Откровение 13 глава

Откровение Иоанна Богослова (Апокалипсис)
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Стал он1 на берегу морском. А из моря, я вижу, поднялся зверь с семью головами и десятью рогами. На рогах у него десять диадем, а на головах — имена2 богохульные.

І я бачив звіри́ну, що виходила з моря, яка мала десять ро́гів та сім голів, а на ро́гах її було десять вінці́в, а на її го́ловах богознева́жні імена́.

Зверь, которого увидел я, походил на барса, а ноги у него были, как у медведя, пасть же — как у льва. Дал ему дракон свою силу, престол и власть великую.

А звіри́на, що я її бачив, подібна до ри́ся була́, а но́ги її — як ведме́жі, а паща її — немов ле́в'яча паща. І змій дав їй свою силу, і престола свого́, і вла́ду велику.

Казалось, что одной из голов зверя был нанесен смертельный удар, но рана его смертельная была исцелена. Вся земля с изумлением смотрела на зверя.

А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смерте́льна її вздоро́вилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіри́ною!

И поклонились люди дракону, потому что он дал власть зверю, и зверю поклонились, говоря: «Кто равен зверю этому и кто может сразиться с ним?»

І вклонилися змієві, що дав вла́ду звіри́ні. І вклонились звірині, говорячи: „Хто до звіри́ни подібний, і хто воювати з нею може?“

Дано было зверю говорить3 надменно и богохульно, дано было и властвовать сорок два месяца.

І їй да́но уста, що говорили зухва́ле та богознева́жне. І їй да́но вла́ду ді́яти сорок два місяці.

И стал он извергать из пасти своей хулу на Бога, стал поносить имя Его, и место обитания Его, и тех, кто на небе живет.

І відкрила вона свої у́ста на зневагу проти Бога, щоб богозневажа́ти Ім'я́ Його й оселю Його, та тих, хто на небі живе.

Позволено ему было воевать с народом Божьим4 и победить их, и властвовать над всяким коленом, народом, языком и племенем дано было ему.

І їй да́но прова́дити війну зо святими, та їх перемогти. І їй да́на вла́да над кожним племенем, і наро́дом, і язи́ком, і людом.

Поклонятся ему все живущие на земле, чьи имена не вписаны в Книгу Жизни Агнца, принесенного в жертву от сотворения мира.5

І їй вкло́няться всі, хто живе на землі, що їхні імена не написані в книгах життя Агнця, зако́леного від закла́дин світу.

Если есть у вас уши, слушайте!

Коли має хто вухо, нехай слухає:

Если суждено кому в плен попасть, он в плену и окажется, и если должен кто пасть от меча, он им6 и будет убит. Здесь стойкость и вера народа Божия.

Коли хто до поло́ну веде́, — сам пі́де в поло́н. Коли хто мечем убиває, — такий мусить сам бути вбитий мече́м! Отут терпеливість та віра святих!

Увидел я еще одного зверя: он поднимался из земли. У него были два рога, походившие на рога агнца. Но говорил он, как дракон,

І бачив я іншу звіри́ну, що вихо́дила з землі. І вона мала два роги, подібні ягня́чим, та говорила, як змій.

и имел ту же власть, что была у первого зверя. Он действовал на виду у того и заставлял землю и живущих на ней поклониться первому зверю, у которого исцелена была его смертельная рана.

І вона виконувала всю вла́ду першої звіри́ни перед нею, і робила, щоб земля та ті, хто живе на ній, вклонилися першій звіри́ні, що в неї вздоро́влена була її рана смерте́льна.

Великие он творил знамения перед людьми, даже огонь низводил с неба на землю.

І чинить вона великі ознаки, так що й огонь зводить з неба додолу перед людьми́.

Обманывал он жителей земли всеми чудесами, какие дано ему было совершать на глазах первого зверя, и склонял живущих на земле сотворить образ этого зверя, который смертельно был ранен мечом, но ожил.

І зводить вона ме́шканців землі через ознаки, що їх да́но їй чинити перед звіри́ною, намовляючи ме́шканців землі зробити о́браза звіри́ни, що має рану від меча, та живе.

Дано ему было оживить7 образ зверя, дабы заговорил он и сделал так, [чтобы] все, кто ему не поклонится, были убиты.

І да́но їй вкла́сти духа о́бразові звіри́ни, щоб заговорив образ звірини, і зробити, щоб усі, хто не покло́ниться о́бразові звіри́ни, побиті були́.

Настоял он на том, чтобы всем: малым и великим, богатым и нищим, свободным и рабам — всем ставили на правую руку или на лоб клеймо,

І зробить вона, щоб усім — малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам — було да́но знаме́но на їхню прави́цю або на їхні чо́ла,

и чтобы никто уже после этого не мог ни купить ничего, ни продать, если нет на нем клейма: имени первого зверя или числа этого имени.

щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знаме́на ймення звіри́ни, або числа ймення його.

Нужна мудрость здесь. У кого есть ум, пусть подсчитает число зверя, человеческое оно, это число:8 6669 — вот число зверя.

Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число лю́дське. А число її — шістсот шістдеся́т шість.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — В некот. рукописях: я.

1 [2] — В некот. рукописях: имя.

5 [3] — Букв.: дана ему была пасть, говорящая.

7 [4] — Букв.: со святыми; то же ст. 10.

8 [5] — Друг. возм. пер.: от сотворения мира не вписаны в Книгу Жизни Агнца, принесенного в жертву.

10 [6] — В некот. рукописях: кто ведет в плен, тот сам пойдет в плен; кто других мечом убивает, тот и сам.

15 [7] — Букв.: дать дыхание (жизни).

18 [8] — Или: это число некоего человека.

18 [9] — В некот. рукописях: 616.

« 12 глава 14 глава »