Исход 4 глава

Исход, Пятикнижие Моисея
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

 
 

«Ну а если не поверят они, — усомнился Моисей, — если слушать не захотят меня и скажут: „Не являлся тебе ГОСПОДЬ“?»
 
І відповів Мойсей та й каже: "Адже ж вони не повірять мені, ані не послухають мого голосу; ба більше, вони скажуть: Не явивсь тобі Господь."

«Что в руке у тебя?» — спросил его ГОСПОДЬ. «Посох», — ответил Моисей.
 
І промовив до нього Господь: "Що це в тебе в руці?" І сказав Мойсей: "Палиця."

«Брось его на землю», — повелел ГОСПОДЬ. Моисей бросил посох на землю, и тот вдруг превратился в змею. Моисей кинулся было бежать от нее,
 
І промовив Господь: "Кинь її на землю!" Кинув він її на землю, і стала з неї гадина. І втік Мойсей від неї.

но ГОСПОДЬ сказал ему: «Протяни руку и схвати ее за хвост». Моисей протянул руку, поймал змею, а та в руке у него снова стала посохом.
 
І сказав Господь до Мойсея: "Простягни руку твою та візьми її за хвіст". І простяг руку й схопив її, і стала з гадини знову палиця в його руці.

«Это для того, чтобы израильтяне поверили, что Я, ГОСПОДЬ, Бог отцов их, Бог Авраама, Бог Исаака и Бог Иакова, воистину являлся тебе».
 
"(Це зробиш), щоб повірили вони, що явивсь тобі Господь, Бог батьків їх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова."

Затем ГОСПОДЬ велел Моисею положить руку за пазуху. Моисей засунул руку за пазуху, а когда вынул ее, она была белой как снег: проказа1 поразила ее.
 
Сказав йому Господь знову: "Засунь же руку твою собі за пазуху." І засунув руку собі за пазуху та й вийняв її знову. І ось рука його побіліла від прокази, як сніг.

«А теперь снова спрячь руку за пазуху», — сказал ГОСПОДЬ. Моисей так и сделал, когда же вынул ее, она вновь была здоровой, как и всë тело его.
 
Тоді сказав Господь: "Засунь знов руку твою собі за пазуху." І засунув він знову руку собі за пазуху і, як вийняв її з-за пазухи, стала вона як решта його тіла.

«И если они не поверят тебе и первое чудо не убедит их, они могут поверить второму,2 — продолжал ГОСПОДЬ. —
 
"Отже, як не повірять тобі і як знехтують першим чудом, то повірять другому чудові.

Если же ни тому, ни другому не поверят знамению и не послушают тебя, зачерпни воды из Нила и вылей ее на землю; станет на земле вода, которую почерпнул ты из реки, кровью».
 
Якже ж не повірять ані одному з цих двох чудес і не послухають твого голосу, то візьмеш води з ріки та й виллєш на сушу, і з води, що візьмеш з ріки, стане кров на суші."

Тут Моисей снова стал умолять ГОСПОДА: «О Владыка! Не речист я — никогда3 не был таким и даже теперь, когда Ты заговорил со мной, рабом Твоим, я плохо владею языком своим, нескладна речь моя».
 
Сказав Мойсей Господові: "Змилуйся, Господи! Не проречистий я ні здавна, ні з того часу, як ти став говорити до раба твого; таж тяжкомовний я і тугоязикий."

«Кто дал уста человеку? — спросил ГОСПОДЬ. — Кто делает немым или глухим, зрячим или слепым? Разве не Я, ГОСПОДЬ?
 
А Господь йому: "Хто дав уста людині? Хто сотворив німого або глухого, чи видющого або сліпого? Хіба не я, Господь?

Так иди же! При устах твоих буду Я, и Я научу тебя, что говорить».
 
Тож іди, я буду в устах твоїх і навчу тебе, що маєш говорити."

