Второзаконие 4 глава

Второзаконие, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Ныне слушай, Израиль, те установления и те правила,1 соблюдению которых я буду учить тебя! Повинуйтесь им, чтобы вы живы были и, завершив путь свой, могли овладеть той землей, которую ГОСПОДЬ, Бог отцов ваших, дает вам.

А тепер, Ізра́їлю, послухай постанов та зако́нів, що я навчаю вас чинити, щоб жили́ ви, і ввійшли, й посіли цей край, що Господь, Бог батьків ваших, дає вам.

Ничего не прибавляйте и ничего не отнимайте от тех заповедей, блюсти которые я вменяю вам в обязанность, чтобы вы исполнили заповеди ГОСПОДА, Бога вашего, какие я вам излагаю.

Не додава́йте до того, що я вам наказую, і не зменша́йте з того, щоб виконувати заповіді Господа, Бога вашого, що я наказав вам.

Вы ведь своими глазами видели, что сделал ГОСПОДЬ в Ваал-Пеоре, как истребил тех из вас, кто поклонялся Ваал-Пеору.2

Очі ваші бачили те, що Господь зробив був з Ваалом пеорським, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорським Ваалом, вигубив його Господь, Бог твій, з-посеред тебе.

А вы, сохранившие верность3 ГОСПОДУ, Богу вашему, живы и поныне.

А ви, що ли́нули до Господа, Бога вашого, усі ви живі сьогодні.

Вот я теперь учу вас установлениям и правилам, как повелел мне ГОСПОДЬ, мой Бог, чтобы вы соблюдали их, когда войдете в ту страну и завладеете ею.

Дивіться, — навчив я вас постанов та зако́нів, як наказав мені Господь, Бог мій, чинити так серед того Кра́ю, куди ви входите, щоб посісти його.

Соблюдайте с усердием, и это покажет другим народам вашу мудрость и разум ваш. Услышав обо всех этих установлениях, они скажут: „Воистину это великий народ! Он наделен мудростью и разумом!“

Бережіть, і виконуйте їх, бо це мудрість ваша та ваш розум на оча́х наро́дів, що ви́слухають усіх постанов тих та й скажуть: Тільки він мудрий та розумний наро́д, цей великий люд!

И действительно, есть ли на свете другой великий народ, божество которого было бы так близко к нему, как близок к нам ГОСПОДЬ, Бог наш, когда б мы ни призывали Его?

Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьки́х, як Господь, Бог наш, кожного ра́зу, як ми кличемо до Нього?

И есть ли еще какой великий народ, получивший установления и правила столь же справедливые, как весь этот Закон,4 который излагаю вам ныне?

І хто і́нший такий великий народ, що має постанови й зако́ни такі справедливі, як увесь той Зако́н, що я даю перед вами сьогодні?

Только заботься о том, Израиль, чтобы был ты всегда на страже души своей, дабы не забыть тебе о тех делах, которые видел своими глазами. И да не исчезнет то из памяти во все дни жизни твоей. Рассказывай о том детям и внукам своим!

Тільки стережися, і дуже пильнуй свою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, і щоб вони не повихо́дили з серця твого по всі дні життя твого, а ти подаси їх до ві́дома синам твоїм та синам твоїх синів,

Напоминай им о том дне, когда у горы Хорив стоял ты пред ГОСПОДОМ, Богом твоим, а ГОСПОДЬ говорил мне: „Созови весь народ, чтобы они услышали слова Мои и научились благоговеть предо Мной во все дни жизни своей на земле и учили тому своих детей“.

про день, коли стояв ти перед лицем Господа, Бога твого, на Хори́ві, як Господь говорив був до мене: „Збери Мені той народ, і вони слухатимуть слів Моїх, із яких навчаться боятися Мене по всі дні, скільки вони житимуть на землі, та й синів своїх понавча́ють“.

Подошли вы и стали у подножья горы; пылала она огнем, достигавшим до самого неба, хотя и была внизу окружена темным облаком и мраком.

І поприхо́дили ви, та й поставали під горою, а гора та горіла огнем аж до самих небес, а при тому була темрява, хмара та мряка.

Когда ГОСПОДЬ говорил вам из огня, вы слышали голос Говорившего, но образа5 не видели никакого, только голос слышали.

І промовляв Господь до вас із сере́дини огню, — голос слів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голосу.

