Второзаконие 20 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Когда отправитесь в поход против врагов ваших и лицом к лицу встретите силу, вас превосходящую, — войско больше вашего, коней и колесницы, — не бойтесь, ведь с вами будет ГОСПОДЬ, Бог ваш, Который вывел вас из Египта!

«Як підеш на війну проти ворогів твоїх і побачиш коней та колісниці, і військо, численніше від твого, не бійся їх: бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з Єгипетської землі.

Пусть перед сражением выйдет к войску священник и скажет, ко всем обращаясь:

Коли ж маєте вже ставати до бою, нехай виступить священик і промовить до війська;

„Слушай, Израиль! Сегодня в сражение вы вступаете с врагами вашими. Не падайте же духом! Не бойтесь, не трепещите перед ними и не страшитесь их!

він скаже тоді до них: Слухай Ізраїлю! Сьогодні ви стаєте до бою з вашими ворогами. Нехай не мліє ваше серце, не лякайтесь, не полохайтесь і не жахайтесь перед ними,

На битву эту ГОСПОДЬ, Бог ваш, выходит вместе с вами, чтобы сразиться с врагами вашими и спасти вас“.

бо Господь — Бог ваш, він іде з вами воюватися за вас із вашими ворогами, щоб дати вам перемогу.

А приставники должны объявить воинам: „Если кто построил новый дом, но еще не начал жить в нем,1 пусть возвращается домой. Ведь может случиться, что он падет в сражении, и кто-то другой освятит дом — отметит в нем новоселье.

А старшина говоритиме до народу: Хто збудував нову хату й ще не посвятив її, нехай собі йде, нехай повернеться додому; щоб, бува, не вмер на війні й не посвятив її хтось інший.

И кто насадил виноградник, но плодами его еще не воспользовался, пусть возвращается домой: ведь если падет он в сражении, достанутся те плоды другому.

Хто насадив виноградник і ще не користався, нехай іде, нехай повернеться назад до себе додому, щоб не помер на війні і хтось інший не користався з нього.

И тот из вас, кто успел обручиться, но еще не взял свою суженую в жены, пусть домой возвращается: ведь если падет он в сражении, кто-то другой возьмет ее в жены“.

Хто засватав жінку, але ще не взяв її, нехай повернеться додому, щоб не вмер на війні й не взяв її хтось інший.

И вот что еще должны сказать приставники: „Кто малодушен и робок, пусть тоже домой возвращается, дабы робость эта не передалась братьям его“.

І промовить старшина далі до народу і скаже ще так: Хто боягуз і мліє серцем, нехай іде, нехай повернеться додому, щоб не охляло серце в його братів, як у нього.

После этого обращения приставников к войску военачальники примут командование.

Коли ж старшина скінчить промовляти до людей, тоді поставлять полководців на чолі народу.

Подойдя к какому-либо городу, чтобы осадить его, сначала предложите ему мирные условия.

Як наблизишся до міста, щоб звоювати його, то наперед запросиш його до миру,

Если вам скажут: „Согласны на мир!“ — и добровольно откроют ворота, тогда все жители города должны будут нести трудовую повинность, работая на вас.

і як воно прийме мир і відчинить тобі (браму), то ввесь народ, який у нім буде, стане твоїм підданим і служитиме тобі.

Если же горожане отвергнут предложение о мире и решатся воевать с вами, — начинайте осаду.

Якже ж замість миритися з тобою, почне з тобою бій, то ти його обляжеш;

Когда ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам победу, поразите мечом всех мужчин в городе.

і як Господь, Бог твій, віддасть тобі його в руки, повбиваєш усіх його чоловіків вістрям меча.

Однако вы можете взять себе как добычу женщин, детей, скот и всё, что ни есть в том городе, — всё его добро. Можете пользоваться всем, что возьмете как военную добычу у врагов ваших, — всем, что отдал вам ГОСПОДЬ, Бог ваш.

Жіноцтво ж, дітвору, скотину й усе, що в місті буде, всю його здобич, забереш для себе і їстимеш здобич твоїх ворогів, яку Господь, Бог твій, дав тобі.

Вот так вы должны поступать с городами, находящимися далеко от вас, а не с теми, которые принадлежат здешним народам.

Так робитимеш з усіма містами, які дуже далеко від тебе, які не належать до міст оцих народів, що тут.

В городах этих народов, землю которых ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдает вам в наследство, не оставляйте в живых никого.

У містах же тих народів, які Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання, не зоставиш ні одної душі живої;

По повелению ГОСПОДА, Бога вашего, вы должны предать заклятию и уничтожить хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев,

Їх мусиш приректи на цілковите знищення, отих хеттитів, аморіїв, ханаанян, перізіїв, хіввіїв та євусіїв, як заповідав Господь, Бог твій;

дабы они не научили вас тем мерзостям, что сами творили в угоду своим богам, и тем не ввели вас в грех против ГОСПОДА, Бога вашего.

щоб вони не навчили вас чинити всі ті гидоти, що самі богам своїм чинили, і щоб ви не стали грішити перед Господом, Богом вашим.

Когда предпринимаете наступление на какой-нибудь город и приходится его долго держать в осаде, не вырубайте вокруг него деревья. Их плодами вы будете питаться и потому не должны предавать их топору. Такое дерево — не воин в поле, чтобы вам нападать на него.

Як стоятимеш облогою довго, воюючи проти якогось міста, щоб його забрати, то не будеш нищити його дерево, накинувшися з сокирою; бо його плоди можеш їсти, його ж самого не рубатимеш; хіба ж польове дерево це людина, щоб його приступом брати?

Рубите лишь те деревья, которые, как вы знаете, съедобных плодов не приносят; такие можете использовать для осадных работ против города, ведущего с вами войну, пока не падет он.

Однак дерево, про яке знаєш, що воно не до поживи, можеш нищити та рубати, щоб робити з нього обложні споруди проти міста, яке воює з тобою, поки воно не піддасться.»

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Букв.: не освятил его; возможно, имеется в виду некий торжественный обряд.

« 19 глава 21 глава »