Исход 16 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

 
 

Затем вся община израильская1 покинула Элиму и пришла в пустыню Син, что между Элимой и Синаем. Произошло это в пятнадцатый день второго месяца после их ухода из Египта.
 
З Еліма вони вирушили далі. Уся громада синів Ізраїля прийшла в пустелю Сін, що між Елімом та Синаєм. А п’ятнадцятого дня другого місяця, відтоді, як вони вийшли з Єгипетської землі,

Здесь, в пустыне, снова возроптали сыны Израилевы на Моисея и Аарона.
 
уся громада Ізраїльських синів почала нарікати на Мойсея і Аарона.

«Уж лучше бы умерли мы еще в Египте, пали бы от руки ГОСПОДА, — говорили они, — ведь там мы сидели у котлов с мясом, да и хлеба-то у нас было вдоволь! А вы завели нас в пустыню, чтобы всё это множество народа голодом заморить!»
 
Ізраїльські сини сказали їм: Краще було б, аби ми, уражені Господом, померли в Єгипетській землі, коли ми сиділи біля казанів з м’ясом і їли хліб досита. А ви вивели нас у цю пустелю, щоб усю цю громаду вигубити голодом!

Тогда ГОСПОДЬ сказал Моисею: «Дам Я хлеб вам! Пошлю его, как дождь с неба! Пусть выходит народ ежедневно в поле и собирает всякий раз, сколько нужно на день, — это послужит испытанием для народа: будет ли он послушен указаниям2 Моим или нет.
 
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Ось, Я дам вам хліб з неба, і народ вийде, і вони щодня збиратимуть денну норму, — щоб випробувати їх, чи будуть вони слідувати за Моїм законом, чи ні:

А когда в шестой день станут готовить из того, что принесли, увидят, что пищи у них вдвое больше, чем в другие дни собирали они».
 
І буде, шостого дня вони приготують те, що принесли, — і виявиться, що буде вдвічі більше від того, що збирають щодня.

И вот Моисей и Аарон сказали всем сынам Израилевым: «Этим вечером уже станет вам ясно, что это ГОСПОДЬ вывел вас из Египта.
 
Тож Мойсей та Аарон промовили до всієї громади Ізраїльських синів: Увечері ви дізнаєтеся, що Господь вивів вас із Єгипетської землі,

Когда же придет утро, вы увидите славу и могущество Его. Да, это Он услышал ваш ропот против Него, а не против нас. Кто мы такие, чтобы на нас роптать?»
 
а вранці побачите Господню славу, оскільки Він почув ваше нарікання на Бога. А ми хто такі, що нарікаєте на нас?

«Сегодня же, — продолжал Моисей, — сами во всем убедитесь, когда в ответ на жалобы ваши ГОСПОДЬ даст вам вечером мяса, а утром — хлеба вдоволь.3 Ведь на Него вы роптали. А мы — кто мы такие? Ропот ваш не против нас, а против Самого ГОСПОДА».
 
І сказав Мойсей: Оскільки Господь дасть вам звечора їсти м’ясо, а вранці — хліба досита, то Господь почув ваші нарікання, якими ви нарікаєте на нас! А ми хто такі? Тож ваше нарікання не проти нас, але проти Бога!

После того Моисей велел Аарону сказать всей общине израильской: «Предстаньте пред ГОСПОДОМ — услышал Он ропот ваш!»
 
І Мойсей сказав Ааронові: Промов до всієї громади Ізраїльських синів: Прийдіть перед Бога, тому що Він почув ваші нарікання.

И как только сказал Аарон это всем израильтянам, взгляды их обратились к пустыне, и там явилась им в облаке слава ГОСПОДНЯ.
 
Коли ж промовляв Аарон до всієї громади Ізраїльських синів, то вони повернулися до пустелі, і Господня слава з’явилася в хмарі.

А ГОСПОДЬ продолжал говорить с Моисеем:
 
І Господь заговорив до Мойсея, кажучи:

«Услышал Я ропот израильтян. Ты вот что скажи им: „Вечером мясо будете есть, а утром насытитесь хлебом, дабы знали вы, что Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“».
 
Я почув нарікання синів Ізраїля. Скажи їм, промовляючи: Під вечір їстимете м’ясо, а вранці насититеся хлібом. І пізнаєте, що Я — Господь, ваш Бог!