Он объявил вам тогда условия Своего Союза, Завета Своего, и повелел соблюдать их, Десять заповедей; Он начертал их на двух каменных скрижалях.

І Він оголосив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, — Десять Заповідей, і написав їх на двох камі́нних табли́цях.

В то же время ГОСПОДЬ обязал меня учить вас установлениям и правилам, чтобы соблюдали вы их в земле, которой завладеете, войдя в нее.

А мені Господь наказав того ча́су навчати вас постанов та зако́нів, щоб виконували ви їх у краю́, куди ви перехо́дите володіти ним.

Вы ведь не видели никакого образа, когда ГОСПОДЬ говорил с вами из огня на Хориве, посему остерегайтесь,

І бу́дете ви сильно стерегти свої душі, бо не бачили ви того дня жодної постаті, коли говорив Господь до вас на Хориві з сере́дини огню,

чтобы вам не совратиться и не сотворить себе кумира6 в образе каком идольском: в подобии мужчины ли, женщины;

щоб ви не зіпсулися, і не зробили собі ідола на подобу якогось бовва́на, зобра́ження самця́ чи самиці,

в подобии животного какого, на земле обитающего, или птицы крылатой, в небе парящей,

зобра́ження всякої худобини, що на землі, зобра́ження всякого крилатого пта́ха, що літає під небом,

иль какого-нибудь пресмыкающегося, либо рыбы, что в воде, ниже земли, водится.

зобра́ження всякого плазу́ючого по землі, зобра́ження всякої риби, що в воді під землею,

И когда ты устремляешь свой взор в небеса, когда глядишь на солнце, луну и звезды — всё воинство небесное, — не поддавайся искушению поклоняться и служить им, ведь по воле ГОСПОДА, Бога твоего, им определено быть на месте своем во благо всем людям под небесами.

і щоб ти, звівши очі свої до неба, і побачивши сонце, і місяць, і зорі, — усе військо небесне, щоб не був ти зве́дений і не вклонявся їм, і не служив їм; бо Господь, Бог твій, приділив їх усім наро́дам під усім небом.

Вас же ГОСПОДЬ вывел из «печи плавильной», из Египта, дабы стали вы Его народом — Его наследием, что ныне и свершилось.

А вас Господь узяв та й вивів вас із залізної гутни́чої пе́чі, — з Єгипту, щоб ви стали для Нього наро́дом наді́лу, як сьогодні це ви́дко.

При всем этом ГОСПОДЬ прогневался на меня из-за вас и поклялся, что не позволит мне перейти Иордан и что не войду я никогда в ту прекрасную землю, которую ГОСПОДЬ, Бог твой, отдает тебе в наследство.

А Господь був розгнівався на мене за ваші діла́, і поклявся, що не перейду́ я Йорда́ну, і не ввійду́ до того хорошого кра́ю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спа́дщину.

А это значит, что я умру здесь, на этой земле. Не суждено мне перейти Иордан. Вы же перейдете реку сию и завладеете землей той прекрасной.

Бо я умру в цьому кра́ї, я не перейду́ Йорда́ну, а ви пере́йдете й посядете той хороший край.

Но только берегитесь, не забывайте Союза с ГОСПОДОМ, Богом вашим, который Он заключил с вами. Не сотворите себе кумиров в образе кого бы то ни было; запретил то вам ГОСПОДЬ, Бог ваш,

Стережіться, щоб не забули ви заповіту Господа, вашого Бога, якого склав з вами, щоб не зробили ви собі бовва́на на подобу всього, як наказав тобі Господь, Бог твій.

ибо Он, ГОСПОДЬ, Бог твой, огонь сжигающий, Бог, который вероломства не терпит.

Бо Господь, Бог твій, — Він палю́чий огонь, Бог за́здрісний.

Когда вы, уже вместе с детьми и внуками, в той стране настолько очерствеете душой, что в растлении своем станете делать различные изваяния идолов, то есть совершать злые дела в очах ГОСПОДА, Бога вашего, вызывая на себя негодование Его,

Коли ти породиш синів, і синів твоїх синів, і поста́рієте ви в краю́, і зіпсуєтеся, і зробите бовва́на на подобу чогось, і зробите зло в оча́х Господа, Бога свого, та Його розгнівите́,

то — призываю во свидетели небо и землю! — скоро изгнаны вы будете с той земли, ради которой идете за Иордан, чтобы овладеть ею! После того недолгим будет ваше пребывание на ней: полное разорение постигнет вас.

