Неемия 2 глава

Книга Неемии
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

В месяце нисане, в двадцатый год1 правления царя Артаксеркса, когда принесли вино,2 я отнес чашу3 царю и подал ему. Царь, прежде не видевший меня печальным,4

І сталося в місяці нісані, двадцятого року царя Артасаста, переді мною було вино, і я взяв вино, і подав цареві. У його присутності не було іншого.

спросил: «Отчего на лице твоем печаль? Ты ведь не болен, нет? Видно, точно печаль у тебя на сердце!» Услышав это, я в большом страхе

А цар мене запитав: Чому твоє обличчя негарне, і ти не слідкуєш за собою, чи не є це часом злоба серця? Я дуже перелякався.

отвечал царю: «Да живет царь вечно! Как мне не печалиться, если город, где гробницы моих праотцев, лежит в запустении, а его ворота сожжены дотла?»

І я сказав цареві: Царю, живи навіки! Чому не буде моє обличчя поганим, коли місто, дім гробниць моїх батьків, спустошене, а його брами спалені вогнем?

Тогда царь спросил: «Так чего ты желаешь?» Я, помолясь Богу Небесному,

А цар мені сказав: Про що це ти просиш? Тоді я помолився до Небесного Бога

ответил царю: «Если это угодно царю и если угоден тебе твой слуга, то отправь меня в Иудею, в город, где гробницы моих праотцев, чтобы я отстроил его».

і сказав цареві: Якщо добре перед царем, і якщо добрим є твій раб перед тобою, щоб його відіслати до Юди, до міста гробниць моїх батьків, то я його відбудую.

Царь, сидя рядом с царицей, спросил меня: «Как долго продлится твое путешествие и когда ты вернешься?» Значит, царю было угодно отпустить меня. Я назвал срок

А цар і наложниця, яка сиділа поблизу нього, сказали мені: Як довго триватиме твоя подорож, і коли повернешся? І я визначив йому час, і добрим видалося це перед царем, і він мене відіслав.

и попросил царя: «Если угодно царю, пусть мне дадут письма к наместникам областей за Евфратом, чтобы они позволили мне прибыть в Иудею,

Я ж сказав цареві: Якщо добре перед царем, то нехай дасть мені листи до князів, які на другому березі ріки, щоб мене провели, аж доки не прийду до Юди,

и письмо к Асафу, хранителю царских лесов, чтобы он выделил мне бревен для строительства ворот крепости, что возле Храма, для городской стены и того дома, где мне жить». Всё это царь дал мне, поскольку благодеющая рука Бога моего была надо мной.

і листа до Асафа, доглядача саду, який належить цареві, щоб дав мені дерево, аби покрити брами, і на мури міста, і на дім, в який я ввійду. І цар мені дав, бо Божа рука — добра.

Я отправился к наместникам областей за Евфратом и передал им письма царя. Царь также отправил со мной всадников во главе с военачальниками.

І я прийшов до князів на другому боці ріки, і дав їм листи царя, а цар послав зі мною військових командирів і вершників.

Услышав об этом, Санваллат из Хорона и Товия, слуга аммонитян, пришли в негодование, ведь появился человек, желающий добра израильтянам.

Та аронієць Санаваллат і раб, аммонієць Товія, послухали і їм видалося поганим, що приходить чоловік шукати добра для синів Ізраїля.

Я пришел в Иерусалим и, пробыв там три дня,

Я ж прийшов до Єрусалима і був там три дні.

встал среди ночи, взял с собой несколько человек и никому не сказал, что Бог положил мне на сердце сделать для Иерусалима. Из животных при мне был только осёл,5 на котором я ехал верхом.

Я встав вночі, і декілька чоловіків — зі мною. Я нікому не сповістив, що Бог дає в моє серце чинити з Ізраїлем, і жодної тварини не було зі мною, хіба тільки тварина, на яку я сідаю.

Выехав ночью через Долинные ворота, я отправился к Драконьему источнику и Мусорным6 воротам: я осматривал разрушенные стены Иерусалима и городские ворота, уничтоженные огнем.

Тож я вийшов через Браму долини, до гирла Джерела смоківниць і до Брами гною, і я був пригнічений через мур Єрусалима, бо він — знищений, а його брами — спалені вогнем.

Оттуда я проехал к воротам Источника и к Царскому пруду, но дальше осёл, на котором я ехал верхом, пройти не мог.

І я прийшов до Брами Аїн і до Купелі царя, і не було місця для тварини, яка піді мною, аби перейти.

Тогда я поднялся вверх по долине Кедрон, осматривая стену, а потом вернулся обратно и снова проехал через Долинные ворота.

Тож я вийшов на Мур потоку вночі, і я був пригнічений через мур. Я прийшов до Брами рівнини і повернувся.

Начальники не знали, куда я ходил и что делал: ни простым иудеям, ни священникам, ни знати, ни начальникам, никому из тех, кому предстояла работа, я пока ничего не рассказывал.

А вартові не довідались, чому я ходив, і що я роблю, аж до того часу я не сповістив юдеям, священикам, визначним, вождям і решті, які виконували роботи.

Но позже я сказал им: «Смотрите, в какой мы беде: Иерусалим лежит в запустении, его ворота сожжены дотла! Давайте отстроим стены Иерусалима, избавимся наконец от этого позора!»

І я сказав їм: Ви бачите зло, в якому ми є, як Єрусалим спустошений, і його брами передані вогню. Тож давайте збудуємо мур Єрусалима, і не будемо більше на погорду.

Я поведал им о благодеющей мне руке Бога моего, пересказал и слова, что говорил мне царь. Тогда они твердо решили и укрепились в этом благом намерении: «Непременно будем строить!»

І я сповістив їм про добру Божу руку, яка є на мені, і слова царя, які він мені сказав, і я закликав: Устаньмо і збудуймо! І їхні руки укріпилися на добро.

Узнав об этом, Санваллат из Хорона, Товия, слуга аммонитян, и Гешем из Аравии стали с презрением насмехаться над нами, говоря: «Что за дело вы тут затеяли? Может, мятеж против царя?»

Та аронієць Санаваллат, раб Товія, аммонієць, і аравієць Ґирсам почули і висміяли нас. Вони прийшли до нас і сказали: Що це за діло, яке ви робите, часом ви не бунтуєтеся проти царя?

Но я сказал им в ответ: «Бог Небесный дарует нам успех в строительстве, за которое мы, слуги Его, принялись! Вашей же доли нет в Иерусалиме, нет у вас права на это, не будет и памяти о вас».

І я повернув їм слово, і я промовив до них: Бог небесний, Він нам допомагає, і ми, Його раби, чисті, і будуватимемо. І вам немає частки, справедливості та пам’яті в Єрусалимі.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Вероятная дата — март—апрель 445 г. до Р. Х.

1 [2] — Перевод по LXX. Масоретский текст: вино (было) перед ним — т. е. перед царем.

1 [3] — Букв.: вино.

1 [4] — Или: я не выглядел печальным.

12 [5] — Букв.: (другого) животного не было при мне, кроме того животного; то же в ст. 14.

13 [6] — Или: Навозным.

« 1 глава 3 глава »