Исход 10 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

И вновь ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Иди к фараону и опять говори с ним, ведь всё то, что Я уже сделал, вызвало у него и придворных его еще большее упрямство,1 но именно поэтому Я и мог явить им эти знамения Мои.

І сказав Господь до Мойсея: „Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим серце його та серце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої серед ньо́го,

Вы сможете рассказывать детям и внукам своим о том, как сурово Я обошелся с египтянами и какие знамения среди них сотворил. После всего здесь пережитого вы будете знать, что Я — ГОСПОДЬ!»

і щоб ти розповідав в уші сина свого та онука свого, що́ зробив Я в Єгипті, та про озна́ки Мої, що вчинив я серед них. І ви бу́дете знати, що Я — Господь!“

Моисей с Аароном, придя к фараону, сказали ему: «Так говорит ГОСПОДЬ, Бог евреев: „Сколько ты еще будешь стоять на своем, вместо того чтобы смириться предо Мной? Отпусти же народ Мой, чтобы он совершил Мне служение.

І ввійшли Мойсей та Аарон до фараона, та й сказали йому: „Так сказав Господь, Бог євреїв: Аж доки ти бу́деш відмовля́тися впокори́тися передо Мною? Відпусти Мій наро́д, — і нехай вони служать Мені!

Если отказываешься отпустить его, знай, что уже завтра Я нашлю саранчу в пределы страны твоей.

Бо коли ти відмо́вишся відпустити народ Мій, то ось Я взавтра спроваджу сарану́ на твій край.

Она покроет всю землю так, что и самой земли не будет видно. Всё пожрет саранча, даже то, что осталось и уцелело после града; объест и деревья, что растут на полях ваших.

І покриє вона поверхню землі, і не можна буде бачити землі. І поїсть вона решту вцілілого, позосталого вам від граду, і поїсть вона кожне дерево, що росте вам з землі.

Саранча проникнет не только в твои дома и дома твоих придворных, но и каждый дом в Египте наполнится саранчой. Такого еще никогда не видели ни отцы твои, ни деды с того дня, как живут они на земле, до сего дня“». Сказав это, Моисей повернулся и вышел от фараона.

І перепо́вняться нею доми́ ваші, і доми́ всіх рабів ваших, і доми́ всього Єгипту, чого не бачили батьки́ ваші та батьки батьків твоїх від дня існува́ння їх на землі аж до сьогодні!“ І він відвернувся, і вийшов від фараона.

Тогда придворные фараона сказали ему: «Долго ли еще он будет устрашать нас? Отпусти этих людей, пусть они совершат служение ГОСПОДУ, Богу своему. Неужели ты не видишь, что Египет погибает?»

І сказали раби фараона до нього: „Аж доки цей буде нам па́сткою? Відпусти цих людей, — і нехай вони служать Господе́ві, Богові своєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?“

Моисея и Аарона возвратили к фараону, и он сказал им: «Идите, совершите служение ГОСПОДУ, Богу вашему. Но кто отправится с вами в путь?»

І пове́рнено Мойсея та Аарона до фараона, а він їм сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві, Богові вашому. Хто та хто пі́де?“

«Мы пойдем все вместе, — отвечал Моисей, — молодые и старые, сыновья и дочери наши. И возьмем с собой и овец, и волов — весь скот свой, ибо у нас праздник ГОСПОДЕНЬ, и провести его мы должны в странствии священном».

І відповів Мойсей: „Ми пі́демо з мо́лоддю нашою та з старими нашими, з синами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою пі́демо, — бо в нас свято Господнє“.

«Так и быть, пусть ГОСПОДЬ будет с вами, если я когда-либо отпущу вас с детьми и женами вашими! — съязвил фараон. — Ясно, худое у вас на уме!

А він відказав: „Нехай буде так Господь із вами, як я відпущу́ вас і дітей ваших! Та глядіть, бо щось лихе перед вами.

Ну уж нет! Пусть одни мужчины пойдут и совершат служение ГОСПОДУ, как вы и просили». И выгнали их от фараона.

Тож нехай ідуть самі чоловіки, та й служіть Господе́ві, бо того ви бажаєте“. І вигнано їх від лиця фараонового.

Тогда ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Простри вперед руку и укажи на всю землю египетскую — и полчища саранчи нападут на нее и пожрут в ней все растения — всё, что уцелело после града».

І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку на єгипетську землю сарано́ю, і нехай вона на́йде на єгипетський край, і нехай поїсть усю зе́мну траву, усе, що град позалиша́в“.

Простер Моисей посох свой над землей египетской, и навел ГОСПОДЬ на ту землю восточный ветер, не утихавший весь день и всю ночь. Наутро ветер нанес саранчу.

І простяг Мойсей свою па́лицю на єгипетську землю, — і Господь навів схі́дній вітер на землю, ці́лий день той і ці́лу ніч. Настав ранок, — і східній вітер наніс сарани́!

И налетела саранча на всю землю египетскую, села повсюду в Египте. Такого нашествия саранчи никогда прежде не было и никогда больше не будет.