то беру Я сьогодні за свідків проти вас небо й землю, що незаба́ром конче погинете в краю́, на вспадкува́ння якого ви перехо́дите туди Йорда́н. Не будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете ви́гублені.

Рассеет вас ГОСПОДЬ повсюду; лишь немногие из вас уцелеют средь народов в тех странах, куда Он изгонит вас.

І розпоро́шить вас Господь посеред народів, і будете ви нечисле́нні поміж людами, куди попрова́дить вас Господь.

И будете там служить богам, изделию рук человеческих, из дерева ли, из камня, — всяким божкам, которые не могут ни видеть, ни слышать, ни есть, ни запаха вдыхать.

І будете служити там богам, ділу рук лю́дських, дереву та каменеві, які не бачать, і не чують, і не їдять, і не нюхають.

Но даже и там, если станете искать ГОСПОДА, Бога вашего, — только тогда сможете найти Его, если возжелаете того всем сердцем своим и всей душою своей.7

Та коли ви будете шукати звідти Господа, Бога свого, то зна́йдете, якщо будете шукати Його всім серцем своїм та всією душею своєю.

В страдании своем, когда все эти беды обрушатся на тебя, ты, когда придет то время,8 вернись к ГОСПОДУ, Богу твоему, и прислушайся к тому, что Он говорит,

Як будеш у біді своїй, і коли спіткають тебе в кінці днів усі оці речі, то ве́рнешся ти до Господа, Бога свого, і послухаєш Його голосу.

потому что ГОСПОДЬ, Бог твой, — Бог милосердный, не покинет тебя в беде, не доведет до разорения и не забудет про Свой Союз, Завет с праотцами твоими, скрепленный клятвой Его.

Бо Господь, Бог твій — Бог милости́вий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, і не забуде заповіту батьків твоїх, яким їм присягнув був.

Ты только попытайся узнать о прошлом, о том, что было задолго до тебя, с того самого дня, когда Бог сотворил на земле человека; расспроси повсюду — от одного края небес до другого — разве бывало когда что-нибудь столь же великое, слышали ли прежде о чем-то подобном?

Бо питай но про перші дні, що були перше тебе, від того дня, коли Бог створив люди́ну на землі, і від кінця неба й аж до кінця неба, — чи бувало щось таке, як ця велика річ, або чи чуте було щось таке, як вона:

И какому еще народу случалось слышать голос Бога, взывавшего из огня, и остаться после того живым?

чи чув народ голос Бога, що говорив із сере́дини огню, як чув ти і жив?

Бывало ль такое, чтобы какой-то бог попытался взять себе народ, освободив его из-под власти другого народа силой бедствий, знамений, чудес и войны, могущественной рукой своей, простертой, наводя великий ужас, — словом, всем, что сделал для вас ГОСПОДЬ, Бог ваш, в Египте, у вас на глазах?

Або чи намагався який бог піти взяти собі народ з-посеред іншого народу пробами, ознаками, і чудами, і війною, і сильною рукою, і раме́ном ви́тягненим, і стра́хами великими, як усе те, що зробив був вам Господь, Бог ваш, в Єгипті на оча́х твоїх?

Тебе, Израиль, дано всё это было увидеть, чтобы понял ты: ГОСПОДЬ есть Бог, и нет другого, кроме Него.

Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що Господь — Він Бог, і нема іншого, окрім Нього.

Он дал тебе услышать Свой голос с небес, чтобы наставить тебя. А на земле явил Он взору твоему великий огонь, и опять ты слышал Его слова, в сей раз из огня.

Він дав тобі з неба почути Його голос, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, і слова́ Його чув ти з сере́дини огню.

И так как Он любил праотцев твоих, Он избрал вас, их потомков, и вывел Сам, великой силой Своей, из Египта,

І тому, що кохав Він батьків твоїх, то вибрав їхнє насіння по них, і Сам Він вивів тебе Своєю великою силою з Єгипту,

изгоняя перед тобой народы, что сильнее тебя и многочисленнее, чтобы ввести тебя в их землю и тебе передать ее в наследство, как это и происходит ныне.

щоб прогнати перед тобою народи, більші й сильніші за тебе, щоб ввести тебе, та дати тобі їхній край на спа́док, як сьогодні це ви́дко.