«И все же молю Тебя, Владыка, другого пошли кого-нибудь, кого хочешь пошли, только не меня!» — просил Моисей.
 
Але він сказав: "Молю тебе, Господи, пошли кого хочеш."

Прогневался тогда ГОСПОДЬ на Моисея: «Но разве нет у тебя брата Аарона, левита, как и ты? А он, Я знаю, умеет говорить. Вот он уже готов выйти навстречу тебе и, увидев тебя, обрадуется.
 
І запалав Господь гнівом на Мойсея та й сказав: "Хіба нема Арона, левія, брата твого? Я знаю, що він вміє добре промовляти; та ось він і сам уже йде тобі назустріч, і зрадіє серцем, як побачить тебе.

Ты расскажешь ему всё и объяснишь, что должен он сказать фараону, а Я буду и с тобой, и с ним, когда вы будете говорить, и в том, что вам предстоит сделать, буду руководить вами.
 
Ти промовлятимеш до нього, вкладатимеш слова в уста його; я ж буду в устах у тебе і в устах у нього і навчатиму вас, що вам чинити.

Аарон обратится к народу от твоего имени — он будет устами твоими, а ты будешь ему вместо Бога.4
 
Він промовлятиме за тебе до народу; він буде тобі устами, а ти будеш йому богом.

И посох этот возьми с собой: им ты будешь творить знамения».
 
І оцю палицю візьми з собою в руки, нею творитимеш чудеса."

Вернулся Моисей к Иофору, тестю своему, и сказал ему: «Хотел бы я возвратиться к братьям моим в Египте, узнать, живы ли они еще». «Ступай с миром», — не стал удерживать его Иофор.
 
І пішов Мойсей та й вернувся до Їтра, тестя свого. І сказав йому: "Піду та повернусь до братів моїх у Єгипті та побачу, чи вони ще живі." І сказав Їтро Мойсеєві: "Іди собі здоровий у мирі."

В Мидьяне ГОСПОДЬ вновь говорил с Моисеем, Он сказал ему: «Возвращайся в Египет: все, кто замышлял убить тебя, уже умерли».
 
І сказав Господь Мойсеєві в Мідіяні: "Іди, повертайся в Єгипет, бо повмирали всі, що замишляли на твоє життя."

Тогда отправился Моисей в Египет вместе с женой и сыновьями своими: они ехали верхом на его осле. Он взял с собою свой посох: для него это был теперь посох Божий.
 
Взяв Мойсей жінку свою і синів своїх, посадив їх на осла та й повернувся в Єгипет. І палицю Божу взяв він у руку.

А ГОСПОДЬ дал ему такое наставление: «Когда придешь в Египет, яви непременно перед фараоном те чудеса, совершить которые Я дал тебе силу. Но Я дозволю фараону коснеть в своем упрямстве,5 и он не отпустит народ.
 
І сказав Господь Мойсеєві: "Ось ти пускаєшся в дорогу, щоб повернутись у Єгипет, гляди ж: усі ті чудеса, що я вложив тобі в руку, ти їх виконаєш перед фараоном. Я ж закаменю його серце, і він не відпустить людей.

Тогда ты скажешь фараону: „Так говорит ГОСПОДЬ: „Израиль — сын Мой, первенец Мой.
 
Ти ж фараонові скажеш: Ось так говорить Господь: Мій син, мій первенець — Ізраїль.

Я велел тебе отпустить его, сына Моего, дабы совершил он должное служение Мне, но ты отказался отпустить народ Мой, за это Я предам смерти сына твоего, твоего первенца““».
 
Кажу тобі: відпусти сина мого, щоб він служив мені; як не схочеш відпустити, знай, я вб'ю сина первородня твого."

Дорогой, на ночлеге, приступил ГОСПОДЬ к Моисею и уже готов был умертвить его.6
 
І сталось у дорозі, на ночівлі, стрів його Господь і хотів убити.

