Исход 2 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

У одного из потомков Левия, взявшего себе жену из своего же рода,

Був же один чоловік із племені Левія, який узяв одну з Левієвих дочок і мав її за жінку.

в ту пору родился сын. Мать, видя, что ребенок ее красив и здоров,1 прятала его три месяца.

Вона завагітніла й народила хлопчика. І, побачивши, що він гарний, вони переховували його три місяці.

А когда уже невозможно было его скрывать, она взяла сплетенную из папируса корзину,2 просмолила ее, положила в нее ребенка и поставила в тростнике у берега Нила.

Оскільки вони не могли його більше переховувати, то мати взяла кошик, промазала його асфальтом зі смолою, поклала туди дитину, та й поставила його в очереті біля берега ріки.

Сестра младенца стала поодаль, чтобы видеть всё, что может с ним случиться.

А його сестра стежила здалека, аби довідатися, що з ним станеться далі.

Тем временем спустилась к реке дочь фараона, желая искупаться. Служанки ее гуляли вдоль берега, как вдруг госпожа заметила корзину среди тростника. Она тут же послала свою рабыню взять ее

Тим часом фараонова дочка спустилася скупатися в ріці, а її рабині ходили біля ріки. Коли вона побачила в очереті кошик, то послала рабиню і підібрала його.

и, когда открыла корзину и увидела в ней плачущего младенца, прониклась к нему жалостью и сказала: «Это, должно быть, еврейский мальчик».

А відкривши, бачить, що в кошику плаче немовля. І фараонова дочка пожаліла його, і сказала: Воно з єврейських дітей.

Тогда его сестра спросила у дочери фараона: «Не сходить ли мне и не поискать3 ли кормилицу-еврейку, чтобы та выкормила для тебя этого младенца?»

Тут його сестра сказала фараоновій дочці: Хочеш, покличу тобі жінку-годувальницю з єврейок, і буде годувати тобі дитину?

«Сходи», — ответила она. Девушка4 пошла и позвала мать ребенка.

А фараонова дочка відповіла їй: Іди. Тож, пішовши, дівчина покликала матір дитини.

«Возьми это дитя, — сказала дочь фараона, — и выкорми его для меня. Я тебе заплачу». Женщина взяла ребенка к себе домой и выкормила его.

І фараонова дочка сказала їй: Дивися мені за цією дитиною і вигодуй її для мене, а я дам тобі винагороду! Тож жінка взяла дитину і годувала її грудьми.

Когда мальчик подрос, она привела его к дочери фараона, и та усыновила его и назвала Моисеем. «Это потому, — сказала она, — что я вынула5 его из воды».

А коли хлопчик підріс, то вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. Вона ж дала йому ім’я Мойсей [1] , кажучи: Я його витягла з води.

Вырос Моисей. Пришел он однажды навестить братьев своих, евреев, и увидел, насколько тяжек их подневольный труд. И случилось ему стать свидетелем того, как египтянин избивал еврея, одного из братьев-израильтян.

Сталося ж після багатьох тих днів, коли Мойсей став дорослим, він вийшов до своїх братів — Ізраїльських синів. Коли ж він спостерігав за їхніми стражданнями, то помітив чоловіка-єгиптянина, який бив одного єврея — з його братів, синів Ізраїля.

Моисей огляделся и, убедившись, что поблизости нет никого, убил египтянина и зарыл его в песке.

Оглянувшись туди-сюди, він не побачив нікого, тож убив єгиптянина і заховав його в піску.

На другой день Моисей снова пришел на то же место и увидел, как два еврея дерутся между собой. «Зачем ты бьешь своего сородича?»6 — спросил Моисей обидчика.

А коли він вийшов наступного дня, то побачив двох чоловіків-євреїв, які билися. І каже тому, хто кривдив: Навіщо б’єш ближнього?

«А кто поставил тебя начальником и судьей над нами? — ответил тот. — Ты что, и меня убьешь, как убил вчера египтянина?» «Узнали, верно, о содеянном мною», — подумал с тревогой Моисей.

