Второзаконие 20 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Когда отправитесь в поход против врагов ваших и лицом к лицу встретите силу, вас превосходящую, — войско больше вашего, коней и колесницы, — не бойтесь, ведь с вами будет ГОСПОДЬ, Бог ваш, Который вывел вас из Египта!

Коли ти вийдеш на війну проти свого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, численніший від тебе, то не будеш боятися їх, бо з тобою Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського кра́ю.

Пусть перед сражением выйдет к войску священник и скажет, ко всем обращаясь:

І станеться, коли ви приступите до бо́ю, то піді́йде священик і буде промовляти до народу,

„Слушай, Израиль! Сегодня в сражение вы вступаете с врагами вашими. Не падайте же духом! Не бойтесь, не трепещите перед ними и не страшитесь их!

та й скаже до них: „Слухай, Ізраїлю, ви приступаєте сьогодні до бо́ю проти ваших ворогів. Нехай не зм'якне серце ваше, — не бійтеся, і не страшіться, і не лякайтеся їх,

На битву эту ГОСПОДЬ, Бог ваш, выходит вместе с вами, чтобы сразиться с врагами вашими и спасти вас“.

бо Господь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати для вас з вашими ворогами, щоб спасти вас!“

А приставники должны объявить воинам: „Если кто построил новый дом, но еще не начал жить в нем,1 пусть возвращается домой. Ведь может случиться, что он падет в сражении, и кто-то другой освятит дом — отметит в нем новоселье.

А урядники будуть промовляти до народу, говорячи: „Хто є тут такий, що збудував нови́й дім, та не справив обряду поно́вин? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не справив на ньому обряду поно́вин.

И кто насадил виноградник, но плодами его еще не воспользовался, пусть возвращается домой: ведь если падет он в сражении, достанутся те плоды другому.

І хто є тут такий, що засадив виноградинка та не користався ним? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не скористався ним.

И тот из вас, кто успел обручиться, но еще не взял свою суженую в жены, пусть домой возвращается: ведь если падет он в сражении, кто-то другой возьмет ее в жены“.

А хто є тут такий, що засватав жінку, та не взяв її? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не померти на війні, і щоб інший хто не взяв її“.

И вот что еще должны сказать приставники: „Кто малодушен и робок, пусть тоже домой возвращается, дабы робость эта не передалась братьям его“.

І далі промовлятимуть урядники до народу та й скажуть: „Хто є тут такий, що лякли́вий та м'якосе́рдий? Нехай він іде й вертається до свого дому, щоб не розсла́бив він серця́ братів своїх, як є серце його“.

После этого обращения приставников к войску военачальники примут командование.

І станеться, коли урядники закінча́ть промовляти до народу, то призначать зверхників для військо́вих відділів на чоло́ народу.

Подойдя к какому-либо городу, чтобы осадить его, сначала предложите ему мирные условия.

Коли ти приступиш до міста, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.

Если вам скажут: „Согласны на мир!“ — и добровольно откроют ворота, тогда все жители города должны будут нести трудовую повинность, работая на вас.

І станеться, якщо воно відповість тобі: „Мир“, і відчинить браму тобі, то ввесь той народ, що знаходиться в ньому, буде тобі на данину, і буде служити тобі.

Если же горожане отвергнут предложение о мире и решатся воевать с вами, — начинайте осаду.

А якщо воно не зами́рить з тобою, і буде прова́дити з тобою війну, то обло́жиш його.

Когда ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам победу, поразите мечом всех мужчин в городе.

І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.

Однако вы можете взять себе как добычу женщин, детей, скот и всё, что ни есть в том городе, — всё его добро. Можете пользоваться всем, что возьмете как военную добычу у врагов ваших, — всем, что отдал вам ГОСПОДЬ, Бог ваш.

Тільки жіно́к, і дітей, і худобу, і все, що буде в тім місті, всю здо́бич його забере́ш собі, і будеш ти їсти здо́бич ворогів своїх, що дав тобі Господь, Бог твій.

Вот так вы должны поступать с городами, находящимися далеко от вас, а не с теми, которые принадлежат здешним народам.

Так ти зробиш усім містам, дуже далеким від тебе, що вони не з міст цих народів.

В городах этих народов, землю которых ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдает вам в наследство, не оставляйте в живых никого.

Тільки з міст тих народів, які Господь, Бог твій, дає тобі на володіння, не позоставиш при житті жодної душі,

По повелению ГОСПОДА, Бога вашего, вы должны предать заклятию и уничтожить хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев,

бо конче вчиниш їх закляттям: Хіттеянина, і Амореянина, і Ханаанеяннна, і Періззеянина, і Хіввеянина, і Євусеянина, як наказав був тобі Господь, Бог твій,

дабы они не научили вас тем мерзостям, что сами творили в угоду своим богам, и тем не ввели вас в грех против ГОСПОДА, Бога вашего.

щоб вони не навчили вас робити такого, як усі їхні гидо́ти, що робили вони богам своїм, бо тоді́ згрішите́ ви перед Господом, Богом своїм.

Когда предпринимаете наступление на какой-нибудь город и приходится его долго держать в осаде, не вырубайте вокруг него деревья. Их плодами вы будете питаться и потому не должны предавать их топору. Такое дерево — не воин в поле, чтобы вам нападать на него.

Коли будеш обляга́ти місто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його де́рева, і не піднесеш сокири на нього, бо з нього ти їстимеш, і його не будеш стинати, бо чи ж пільне де́рево — то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міста?

Рубите лишь те деревья, которые, как вы знаете, съедобных плодов не приносят; такие можете использовать для осадных работ против города, ведущего с вами войну, пока не падет он.

Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітне́ш, і будеш будувати з ньо́го речі обляга́ння проти того міста, яке провадить з тобою війну, аж до упадку його.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Букв.: не освятил его; возможно, имеется в виду некий торжественный обряд.

« 19 глава 21 глава »