Исход 2 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

У одного из потомков Левия, взявшего себе жену из своего же рода,

І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.

в ту пору родился сын. Мать, видя, что ребенок ее красив и здоров,1 прятала его три месяца.

І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачила його, що він гарний, та й ховала його три місяці.

А когда уже невозможно было его скрывать, она взяла сплетенную из папируса корзину,2 просмолила ее, положила в нее ребенка и поставила в тростнике у берега Нила.

Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на бе́резі Річки.

Сестра младенца стала поодаль, чтобы видеть всё, что может с ним случиться.

А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.

Тем временем спустилась к реке дочь фараона, желая искупаться. Служанки ее гуляли вдоль берега, как вдруг госпожа заметила корзину среди тростника. Она тут же послала свою рабыню взять ее

І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, — і послала невільницю свою, щоб узяла її.

и, когда открыла корзину и увидела в ней плачущего младенца, прониклась к нему жалостью и сказала: «Это, должно быть, еврейский мальчик».

І відчинила, та й побачила дитину, — ось хлопчик плаче. І вона змилосе́рдилася над ним, та й сказала: „Це з єврейських дітей!“

Тогда его сестра спросила у дочери фараона: «Не сходить ли мне и не поискать3 ли кормилицу-еврейку, чтобы та выкормила для тебя этого младенца?»

І сказала сестра його до фараонової дочки: „Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?“

«Сходи», — ответила она. Девушка4 пошла и позвала мать ребенка.

І сказала їй дочка фараонова: „Іди“. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.

«Возьми это дитя, — сказала дочь фараона, — и выкорми его для меня. Я тебе заплачу». Женщина взяла ребенка к себе домой и выкормила его.

А дочка фараонова сказала до неї: „На́ тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату“. І взяла та жінка дитину, і годувала її.

Когда мальчик подрос, она привела его к дочери фараона, и та усыновила его и назвала Моисеем. «Это потому, — сказала она, — что я вынула5 его из воды».

І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, — і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: „бо з води я витягла його“.

Вырос Моисей. Пришел он однажды навестить братьев своих, евреев, и увидел, насколько тяжек их подневольный труд. И случилось ему стать свидетелем того, как египтянин избивал еврея, одного из братьев-израильтян.

І сталося за тих днів, і підріс Мойсей. І вийшов він до братів своїх, та й приглядався до їхніх терпінь. І побачив він єги́птянина, що бив єврея з братів його.

Моисей огляделся и, убедившись, что поблизости нет никого, убил египтянина и зарыл его в песке.

І озирнувся він туди та сюди, і побачив, що ніко́го нема, — та й убив єгиптянина, і заховав його в пісок.

На другой день Моисей снова пришел на то же место и увидел, как два еврея дерутся между собой. «Зачем ты бьешь своего сородича?»6 — спросил Моисей обидчика.

І вийшов він другого дня, — аж ось сва́ряться двоє євреїв. І сказав він несправедливому: „Нащо ти б'єш свого ближнього?“

«А кто поставил тебя начальником и судьей над нами? — ответил тот. — Ты что, и меня убьешь, как убил вчера египтянина?» «Узнали, верно, о содеянном мною», — подумал с тревогой Моисей.

А той відказав: „Хто тебе настановив за начальника та за суддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, як ти вбив був єгиптянина?“ І злякався Мойсей та й сказав собі: „Справді, та справа стала відо́ма!“

Когда известие о случившемся дошло до фараона, тот попытался схватить и казнить его. Но Моисей бежал от него в землю мидьянитян. Там разбил он свой шатер у колодца, что встретился ему на пути.

І почув фараон про цю справу, та й шукав, щоб убити Мойсея. І втік Мойсей від фараонового лиця, й оселився в країні Мідіян.

Семь дочерей священника мидьянского пришли к тому колодцу и начали черпать из него воду и наполнять водопойные корыта, чтобы напоить отцовскую отару.

А в мідіянського жерця було сім дочок. І прийшли вони, і витягали воду, і напо́внили корита, щоб напоїти ота́ру свого батька.

Подошли местные пастухи и стали прогонять их, но Моисей немедля вступился за девушек и напоил их овец.

І прийшли пастухи й відігнали їх. І встав Мойсей, та й оборонив їх, і напоїв їхню отару.

Когда же девушки возвратились к Реуэлю, отцу своему, тот удивился: «Быстро же вы справились сегодня!»

І прибули́ вони до Реуїла, свого батька, а той поспитав: „Чого ви сьогодні так скоро прийшли?“

«Какой-то египтянин вступился за нас и не дал нас в обиду пастухам, — ответили дочери священника. — Он даже сам начерпал нам воды и напоил овец».

А ті відказали: „Якийсь єгиптянин оборонив нас від руки пастухів, а також навіть натягав нам води й напоїв отару“.

«Где же этот человек? — спросил Реуэль своих дочерей. — Почему вы оставили его одного у колодца? Сходите и позовите его разделить с нами трапезу».

І сказав він до своїх дочок: „А де він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, і нехай він з'їсть хліба“.

Моисей охотно принял приглашение и поселился в доме этого человека, а тот выдал замуж за Моисея свою дочь Циппору.

І погодився Мойсей сидіти з тим чоловіком, а той видав за Мойсея дочку свою Ціппору.

Когда она родила сына, Моисей дал ему имя Гершом.7 «Ибо пришлым я стал в чужой земле», — говорил он.

І породила вона сина, а він назвав ім'я йому: Ґершом, бо сказав: „Я став приходьком у чужому краї“.

Немало лет прошло. Царь египетский умер, а сыны Израилевы всё еще стонали под гнетом рабства и в громких воплях просили о помощи. И их мольбы об избавлении от рабства возносились к Богу.

І сталося по довгих днях, — і вмер цар Єгипту. А Ізраїлеві сини стогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу донісся до Бога.

Услышал Бог их стенания и вспомнил8 о Своем Завете, коим соединил Себя с Авраамом, Исааком и Иаковом.

І почув Бог їхній стогін. І згадав Бог Свого заповіта з Авраамом, Ісаком та Яковом.

Бог видел бедственное положение сынов Израилевых и не оставлял их без внимания.9

І Бог бачив синів Ізраїлевих, і Бог зглянувся над ними.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: увидев, что он хорош; ср. Быт 1:31.

3 [2] — См. примеч. к Быт 6:14.

7 [3] — Букв.: позвать.

8 [4] — Или: молодая женщина — евр. алма. Это слово встречается также в Быт 24:43 и Ис 7:14 в значении девушка на выданье, девственница.

10 [5] — Евр. Моше (от евр. маша — вынуть).

13 [6] — Букв.: ближнего.

22 [7] — Гершом созвучно евр. слову гер («чужеземец, пришлый человек»).

24 [8] — См. примеч. к Быт 8:1.

25 [9] — Букв.: Он знал (их); или: признавал. LXX: Он открылся им. Употребленный здесь евр. глагол яда («знать») в друг. случаях используется в значении «спасать», «сочувствовать»; ср. Быт 18:21; Пс 1:6; Ам 3:2.

« 1 глава 3 глава »