В тот же вечер налетели перепела, и весь стан оказался усеян ими. А утром вокруг стана выпала роса.
 
Настав вечір, — і налетіли перепели та покрили табір. А вранці довкола табору, коли перестала випадати роса, —

Но когда она исчезла, оказалось — вся земля в пустыне усыпана чем-то очень мелким и твердым, мелким, как легкий иней на траве.4
 
аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, наче коріандр, і біле, наче іній на землі.

Дивясь тому, израильтяне спрашивали друг друга: «Что это?»,5 они ведь не знали, что это такое. Тогда Моисей сказал им: «Это и есть хлеб, который дал вам в пищу ГОСПОДЬ.
 
Побачивши це, сини Ізраїля сказали один одному: Що це? [1] Оскільки вони не знали, що це було. А Мойсей сказав їм: Це хліб, який Господь дав вам їсти.

И вот что Он повелел: „Собирайте столько, сколько нужно каждому — по омеру6 на человека, собирайте на каждого в шатре своем“».
 
Це і є та справа, про яку Господь заповів: Нехай кожний збирає його для родини — гомор [2] на особу, за кількістю ваших душ, кожний нехай збирає зі своїми співмешканцями.

Так и сделали все сыны Израилевы, собрали кто сколько: одни больше, а другие меньше;
 
Ізраїльські сини так і зробили, — хто зібрав більше, а хто менше.

но когда стали мерить омером, то у тех, кто собрал больше, не вышло излишка, а у тех, которые меньше собрали, недостатка не было. У каждого оказалось7 как раз столько, сколько ему было нужно.
 
Та виміряли гомором, і не мав надлишку той, хто багато зібрав, а той, хто мало зібрав, не мав недостачі. Кожний зібрав по потребі тих, які жили з ним.

«Ничего из собранного до утра не оставляйте», — сказал им тогда Моисей.
 
Та Мойсей попередив їх: Хай ніхто не залишає його до ранку!

Иные, однако, не послушались его и отложили часть ими собранного до следующего утра. Но в том, что они оставили, завелись черви, и неприятный запах пошел от него.8 Разгневался Моисей на тех, кто ослушался его.
 
Але Мойсея не послухалися, і дехто залишив його до ранку; і завелися в ньому черв’яки, і воно засмерділося. Тож Мойсей був розсерджений ними.

И собирали израильтяне по утрам манну, каждый собирал столько, сколько ему было нужно, а когда начинало палить солнце, всё, что осталось несобранным, таяло под его лучами.
 
Кожний збирав його рано-вранці згідно зі своєю потребою, а коли припікало сонце, воно тануло.

В пятницу же, в шестой день недели, собрал каждый хлеба вдвое больше, по два омера на человека. И когда главы колен и родов9 пришли к Моисею и рассказали ему об этом,
 
А шостого дня виявилося, що зібрали вдвічі більше від потрібного — по два гомори для кожного. І всі старійшини громади прийшли й доповіли Мойсеєві.

он ответил: «Это как раз то, о чем говорил вам ГОСПОДЬ: завтра — день священного покоя,10 святая суббота ГОСПОДНЯ. Всё, что вам нужно испечь, — испеките сегодня, и что нужно сварить — сегодня же сварите, а что останется — отложите и сохраните для себя на завтра».
 
А Мойсей сказав їм: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Завтра субота — святий відпочинок для Господа. Що лише маєте пекти — печіть, і що лише маєте варити — варіть. А все, що зостанеться, залишіть те в сховок до ранку.

Как и велел Моисей, израильтяне отложили оставшееся в пятницу до утра — и оно не испортилось, и червей в нем не завелось.
 
І залишили його на наступний день, як заповів їм Мойсей, — і не засмерділося, і черв’яки в ньому не завелися.

И тогда Моисей сказал: «Сегодня ешьте то, что приготовили вчера, ибо сегодня суббота ГОСПОДНЯ, и на поле вы уже ничего не найдете.
 
Тож Мойсей сказав: Їжте сьогодні, бо сьогодні — субота для Господа, — ви не знайдете його на полі.

Шесть дней вы собирали манну, в седьмой же день, в субботу, ее там не будет».
 
Шість днів збиратимете, а сьомого дня — субота, цього дня не буде його.

