Откровение 7 глава

Откровение Иоанна Богослова (Апокалипсис)
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Затем я увидел четырех ангелов. Они стояли на четырех концах земли и удерживали четыре ветра земных, чтобы не дул ветер ни на землю, ни на море, ни на дерево какое.

А по цьому я бачив чотирьох анголі́в, що стояли на чотирьох ку́тах землі та тримали чотири земні вітри́, щоб вітер не віяв на землю, ані на море, ані на жодне дерево.

И увидел я другого ангела. Он поднимался от востока,1 и была у него печать Бога Живого. Тем ангелам четырем, которым дано было право причинять вред земле и морю, он громко сказал:

І бачив я іншого ангола, що від схід сонця вихо́див, і мав печа́тку Бога Живого. І він гучним голосом крикнув до чотирьох анголів, що їм да́но пошкодити землі́ та морю,

«Не делайте вреда ни земле, ни морю, ни деревьям, пока не наложим мы печать на чело каждого из слуг Бога нашего».

говорячи: „Не шкодьте ані землі́, ані морю, ані дереву, аж поки ми покладе́мо печа́тки рабам Бога нашого на їхніх чо́лах!“

И я слышал, сколько было отмечено печатью Божьей, — сто сорок четыре тысячи их из всех колен сынов Израилевых:

І почув я число попеча́таних: сто сорок чотири тисячі попечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів:

двенадцать тысяч таких из колена Иуды,2 из колена Рувима тоже двенадцать тысяч3 и из Гадова колена двенадцать тысяч,

з племени Юдиного — дванадцять тисяч попеча́таних, з племени Руви́мового — дванадцять тисяч, з племени Ґа́дового — дванадцять тисяч,

из колена Асира — двенадцать тысяч, из колена Неффалима — двенадцать тысяч, из колена Манассии — двенадцать тысяч,

з пле́мени Аси́рового — дванадцять тисяч, з племени Нефтали́мового — дванадцять тисяч, з племени Манасі́їного — дванадцять тисяч,

из колена Симеона — двенадцать тысяч, из колена Левия — двенадцать тысяч, из колена Иссахара — двенадцать тысяч,

з племени Симео́нового — дванадцять тисяч, з племени Леві́їного — дванадцять тисяч, з племени Іссаха́рового — дванадцять тисяч,

из колена Завулона — двенадцать тысяч, из колена Иосифа — двенадцать тысяч и из колена Вениамина таких тоже двенадцать тысяч.4

з племени Завуло́нового — дванадцять тисяч, з племени Йо́сипового — дванадцять тисяч, з племени Веніями́нового — дванадцять тисяч попеча́таних.

Затем я увидел несчетное множество людей разных племен и колен всех народов и языков. Они стояли перед престолом и Агнцем, облаченные в белые одежды, а в руках своих держали пальмовые ветви.

Пото́му я глянув, — і ось на́товп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племе́н, і наро́дів, і язи́ків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодя́гнені в білу одежу, а в їхніх руках було па́льмове ві́ття.

Громко звучали голоса их: «В Боге нашем, на престоле сидящем, и в Агнце — в них для нас спасение!»

І взива́ли вони гучним голосом, кажучи: „Спасіння нашому Богові, що сидить на престолі, і Агнцеві!“

Тогда и ангелы все, стоявшие вокруг престола, старцев и четырех существ живых, пали ниц перед престолом — Богу поклонились

А всі анголи́ стояли навко́ло престолу та ста́рців і чотирьох тих тварин. І вони на обличчя попадали перед престолом, і вклонилися Богові,

со словами: «Аминь! Хвала,5 слава, премудрость, благодарение, честь, сила и могущество — Богу нашему во веки веков, аминь!»

кажучи: „Амі́нь! Благослове́ння, і слава, і мудрість, і хвала́, і честь, і сила, і міць — нашому Богу на вічні віки! Амі́нь!“

Один из старцев, заговорив, спросил меня: « Знаешь ли ты, кто эти люди в белых одеждах и откуда пришли они?»

І відповів один із ста́рців, і до мене сказав: „Оці, що зодя́гнені в білу одежу, — хто вони й звідкіля́ поприхо́дили?“

«Господин мой, это ты знаешь», — был ответ мой. И он мне сказал: « Люди эти через великие страдания прошли, одежды их, омытые кровью Агнца, белыми стали.

І сказав я йому: „Мій пане, ти знаєш!“ Він же мені відказав: „Це ті, що прийшли від великого горя, і випрали одіж свою, та вибілили її в крові Агнця.

Потому и стоят они ныне здесь, перед престолом Божиим, и служат Богу день и ночь в Храме Его; и Тот, Кто сидит на престоле, будет жить среди них.6

Тому́ то вони перед Божим престолом, і в храмі Його день і ніч Йому служать. А „Той, Хто сидить на престолі, розтя́гне наме́та над ними“.

Не будут уж больше ни голодать, ни жаждать они. Не будет палить их солнце и зной не будет томить,

„Вони голоду й спраги терпіти не бу́дуть уже, і не буде палити їх сонце, ані спека яка“.

потому что пастырем их будет Сам Агнец, Сердце престола.7 К источникам воды жизни8 Он их поведет, и отрет Бог все горькие слезы с очей их.

Бо Агнець, що серед престолу, „буде їх па́сти, і водитиме їх до джере́л вод життя. І Бог кожну сльозу́ з очей їхніх зітре!“

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Букв.: от восхода солнца.

5 [2] — Букв.: из колена Иуды двенадцать тысяч отмеченных печатью.

5 [3] — Некот. рукописи добавляют: отмеченных печатью в ст. 5−8.

8 [4] — Букв.: из колена Вениамина двенадцать тысяч отмеченных печатью.

12 [5] — Или: благословение.

15 [6] — Друг. возм. пер.: раскинет над ними шатер.

17 [7] — Букв.: Агнец, который посреди/в центре престола.

17 [8] — В некот. рукописях: к живым источникам вод.

« 6 глава 8 глава »