Исход 4 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

 
 

«Ну а если не поверят они, — усомнился Моисей, — если слушать не захотят меня и скажут: „Не являлся тебе ГОСПОДЬ“?»
 
Та Мойсей у відповідь сказав: А якщо не повірять мені й не послухають мого голосу, оскільки скажуть: Бог не з’являвся тобі. Що відповім їм?

«Что в руке у тебя?» — спросил его ГОСПОДЬ. «Посох», — ответил Моисей.
 
А Господь сказав йому: Що це в тебе у руці? Він же сказав: Посох.

«Брось его на землю», — повелел ГОСПОДЬ. Моисей бросил посох на землю, и тот вдруг превратился в змею. Моисей кинулся было бежать от нее,
 
Тож Господь сказав: Кинь його на землю! І той кинув його на землю, і він став змієм, і Мойсей втік від нього.

но ГОСПОДЬ сказал ему: «Протяни руку и схвати ее за хвост». Моисей протянул руку, поймал змею, а та в руке у него снова стала посохом.
 
Та Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку і візьми його за хвіст! Тоді, простягнувши руку, він узяв його за хвіст, і той став посохом у його руці.

«Это для того, чтобы израильтяне поверили, что Я, ГОСПОДЬ, Бог отцов их, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова, воистину являлся тебе».
 
Щоб повірили тобі, що Господь, Бог їхніх батьків — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова — з’являвся тобі.

Затем ГОСПОДЬ велел Моисею положить руку за пазуху. Моисей засунул руку за пазуху, а когда вынул ее, она была белой как снег: проказа1 поразила ее.
 
А далі Господь сказав йому: Засунь свою руку собі за пазуху! І він засунув руку собі за пазуху, і вийняв свою руку із-за пазухи, і його рука стала мов сніг.

«А теперь снова спрячь руку за пазуху», — сказал ГОСПОДЬ. Моисей так и сделал, когда же вынул ее, она вновь была здоровой, как и всë тело его.
 
А Господь сказав: засунь знову свою руку собі за пазуху. І той вклав руку собі за пазуху, і вийняв її з-за своєї пазухи, — і знову повернувся колір його тіла.

«И если они не поверят тебе и первое чудо не убедит их, они могут поверить второму,2 — продолжал ГОСПОДЬ. —
 
І станеться, якщо не повірять тобі й не послухають вістки першої ознаки, то повірять тобі через вістку останньої ознаки.

Если же ни тому, ни другому не поверят знамению и не послушают тебя, зачерпни воды из Нила и вылей ее на землю; станет на земле вода, которую почерпнул ты из реки, кровью».
 
І станеться, якщо не повірять тобі через ці дві ознаки, і не прислухаються до твого голосу, то візьмеш воду з ріки й виллєш на суходіл, — і вода, яку візьмеш з ріки, стане кров’ю на суходолі.

Тут Моисей снова стал умолять ГОСПОДА: «О Владыка! Не речист я — никогда3 не был таким и даже теперь, когда Ты заговорил со мной, рабом Твоим, я плохо владею языком своим, нескладна речь моя».
 
Та Мойсей промовив до Господа: Прошу, Господи, я не здатний на це ні від учора, ні від третього дня, ні відтоді, як Ти почав говорити до Свого слуги! Я — заїка й повільний у мові.

«Кто дал уста человеку? — спросил ГОСПОДЬ. — Кто делает немым или глухим, зрячим или слепым? Разве не Я, ГОСПОДЬ?
 
Тоді Господь сказав Мойсеєві: Хто дав уста людині, хто створив глухуватого і глухого, зрячого і сліпого? Хіба не Я, Господь Бог?

Так иди же! При устах твоих буду Я, и Я научу тебя, что говорить».
 
А тепер іди, Я відкрию твої вуста і навчатиму тебе, що маєш говорити.

«И все же молю Тебя, Владыка, другого пошли кого-нибудь, кого хочешь пошли, только не меня!» — просил Моисей.
 