Но Циппора, жена его, схватив острый кремень, обрезала крайнюю плоть сыну своему и, коснувшись ею ног Моисея,7 воскликнула: «Ты жених мой, кровью обретенный!»8
 
Взяла Ціпора гострого кременя та й обрізала крайню шкірку свого сина і приторкнулась нею до ніг його кажучи: "Кров'ю окуплений жених ти мені."

ГОСПОДЬ оставил Моисея в живых. (Именно тогда, по причине этого обрезания, Циппора и произнесла слова: «Жених, кровью обретенный».)
 
І Господь полишив його тому, що вона сказала "кривавий жених", із-за обрізання.

Тем временем ГОСПОДЬ велел Аарону идти в пустыню навстречу Моисею. Аарон отправился в путь и, встретившись с Моисеем у горы Божией, по-братски приветствовал его поцелуем.
 
І сказав Господь Аронові: "Вийди назустріч Мойсеєві в пустиню." І вийшов, і зустрівши його на горі Божій, поцілував його.

Моисей рассказал Аарону обо всем, что говорил ему ГОСПОДЬ, посылая в Египет, рассказал и обо всех знамениях, которые ГОСПОДЬ поручил ему явить.
 
І розповів Мойсей Аронові всі слова Господні, що з ними послав його, і всі чудеса, що наказав йому.

И пошли Моисей с Аароном и собрали всех старейшин народа Израилева.
 
Пішли Мойсей з Ароном і позбирали всіх старійшин Ізраїля.

Аарон передал им всё, что ГОСПОДЬ сказал Моисею, и на глазах у собравшихся сотворил те самые знамения.
 
І переповів Арон усі слова, що був сказав Бог до Мойсея, і (цей) зробив чуда на очах у людей.

Израильтяне поверили ему; и когда услышали, что ГОСПОДЬ увидел, какие они терпят муки, и позаботился о них, они пали ниц, благодарно преклонились пред Господом.
 
І повірили люди; і почувши, що Господь навідався до синів Ізраїля та що зглянувся на їхнє бідування, вони, поклоняючись, припали лицем до землі.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
6  [1] — Проказа — в ВЗ это общее название всех кожных болезней, а не только собственно лепры, болезни Хансена.
8  [2] — Букв.: и голоса первого знамения не услышат, то поверят голосу второго.
10  [3] — Букв.: ни вчера, ни позавчера.
16  [4] — Так в друг. пер.; букв.: ты будешь для него Богом.
21  [5] — Эти слова при их буквальном переводе: «Я сделаю сердце его упрямым / жестким / непреклонным» — создают впечатление, что упрямство фараона не зависело от его воли, а было навязано ему Богом. Такое представление глубоко ошибочно уже только потому, что, как не раз говорится в книге Исход, упрямство проявлял сам фараон (см. 8:15,32; 9:34), и это признавали позднее даже язычники (см. 1Цар 6:6). Слова: «Я сделаю сердце его упрямым» — говорят лишь о том, что все действия Бога, направленные на то, чтобы смягчить сердце фараона и привести его к покаянию (это то самое, что Бог желает сделать с каждым человеком — Иез 33:11; 1Тим 2:4), в случае с фараоном, по его же собственному выбору, привели к прямо противоположному результату.
24  [6] — Уже древние толкователи полагали, что по настоянию жены Моисей, нарушая установление Божье, не обрезал вовремя второго сына. Согласно одному из традиционных толкований, Бог не мог оставить без наказания непослушание Моисея, ведь тот шел в Египет, чтобы освободить от рабства народ обрезанный.
25  [7] — Букв.: ног его.
25  [8] — Букв.: жених / муж крови ты мне (эти же слова и в ст. 26). Наш перевод этого по-разному понимаемого выражения основывается на том, что в данном контексте при угрозе смерти для Моисея (см. примеч. к ст. 24) Циппора как бы дает за него выкуп, чтобы, пролив кровь своего сына, вновь приобрести Моисея как мужа, хотя и бросает при этом ему горький упрек.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.