога батьків наших, і Господь почув наш голос і побачив наше горювання, нашу гірку працю й нашу біду,

ГОСПОДЬ вывел нас из Египта. Явил Он тогда могущество руки Своей и силу неизмеримую, совершил дела, ужас наводящие, знамения и чудеса.

і вивів нас Господь з Єгипту потужною рукою та простягнутим рам'ям, серед великого страху, знаків і чудес;

Привел Он нас на место сие и дал нам эту землю, молоко и мед источающую.

і привів нас на те місце й дав нам цю землю, що тече медом і молоком.

И вот я здесь! Принес я первые плоды урожая той земли, которую Ты, ГОСПОДИ, мне отдал“. После этого ты уже сам поставишь корзину с дарами перед ГОСПОДОМ, Богом твоим, и преклонишься пред Ним.

Тож оце тепер я приношу перво-плоди землі, що ти, Господи, дав їх мені. І поставивши Їх перед Господом, Богом твоїм, уклонишся лицем до землі перед Господом, твоїм Богом.

Так ты будешь радоваться всем тем благам, которые ГОСПОДЬ, Бог твой, даровал тебе и семье твоей, будешь радоваться вместе с левитами и переселенцами, что живут среди вас.

І радітимеш з усього добра, яке Господь, Бог твій, дав тобі і твоєму домові, ти сам і левіт, і приходень, що буде серед тебе.

Когда же в третий год, год десятин, отделишь ты от урожаев своих все положенные десятины,2 то отдай их левитам, переселенцам, сиротам и вдовам, чтобы в твоем городе они ели досыта.

Як на третій рік, рік десятин, скінчиш відділяти всі десятини з твого врожаю, і даси їх левітові, приходневі, сироті та вдові, що їстимуть досита в своїх містах,

И скажи тогда ГОСПОДУ, Богу твоему: „Освободил я свой дом от десятины, что так свята для Тебя, и отдал ее левиту, переселенцу, сироте и вдове, как Ты повелел мне.3 Не преступил я заповедей Твоих, не забыл их.

тоді промовиш перед Господом, Богом твоїм: Я виніс із хати, що святе, і дав із нього левітові й приходневі, й сироті, і вдові, по заповіді, яку ти заповідав мені; не переступив я твоїх заповідей, ані й не забув про них.

Из этой доли святой не съел я ничего в нечистоте своей, в дни плача о ком-либо из умерших; не выделял я этой святыни из своего урожая, когда бывал ритуально нечист, и ничего из нее мертвым не посвящал. Покорно внимал я гласу Твоему, ГОСПОДЬ, Бог мой, поступая так, как Ты заповедал мне.

Нічого з того не їв я в своїм смутку, і не відкладав набік, коли був я нечистий, ані не давав я з того нічого для мерця: я слухсав голос Господа, Бога мого, й чинив усе, що ти заповідав мені.

Взгляни же на нас с небес, из святой Обители Своей, и благослови Израиль, народ Свой, и землю, которую Ты даровал нам, как некогда клятвенно обещал отцам нашим, землю эту, что источает молоко и мед“.

Споглянь із твоєї святої оселі, з небес, і благослови твій люд, Ізраїля, і землю, що її дав нам, як клявся нашим батькам, землю, що тече молоком та медом!

И ныне ГОСПОДЬ, Бог твой, повелевает тебе держаться этих установлений Его и правил. Ревностно исполняй их всем сердцем и всею душой.

Сьогодні наказує тобі Господь, Бог твій, виконувати ці установи й рішення; тож виконуватимеш їх старанно всім твоїм серцем і всією Душею твоєю.

Ты подтвердил сегодня, что ГОСПОДЬ, и только Он, Бог твой и что ты всегда будешь ходить путями, на которые Он направляет тебя, повиноваться всем установлениям Его, заповедям и правилам и покорно внимать гласу Его.

Ти одержав нині від Господа заяву, що він буде тобі Богом, якщо ти ходитимеш його дорогами та додержуватимеш його установи й заповіді і рішення та й слухатимешся його голосу.

И ГОСПОДЬ ныне заверил тебя, что ты, как Он тебе и обещал, — Его особое достояние, а посему тебе подобает повиноваться всем заповедям Его.

А Господь заявив тобі сьогодні, що ти будеш для нього його особливим народом, як це обіцяв тобі, коли додержуватимеш його заповіді;

Он провозгласил, что для хвалы, славы и чести поставит тебя выше всех народов, которые сотворил, и что ты будешь святым народом у ГОСПОДА, Бога твоего, как Он сказал».

і тоді учинить він тебе вищим над усіма народами, які він створив собі на хвалу, на славу й на честь. Ти ж будеш народом святим у Господа, Бога твого, як це він обіцяв тобі.»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

7 [1] — См. примеч. к Исх 3:9.

12 [2] — В дополнение к тем десятинам, которые израильтяне регулярно отдавали левитам, десятины, выделяемые каждый третий год, были предназначены для нуждавщихся в каждом городе и селении Израиля. Вероятно, эти десятины помещались в особые хранилища у ворот города.

13 [3] — Букв.: согласно всей Твоей заповеди; см. примеч. к 6:1.

« 25 глава 27 глава »