Знай же это твердо, прими это близко к сердцу: ГОСПОДЬ есть Бог на небе, вверху, и на земле, внизу, — и другого нет!

І пізнаєш сьогодні, і ві́зьмеш до серця свого, що Господь — Він Бог на небі вгорі й на землі долі, — іншого нема.

Будь послушен установлениям Его и заповедям Его, которые я излагаю тебе ныне, чтобы пребывал в благополучии и ты, и потомки твои и наслаждался долгою жизнью на земле, которую навсегда дарует тебе ГОСПОДЬ, Бог твой».

І будеш пильнувати постанов Його та заповідей Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі, і щоб ти продо́вжив дні на землі, що Господь, Бог твій, дає тобі на всі дні".

Тогда же на восточном берегу Иордана выделил Моисей три города,

Тоді виділив Мойсей три місті по той бік Йорда́ну на схід сонця,

в которых мог скрыться всякий убивший неумышленно своего ближнего, того, кто не был прежде9 его врагом. Если совершивший такое убийство убежит в один из этих городов, спасет он тем свою жизнь.

щоб утікав туди убійник, що замордує свого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом ні вчора, ані позавчора. І втече він до одно́го з цих міст, і буде жити:

Города эти: Бецер, тот, что в пустыне, на плоскогорье, — для потомков Рувима; Рамот, который в Гиладе, — для потомков Гада; Голан, что в Башане, — для потомков Манассии.

Бецер у пустині, у кра́ї рівниннім, Рувимовому, і Рамот у Ґілеаді Ґадовому, і Ґолан у Башані Манасіїному.

Вот Закон, что изложил Моисей сынам Израилевым:

І оце Зако́н, що Мойсей поклав перед Ізраїлевими синами,

это указания,10 установления и правила, которые он объявил им, когда вышли они из Египта

оце свідо́цтва, і постанови, і зако́ни, що Мойсей говорив їх до Ізраїлевих синів при виході їх із Єгипту,

и были еще по ту сторону Иордана — в долине напротив Бет-Пеора, на земле Сихона, царя амореев, правившего в Хешбоне. (Моисей и сыны Израилевы сразились с ним и победили его после того, как вышли из Египта.

по той бік Йорда́ну в долині навпроти Бет-Пеору в краю́ Сигона, царя аморейського, що сидів у Хешбоні, якого побив Мойсей та Ізраїлеві сини при виході їх із Єгипту.

И взяли они землю Сихона во владение и землю Ога, царя Башана, этих двух царей аморейских на восточной стороне Иордана.

І вони оволоділи краєм його та краєм Оґа, башанського царя, обох аморейських царів, що по той бік Йорда́ну на схід сонця,

Владения те простирались от Ароэра, стоявшего на берегу реки Арнон, и до горы Сион, она же Ермон,

від Ароеру, що над берегом арнонського потоку, і аж до гори Сіон, цебто Гермон,

и охватывали всю Араву на восточном берегу Иордана до самого Моря равнины11 и отрогов Фасги.)

і ввесь степ по тім боці Йорда́ну на схід і аж до моря сте́пу під узбі́ччям Пісґі.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Два евр. термина хукким и мишпатим часто встречаются во Второзаконии для описания предложенных Богом условий Союза (Завета), которых Израиль должен держаться. Хукким («установления») — слова, вырезанные на камне или дереве, что у древних было связано с представлением о неизменных царских указах, а применительно к Божьим законам говорило об их незыблемом авторитете. Слово мишпатим несет в себе смысл судебного решения о существе любого дела и указывает на Божественные законы как на мерило справедливости.

3 [2] — Букв.: кто пошел за Ваал-Пеором.

4 [3] — Букв.: прилепившиеся к.

8 [4] — Евр. Тора — друг. возм. пер.: Наставление, или: Учение; то же в ст. 44; см. примеч. к 1:5.

12 [5] — Или: изображения; ср. Исх 20:4; то же в ст. 15, 16, 23, 25.

16 [6] — Или: изваяние идола / истукана; то же в ст. 23, 25.

29 [7] — Или: разумом своим и сущностью своей.

30 [8] — Букв.: в последние дни.

42 [9] — Букв.: вчера и позавчера.

45 [10] — Или: свидетельства.

49 [11] — Т. е. Мертвого моря.

« 3 глава 5 глава »