Второзаконие 20 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Когда отправитесь в поход против врагов ваших и лицом к лицу встретите силу, вас превосходящую, — войско больше вашего, коней и колесницы, — не бойтесь, ведь с вами будет ГОСПОДЬ, Бог ваш, Который вывел вас из Египта!

Якщо ти вийдеш на війну проти своїх ворогів і побачиш коня та вершника, і народ, численніший від тебе, то не бійся їх, адже з тобою Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі.

Пусть перед сражением выйдет к войску священник и скажет, ко всем обращаясь:

І буде, — коли ти виступатимеш на війну, то нехай священик, підійшовши, промовить до народу

„Слушай, Израиль! Сегодня в сражение вы вступаете с врагами вашими. Не падайте же духом! Не бойтесь, не трепещите перед ними и не страшитесь их!

та скаже їм: Слухай, Ізраїлю! Ви сьогодні виступаєте на війну проти ваших ворогів; хай ваше серце не слабне, не бійтеся, не будьте пригноблені й не ухиляйтеся від їхнього обличчя,

На битву эту ГОСПОДЬ, Бог ваш, выходит вместе с вами, чтобы сразиться с врагами вашими и спасти вас“.

адже це Господь, ваш Бог, Який іде з вами попереду, щоб разом з вами воювати проти ваших ворогів, аби врятувати вас.

А приставники должны объявить воинам: „Если кто построил новый дом, но еще не начал жить в нем,1 пусть возвращается домой. Ведь может случиться, что он падет в сражении, и кто-то другой освятит дом — отметит в нем новоселье.

Відтак нехай промовлять до народу писарі, кажучи: Чи є якийсь чоловік, який збудував новий дім, та не справив входин до нього? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не справив входин до нього.

И кто насадил виноградник, но плодами его еще не воспользовался, пусть возвращается домой: ведь если падет он в сражении, достанутся те плоды другому.

Чи є якийсь чоловік, який насадив виноградник, та ще не насолоджувався ним? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не насолоджувався ним.

И тот из вас, кто успел обручиться, но еще не взял свою суженую в жены, пусть домой возвращается: ведь если падет он в сражении, кто-то другой возьмет ее в жены“.

Чи є якийсь чоловік, який засватав жінку, та не взяв її? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не загинув у бою, та інший чоловік не взяв її.

И вот что еще должны сказать приставники: „Кто малодушен и робок, пусть тоже домой возвращается, дабы робость эта не передалась братьям его“.

І нехай писарі продовжать промовляти до народу та скажуть: Чи є якийсь чоловік, який боїться, чи полохливий серцем? Нехай іде й повернеться до свого дому, щоб не наганяв страху на серце свого брата, як на своє.

После этого обращения приставников к войску военачальники примут командование.

І буде, — коли писарі закінчать говорити до народу, то поставлять воєначальників, які провадитимуть народ.

Подойдя к какому-либо городу, чтобы осадить его, сначала предложите ему мирные условия.

Якщо наблизишся до якогось міста, щоб воювати з ним, то викличеш їх із міста з миром.

Если вам скажут: „Согласны на мир!“ — и добровольно откроют ворота, тогда все жители города должны будут нести трудовую повинность, работая на вас.

Якщо вони дадуть відповідь тобі мирно й відкриють тобі ворота, то весь народ — ті, хто буде знайдений у ньому, — будуть тобі платниками данини та твоїми підвладними.

Если же горожане отвергнут предложение о мире и решатся воевать с вами, — начинайте осаду.

Якщо ж вони не піддадуться тобі і стануть до бою з тобою, то візьмеш його в облогу.

Когда ГОСПОДЬ, Бог ваш, дарует вам победу, поразите мечом всех мужчин в городе.

Господь, твій Бог, видасть його у твої руки, і ти вигубиш усіх його мешканців чоловічої статі, убивши мечем,

Однако вы можете взять себе как добычу женщин, детей, скот и всё, что ни есть в том городе, — всё его добро. Можете пользоваться всем, что возьмете как военную добычу у врагов ваших, — всем, что отдал вам ГОСПОДЬ, Бог ваш.

окрім жінок і майна. А всю худобу, усе, що буде в місті, усю здобич, забереш собі та їстимеш усі харчові припаси своїх ворогів, яких Господь, твій Бог, видає тобі.

Вот так вы должны поступать с городами, находящимися далеко от вас, а не с теми, которые принадлежат здешним народам.

Так учиниш з усіма містами, які будуть дуже далеко від тебе, — які не з міст ось цих народів.

В городах этих народов, землю которых ГОСПОДЬ, Бог ваш, отдает вам в наследство, не оставляйте в живых никого.

А от у містах ось цих народів, землю яких Господь, твій Бог, дає тобі успадкувати, не залишите живим нічого, що дихає,

По повелению ГОСПОДА, Бога вашего, вы должны предать заклятию и уничтожить хеттов, амореев, ханаанеев, периззеев, хиввеев и евусеев,

а неодмінно віддасте їх на закляття [1] , — хета, аморейця, ханаанця, ферезейця, евейця, євусейця та ґерґесейця, як Господь, твій Бог, велів тобі;

дабы они не научили вас тем мерзостям, что сами творили в угоду своим богам, и тем не ввели вас в грех против ГОСПОДА, Бога вашего.

щоб вони не навчили вас чинити всіх тих гидот, які вони чинили своїм богам, — і ви не згрішили перед Господом, своїм Богом.

Когда предпринимаете наступление на какой-нибудь город и приходится его долго держать в осаде, не вырубайте вокруг него деревья. Их плодами вы будете питаться и потому не должны предавать их топору. Такое дерево — не воин в поле, чтобы вам нападать на него.

Якщо ж триматимеш якесь місто в облозі довгий час, щоб завоювати його і щоб здобути його, то не нищ його дерев, рубаючи їх залізним знаряддям; краще споживай плоди з нього, а не рубай його. Хіба польове дерево — це людина, щоб могло ввійти від твого обличчя в укріплення?

Рубите лишь те деревья, которые, как вы знаете, съедобных плодов не приносят; такие можете использовать для осадных работ против города, ведущего с вами войну, пока не падет он.

А дерево, про яке ти знаєш, що воно не дає їстівного плоду, можеш нищити, рубати і будувати укріплення проти міста, яке веде з тобою війну, доки воно не буде видане тобі.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

5 [1] — Букв.: не освятил его; возможно, имеется в виду некий торжественный обряд.

« 19 глава 21 глава »