Прошу, Господи, — сказав Мойсей, — признач іншого, здатного на це, якого пошлеш.

Прогневался тогда ГОСПОДЬ на Моисея: «Но разве нет у тебя брата Аарона, левита, как и ты? А он, Я знаю, умеет говорить. Вот он уже готов выйти навстречу тебе и, увидев тебя, обрадуется.
 
І Господь, запалавши гнівом на Мойсея, сказав: Хіба ось Аарон-левіт — не твій брат? Знаю, що він неодмінно говоритиме [1] сам за тебе. Ось він вийде тобі назустріч і, побачивши тебе, зрадіє в собі.

Ты расскажешь ему всё и объяснишь, что должен он сказать фараону, а Я буду и с тобой, и с ним, когда вы будете говорить, и в том, что вам предстоит сделать, буду руководить вами.
 
Ти промовлятимеш до нього і вкладатимеш йому в уста Мої слова. А Я відкриватиму і твої вуста, і його вуста, — і вкажу вам, що робити.

Аарон обратится к народу от твоего имени — он будет устами твоими, а ты будешь ему вместо Бога.4
 
Тож він говоритиме за тебе до народу, — він буде твоїми вустами, ти ж будеш для нього в Божих справах.

И посох этот возьми с собой: им ты будешь творить знамения».
 
А цей посох, що обертався на змія, візьми у свою руку, — ним чинитимеш ознаки.

Вернулся Моисей к Иофору, тестю своему, и сказал ему: «Хотел бы я возвратиться к братьям моим в Египте, узнать, живы ли они еще». «Ступай с миром», — не стал удерживать его Иофор.
 
І Мойсей пішов. Він повернувся до свого тестя Йотора й сказав: Піду і повернуся до моїх братів, які в Єгипті, — подивлюся, чи ще живуть. А Йотор сказав Мойсеєві: Іди і будь здоровий!

В Мидьяне ГОСПОДЬ вновь говорил с Моисеем, Он сказал ему: «Возвращайся в Египет: все, кто замышлял убить тебя, уже умерли».
 
Після багатьох тих днів помер єгипетський цар. І Господь сказав Мойсеєві в Мадіямській землі: Іди, повернися в Єгипет, бо померли всі, хто шукав твоєї душі!

Тогда отправился Моисей в Египет вместе с женой и сыновьями своими: они ехали верхом на его осле. Он взял с собою свой посох: для него это был теперь посох Божий.
 
Тож Мойсей узяв дружину і дітей, посадив їх на в’ючних тварин і попрямував назад до Єгипту. А посох, що від Бога, Мойсей узяв у свою руку.

А ГОСПОДЬ дал ему такое наставление: «Когда придешь в Египет, яви непременно перед фараоном те чудеса, совершить которые Я дал тебе силу. Но Я дозволю фараону коснеть в своем упрямстве,5 и он не отпустит народ.
 
Господь же сказав Мойсеєві: Коли підеш і повернешся в Єгипет, то дивись, щоб усі ознаки, які Я дав тобі в руки, ти вчинив перед фараоном!. Я ж зроблю його серце закам’янілим, і він не відпустить народу.

Тогда ты скажешь фараону: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Израиль — сын Мой, первенец Мой.
 
А ти скажеш фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль — Мій первородний син!

Я велел тебе отпустить его, сына Моего, дабы совершил он должное служение Мне, но ты отказался отпустить народ Мой, за это Я предам смерти сына твоего, твоего первенца““».
 
Тож Я сказав тобі: Відпусти Мій народ, щоби приніс Мені жертву! Однак, якщо ти не захочеш відпустити їх, то дивись, Я вб’ю твого первородного сина!

Дорогой, на ночлеге, приступил ГОСПОДЬ к Моисею и уже готов был умертвить его.6
 
І сталося, що по дорозі, під час стоянки, його зустрів Господній ангел і намагався вбити його.