І найшла сарана́ на всю єгипетську землю, і залягла́ в усім єгипетськім кра́ї, дуже багато! Перед нею не було́ такої сарани́, як вона, і по ній не бу́де такої!

Она покрыла всю землю, так что земли не видно стало. Съела она каждую былинку на земле и всё, что могла найти на плодовых деревьях, побитых градом. По всему Египту не осталось никакой зелени ни на деревьях, ни на растениях полевых.

І покрила вона поверхню всієї землі, і поте́мніла земля! І поїла вона всю зе́мну траву та ввесь плід де́рева, що град позоста́вив. І не зоста́лось ніякої зелені ані на дереві, ані на польові́й росли́нності в усім єгипетськім кра́ї!

Спешно вызвал фараон Моисея и Аарона и сказал им: «Виноват я перед ГОСПОДОМ, Богом вашим, и перед вами.

І поспішив фараон покликати Мойсея та Ааро́на, та й сказав: „Згрішив я Господе́ві, Богові вашому, та вам!

Прошу, простите мой грех еще один раз и помолитесь ГОСПОДУ, Богу вашему, чтобы Он отвратил от меня это смертельное бедствие».

А тепер пробач же мій гріх тільки цього ра́зу, і помолі́ться до Господа, вашого Бога, — і нехай тільки відве́рне від мене цю смерть!“

Когда Моисей вышел от фараона и помолился ГОСПОДУ,

І він вийшов від фарао́на й молився до Господа.

послал ГОСПОДЬ с запада ураганный ветер, который, подхватывая саранчу, бросал ее в Красное море, пока не удалил ее всю из пределов египетских.

І поверну́в Господь за́хідній дуже сильний вітер назад, і він поніс сарану́, та й укинув її до Червоного моря. Не позоста́лась жодна сарана́ в усім єгипетськім кра́ї.

Но по допущению ГОСПОДА и после этой казни воля фараона осталась непреклонной, и не отпустил он сынов Израилевых.

Та Господь учинив запеклим фараонове серце, — і він знов не відпустив Ізраїлевих синів.

Тогда сказал ГОСПОДЬ Моисею: «Простри руку к небу, и вся земля египетская погрузится во тьму — тьму осязаемую».

І сказав Господь до Мойсея: „Простягни свою руку до неба, — і станеться те́мрява на єгипетській землі, і нехай бу́де те́мрява, щоб відчули її.“

Моисей простер руку к небу — и целых три дня пребывал весь Египет в полнейшей тьме.

І простяг Мойсей свою руку до неба, — і ста́лася густа те́мрява по всій єгипетській землі три дні.

На улице во мраке и родного брата нельзя было распознать, и потому люди не выходили из своих домов. Но там, где жили сыны Израилевы, был свет.

Не бачили один о́дного, і ніхто не вставав з свого місця три дні! А Ізраїлевим синам було́ світло в їхніх сади́бах.

Фараон позвал Моисея и сказал: «Идите, совершите служение ГОСПОДУ! Однако скот ваш — мелкий и крупный — пусть останется здесь, а дети и жены ваши могут пойти с вами».

І покликав фараон Мойсея, та й сказав: „Ідіть, служіть Господе́ві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоста́неться. Також дітвора́ ваша нехай іде з вами!“

Моисей возразил фараону: «Неужели ты сам дашь нам достаточно животных, чтобы мы смогли принести жертвы и всесожжения ГОСПОДУ, Богу нашему?

Та Мойсей відказав: „Дай в наші руки також жертви та цілопа́лення, і ми спорядимо́ жертву Господе́ві, Богові нашому.

Стада наши должны пойти с нами и одного копыта не останется здесь, ибо любое животное из стада может понадобиться нам при нашем поклонении ГОСПОДУ, Богу нашему. И пока мы не придем на место, не можем знать, что нам потребуется принести в жертву ГОСПОДУ».

І також худоба наша піде з нами, — не зоста́неться ані копи́та, бо з нього ми ві́зьмемо на слу́ження Господе́ві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо служити Господе́ві“.

И опять совершённое ГОСПОДОМ вызвало в сердце фараона лишь упрямство: не захотел он отпустить израильтян.

І вчинив запеклим Господь фараонове серце, і він не хотів відпустити їх.

«Убирайся отсюда! — закричал он на Моисея. — Не вздумай больше ко мне являться! Попадешься мне на глаза — смерти будешь предан в тот же день!»

І сказав йому фараон: „Іди від мене! Стережися, щоб ти не бачив більше лиця мого, бо того дня, коли побачиш лице моє, ти помреш!“

«Ты верно сказал, — ответил Моисей. — Я больше не покажусь тебе на глаза».

А Мойсей відказав: „Так сказав ти... Я більш уже не побачу лиця твого́!“

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: ведь Я сделал жестким / упрямым его сердце и сердце его придворных; см. примеч. к 4:21; то же в ст. 20 и 27.

« 9 глава 11 глава »