Той же відповів: Хто тебе поставив старшим і суддею над нами? Чи ти не хочеш і мене вбити, як учора вбив єгиптянина? Мойсей злякався, та й сказав: Невже такою відомою стала ця подія?

Когда известие о случившемся дошло до фараона, тот попытался схватить и казнить его. Но Моисей бежал от него в землю мидьянитян. Там разбил он свой шатер у колодца, что встретился ему на пути.

Про ту справу почув фараон і намагався вбити Мойсея. Тож Мойсей забрався геть з-перед фараонового обличчя і оселився в Мадіямській землі. Прийшовши в Мадіямську землю, він сів біля криниці.

Семь дочерей священника мидьянского пришли к тому колодцу и начали черпать из него воду и наполнять водопойные корыта, чтобы напоить отцовскую отару.

А мадіямський священик мав семеро дочок, які пасли овець свого батька. Прийшовши, вони черпали воду, поки не наповнили корита, щоб напоїти овець свого батька.

Подошли местные пастухи и стали прогонять их, но Моисей немедля вступился за девушек и напоил их овец.

Та прийшли пастухи й відігнали їх. А Мойсей, уставши, визволив їх, набрав їм води і напоїв їхніх овець.

Когда же девушки возвратились к Реуэлю, отцу своему, тот удивился: «Быстро же вы справились сегодня!»

А коли вони прибули до свого батька Раґуїла, то він запитав їх: Чому це сьогодні ви так рано прибули?

«Какой-то египтянин вступился за нас и не дал нас в обиду пастухам, — ответили дочери священника. — Он даже сам начерпал нам воды и напоил овец».

Вони ж відповіли: Чоловік-єгиптянин врятував нас від пастухів, набрав нам води і напоїв овець.

«Где же этот человек? — спросил Реуэль своих дочерей. — Почему вы оставили его одного у колодца? Сходите и позовите его разделить с нами трапезу».

Він же запитав своїх дочок: А де він? Чому ж ви так покинули чоловіка? Тож закличте його, нехай попоїсть хліба!

Моисей охотно принял приглашение и поселился в доме этого человека, а тот выдал замуж за Моисея свою дочь Циппору.

І Мойсей поселився в того чоловіка, і він видав свою дочку Сепфору Мойсеєві за дружину.

Когда она родила сына, Моисей дал ему имя Гершом.7 «Ибо пришлым я стал в чужой земле», — говорил он.

Жінка ж завагітніла й народила сина. І дав Мойсей йому ім’я — Ґирсам [2] , кажучи: Адже я — захожий у чужій землі.

Немало лет прошло. Царь египетский умер, а сыны Израилевы всё еще стонали под гнетом рабства и в громких воплях просили о помощи. И их мольбы об избавлении от рабства возносились к Богу.

Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І застогнали сини Ізраїля від робіт, і заволали. І їхні зойки від непосильної праці піднялися до Бога.

Услышал Бог их стенания и вспомнил8 о Своем Завете, коим соединил Себя с Авраамом, Исааком и Иаковом.

І Бог почув їхній стогін, і Бог згадав про Свій завіт з Авраамом, Ісааком і Яковом.

Бог видел бедственное положение сынов Израилевых и не оставлял их без внимания.9

Тож Бог звернув погляд на Ізраїльських синів і дав їм Себе знати.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: увидев, что он хорош; ср. Быт 1:31.

3 [2] — См. примеч. к Быт 6:14.

7 [3] — Букв.: позвать.

8 [4] — Или: молодая женщина — евр. алма. Это слово встречается также в Быт 24:43 и Ис 7:14 в значении девушка на выданье, девственница.

10 [5] — Евр. Моше (от евр. маша — вынуть).

13 [6] — Букв.: ближнего.

22 [7] — Гершом созвучно евр. слову гер («чужеземец, пришлый человек»).

24 [8] — См. примеч. к Быт 8:1.

25 [9] — Букв.: Он знал (их); или: признавал. LXX: Он открылся им. Употребленный здесь евр. глагол яда («знать») в друг. случаях используется в значении «спасать», «сочувствовать»; ср. Быт 18:21; Пс 1:6; Ам 3:2.

« 1 глава 3 глава »