Но некоторые все же вышли собирать и в седьмой день, однако ничего не нашли.
 
А сьомого дня виявилося, що дехто з народу вийшов збирати, та вони нічого не знайшли.

И сказал тогда ГОСПОДЬ израильтянам через Моисея: «Долго ли еще будете отказываться исполнять Мои заповеди и указания?
 
І Господь сказав Мойсеєві: Доки не бажатимете дослухатися до Моїх заповідей і до Мого закону?

Разве не видите, что Я, ГОСПОДЬ, установил для вас субботу, а потому в шестой день и пищу даю11 вам на два дня. В седьмой день оставайтесь в жилищах ваших, не покидайте их».
 
Глядіть, бо Господь дав вам цей день — суботу; тому Він дав вам шостого дня хліба на два дні. Нехай кожен сидить у своєму домі, — сьомого дня хай ніхто не виходить зі свого місця.

Народ внял словам этим и в седьмой день пребывал в покое.
 
І народ дотримувався суботи — сьомого дня.

Вот так и появилась у израильтян12 пища, которую назвали они манной («что это»). Она была белого цвета и походила на семя кориандра, а вкус у нее был как у лепешки с медом.
 
А Ізраїльські сини дали йому назву — манна [3] , — воно було біле, як насіння коріандру, а його смак — як у коржа з медом.

И сказал Моисей: «Вот что повелел ГОСПОДЬ: „Наберите один омер манны, и пусть хранится она для потомков ваших, дабы видели они пищу, которой насыщал Я вас в пустыне, когда вывел из Египта“».
 
А Мойсей сказав: Це і є та справа, про яку говорив Господь: Наповніть гомором манни посудину для вашихнаступних поколінь, щоб вони побачили хліб, який ви їли в пустелі, коли Господь виводив вас з Єгипетської землі.

Поэтому Моисей велел Аарону: «Возьми сосуд, насыпь в него омер манны и поставь его перед ГОСПОДОМ, чтобы сохранить ее во свидетельство для потомков ваших».
 
Ааронові ж Мойсей сказав: Візьми одну золоту посудину і насип в неї повний гомор манни, і поклади її на зберігання перед Богом для ваших наступних поколінь, —

 
як і заповів Господь Мойсеєві. І Аарон поклав її перед Свідченням на зберігання.

 
Сини Ізраїля їли манну сорок років, доки не прийшли до заселеної землі, — їли манну, доки не прийшли до границі з Фінікією.

(Омер — это десятая часть эфы.) [34] Аарон сделал всё, как ГОСПОДЬ повелел Моисею: он поставил сосуд перед ковчегом со скрижалями Закона.13 Там он и хранился. [35] И ели сыны Израилевы манну все сорок лет, пока не пришли в землю, где смогли поселиться. Питались они этой манной до тех пор, пока не достигли Ханаана.
 
А гомор — це десята частина трьох мірок.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Букв.: вся община / общество сынов Израиля; то же в ст. 2, 9, 10.
4  [2] — Евр. тора — закон / учение; то же в ст. 28.
8  [3] — Букв.: даст Господь… хлеба досыта, поскольку услышал Господь ваш ропот.
14  [4] — Букв.: на земле.
15  [5] — Евр. ман ху, отчего, вероятно, небесный хлеб и получил название «манна» (евр. ман), ср. ст. 31.
16  [6] — Омер (Син. пер.: гомор) — мера сыпучих тел, около 2 л.
18  [7] — Букв.: каждый собрал.
20  [8] — Или: и испортилось оно; то же в ст. 24.
22  [9] — Букв.: все князья / вожди общины.
23  [10] — Или: завтра праздник (евр. шаббатон).
29  [11] — Букв.: дает.
31  [12] — Букв.: (у) дома Израилева.
36  [13] — Или: перед Свидетельством. Употребленное здесь евр. слово эдут имеет еще и такие значения, как «напоминание», «предупреждающий знак», но чаще всего оно отождествляется с Десятью заповедями, в особенности в связи со Святилищем (38:21), с ковчегом (25:21,22) и со скрижалями Закона (24:12; 31:18; 32:15; 40:20), которые иногда называются просто словом «свидетельство» в том смысле, что они свидетельствуют о воле Божьей в отношении человека.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.