Но Циппора, жена его, схватив острый кремень, обрезала крайнюю плоть сыну своему и, коснувшись ею ног Моисея,7 воскликнула: «Ты жених мой, кровью обретенный!»8
 
А Сепфора, взявши кремінь, обрізала крайню плоть свого сина, припала до його ніг і сказала: Зупинила кров обрізання моєї дитини!

ГОСПОДЬ оставил Моисея в живых. (Именно тогда, по причине этого обрезания, Циппора и произнесла слова: «Жених, кровью обретенный».)
 
І він відійшов від нього, бо вона сказала: Зупинила кров обрізання моєї дитини.

Тем временем ГОСПОДЬ велел Аарону идти в пустыню навстречу Моисею. Аарон отправился в путь и, встретившись с Моисеем у горы Божией, по-братски приветствовал его поцелуем.
 
І сказав Господь Ааронові: Піди назустріч Мойсеєві в пустелю. І той пішов. Він зустрів його на Божій горі, і вони поцілували один одного.

Моисей рассказал Аарону обо всем, что говорил ему ГОСПОДЬ, посылая в Египет, рассказал и обо всех знамениях, которые ГОСПОДЬ поручил ему явить.
 
Мойсей переказав Ааронові всі слова Господа, які Він послав, і всі ознаки, котрі йому заповів.

И пошли Моисей с Аароном и собрали всех старейшин народа Израилева.
 
Тож Мойсей та Аарон пішли та зібрали раду старійшин із синів Ізраїля.

Аарон передал им всё, что ГОСПОДЬ сказал Моисею, и на глазах у собравшихся сотворил те самые знамения.
 
І Аарон переказав усі ті слова, які сказав Бог Мойсеєві, і вчинив ознаки перед народом.

Израильтяне поверили ему; и когда услышали, что ГОСПОДЬ увидел, какие они терпят муки, и позаботился о них, они пали ниц, благодарно преклонились пред Господом.
 
І народ повірив, і зрадів, оскільки Бог відвідав Ізраїльських синів і побачив їхній біль. І, схилившись, народ поклонився.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
6  [1] — Проказа — в ВЗ это общее название всех кожных болезней, а не только собственно лепры, болезни Хансена.
8  [2] — Букв.: и голоса первого знамения не услышат, то поверят голосу второго.
10  [3] — Букв.: ни вчера, ни позавчера.
16  [4] — Так в друг. пер.; букв.: ты будешь для него Богом.
21  [5] — Эти слова при их буквальном переводе: «Я сделаю сердце его упрямым / жестким / непреклонным» — создают впечатление, что упрямство фараона не зависело от его воли, а было навязано ему Богом. Такое представление глубоко ошибочно уже только потому, что, как не раз говорится в книге Исход, упрямство проявлял сам фараон (см. 8:15,32; 9:34), и это признавали позднее даже язычники (см. 1Цар 6:6). Слова: «Я сделаю сердце его упрямым» — говорят лишь о том, что все действия Бога, направленные на то, чтобы смягчить сердце фараона и привести его к покаянию (это то самое, что Бог желает сделать с каждым человеком — Иез 33:11; 1Тим 2:4), в случае с фараоном, по его же собственному выбору, привели к прямо противоположному результату.
24  [6] — Уже древние толкователи полагали, что по настоянию жены Моисей, нарушая установление Божье, не обрезал вовремя второго сына. Согласно одному из традиционных толкований, Бог не мог оставить без наказания непослушание Моисея, ведь тот шел в Египет, чтобы освободить от рабства народ обрезанный.
25  [7] — Букв.: ног его.
25  [8] — Букв.: жених / муж крови ты мне (эти же слова и в ст. 26). Наш перевод этого по-разному понимаемого выражения основывается на том, что в данном контексте при угрозе смерти для Моисея (см. примеч. к ст. 24) Циппора как бы дает за него выкуп, чтобы, пролив кровь своего сына, вновь приобрести Моисея как мужа, хотя и бросает при этом ему горький упрек.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.