Второзаконие 25 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Положим, два человека обращаются в суд со своей тяжбой, и одного из них там признают правым, а другого виновным.

«Коли виникне спір між людьми, й вони прийдуть до суду та й їх розсудять — праведного оправдають, а винуватого засудять;

Если виновный подлежит телесному наказанию, его по распоряжению судьи и на глазах у того кладут вниз лицом и дают ему столько ударов, сколько заслуживает его преступление.

і як винуватий заслугує на кару, то нехай суддя звелить простягнути його на землі й покарати перед очима всіх числом ударів відповідно до його провини.

До сорока ударов ему могут присудить, но не более, чтобы из-за большего числа ударов, нанесенных твоему брату, израильтянину, он не оказался унижен пред всеми.

Сорок ударів можна дати, не більше, щоб, бува, якщо б завдано йому більше ударів, ніж ці приписані, твій брат не був понижений перед твоїми очима.

Не завязывай рта волу, когда он молотит зерно.

Не зав'язуй рота волові, який молотить.

Когда братья живут вместе на одном и том же земельном участке и один из них умирает, не оставив после себя наследника, то его вдова не может выйти замуж на стороне, за чужого человека. Брат покойного мужа ее должен пойти к ней, взять ее в жены и выполнить по отношению к ней обязанности деверя.

Коли брати живуть укупі, й один з них умре й у нього не буде сина, то жінці померлого не можна вийти заміж за чужого чоловіка: дівер її мусить увійти до неї й узяти її собі за жінку.

Однако первенец, которого она родит в этом браке, продолжит род1 умершего брата, чтобы имя его не исчезло бесследно в Израиле.

І первенець, що його вона вродить, прийме ім'я померлого брата, щоб не зникло з Ізраїля його ім'я.

Если же брат покойного не захочет взять невестку в жены, пусть она пойдет к городским воротам и скажет старейшинам города: „Деверь мой отказывается продолжить род брата своего в Израиле, не хочет жениться на мне“.

Якщо ж той чоловік не схоче взяти за себе жінку свого брата, то вона піде до брами, до старших, і скаже: Брат мого мужа не хоче зберегти ім'я свого брата в Ізраїлі; він не хоче виконати свого діверського обов'язку супроти мене.

Тогда старейшины того города должны будут позвать его и поговорить с ним. Если же он заупрямится и будет стоять на своем: не хочу, мол, брать ее,

Тоді старші його міста покличуть його і скажуть йому, що треба; і коли він упреться й скаже: Не хочу брати її собі за жінку, —

пусть невестка подойдет к нему и на виду у старейшин снимет с ноги его сандалию, плюнет ему в лицо и скажет: „Вот так воздают тому, кто отказывается созидать семью брату своему“.

тоді ця жінка приступить до нього перед очима старших, зніме з його ноги обув'я, плюне йому межи очі й голосно об'явить: Так обходяться з чоловіком, який не хоче збудувати дому своєму братові.

И род такого человека будет называться в Израиле „родом2 разутого“.

І прозвуть його в Ізраїлі: Дім Босого.

Если во время драки двух мужчин жена одного из них, пытаясь помочь своему мужу, схватит напавшего на него за причинное место,

Коли два чоловіки б'ються між собою і жінка котрогось із них прибіжить, щоб визволити свого чоловіка з-під руки того, що б'є його, та простягне руку й ухопить його природне тіло, —

следует отрубить ей руку — не жалейте ее.

мусиш одрубати їй руку; очі твої не помилують її.

Не носи в суме своей двух разных мер, гирь больших и малых.

Не смієш тримати в себе в торбі подвійного каміння для ваги, великого й малого.

Также и в доме твоем не должно быть двух разных эф, большей и малой.

Не буде в тебе в господі подвійної мірки, великої й малої.

Гиря у тебя должна быть всегда безупречно точного веса, и эфа ваша должна быть верного, точного размера; и тогда будешь наслаждаться долгою жизнью на земле, которую дарует тебе ГОСПОДЬ, Бог твой.

Правдиве й вірне каміння мусить бути в тебе для ваги; справедлива й вірна мірка мусить бути в тебе, щоб ти довго жив на світі, на цій землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати;

Всякий, кто это делает, кто допускает нечестность, мерзок ГОСПОДУ, Богу твоему.

огидний бо перед Господом, Богом твоїм, кожен, хто таке робить, кожен, хто творить кривду.

Помните, как поступили с вами амалекитяне, когда шли вы из Египта,

Пам'ятай, що вчинив з тобою Амалек у дорозі, після виходу з Єгипту,

как они напали на вас в пути, — на тех, что шли позади всех, слабых и измученных, и не побоялись они Бога!

як він напав на тебе в дорозі й висік у тебе в затиллі всіх знеможених, тоді, коли ти сам був стомлений і знесилений; і він не боявся Бога!

Потому вы, когда ГОСПОДЬ, Бог ваш, даст вам покой, защитив со всех сторон от всех врагов ваших, в той земле, которую ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам в наследство, сделайте так, чтобы нигде под небесами и памяти об амалекитянах не осталось. Не забудьте!

Тож як Господь, Бог твій, дасть тобі спокій від усіх ворогів довкола тебе, в землі, що її Господь, твій Бог, хоче тобі дати в наслідну власність, мусиш стерти з-під небес пам'ять про Амалека. Не забудь же!»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

6 [1] — Букв.: имя; то же в ст. 7.

10 [2] — Букв.: домом.

« 24 глава 26 глава »