2 Коринфянам 11 глава

Второе послание Коринфянам
Новый русский перевод → Сучасний переклад

Надеюсь, вы готовы немного потерпеть мою глупость. Потерпите, пожалуйста!

Хотів би я, щоб ви зглянулися на мою нерозсудливість. Будьте терпимі до мене!

Я ревную о вас Божьей ревностью. Я обручил вас с единственным Мужем — Христом, чтобы вы предстали перед Ним как невинная невеста.

Я вас ревную Божими ревнощами, бо я обіцяв вас обвінчати з Одним Чоловіком — Христом. Тож хочу я віддати вас Йому, як незайману дівчину.[14]

Но боюсь, что как Ева была обманута хитрым змеем[40], так и ваши умы могут уклониться от искреннего и чистого посвящения Христу.

Але боюсь, щоб, як Єву [15] змій обманув хитрістю своєю, так і розум ваш може розбеститися, і ви відхилитеся від істинної відданості і чистоти, якими ми зобов’язані Христу.

Если к вам кто-либо приходит и возвещает вам не Того Иисуса, Которого мы возвещали, или если вы получаете не Того Духа, Какого вы уже получили, или не ту Радостную Весть, которую вы уже приняли, — то вы всё это прекрасно терпите.

Бо коли хтось приходить і проповідує вам іншого Ісуса, не Того, Котрого ми проповідували, або якщо ви приймаєте Дух, зовсім інший, ніж той, що маєте, або якщо ви приймаєте якусь Добру Звістку, що відрізняється від тієї, що ви прийняли, то ви б з великим бажанням погодилися з усім цим, чи не так?

Я не думаю, что я чем-то хуже их, этих ваших «сверхапостолов»[41].

Бо ж я вважаю себе аж ніяк не нижчим від отих ваших «великих апостолів».

Может, я не так красноречиво говорю, но у меня есть знание, впрочем, мы во всем показали вам это со всей очевидностью.

Можливо, мені бракує такого красномовства, але не знань. Навпаки. І, зрештою, це ми вам показали вповні.

Может, я согрешил, принижая себя, чтобы возвысить вас, потому что возвещал вам Радостную Весть Божью, не беря за это никакой платы?

Чи, може, я згрішив, принижуючи себе, щоб ви могли піднестися, коли безплатно проповідував вам Добру Звістку?

Я всё равно что грабил другие церкви, получая от них плату, чтобы служить вам.

Я брав плату з інших церкв для того, щоб служити вам.

Когда я был у вас и нуждался в чем-либо, я не был в тягость никому из вас, потому что во всем необходимом мне помогали братья, пришедшие из Македонии. Я старался не быть вам в тягость ни в чем и так буду поступать и впредь.

А коли я був з вами і терпів нестатки, то я не обтяжував нікого. Брати наші, які прийшли з Македонії, допомагали мені в скруті. Я намагався ні в чому не бути тягарем для вас, і старатимусь, щоб так було і надалі.

Верно, как и то, что истина Христа во мне, — в областях Ахаии нет никого, кто смог бы опровергнуть мою похвальбу.

Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені, що я не мовчатиму і не перестану вихвалятися про це по всій провінції Ахаї!

Думаете, я не обременяю вас, потому что не люблю вас? Бог знает, как я вас люблю!

Навіщо? Може, тому, що я не люблю вас? Та Бог знає, як я вас люблю.

И я буду продолжать поступать так же, чтобы не давать повода тем, кто ищет повод считаться равными нам, чем они и хвалятся.

Але те, що я роблю, я робитиму і надалі, щоб не дати можливості тим іншим «апостолам» ставити себе в рівень з нами в тім, про що вони вихваляються.

Эти люди — лжеапостолы, нечестные работники, притворяющиеся апостолами Христа.

Бо ці люди — лжеапостоли. Вони лукаві, бо видають себе за апостолів Христових.

Впрочем, это неудивительно: если сам сатана принимает вид ангела света,

І це не дивно, адже і сам сатана маскується в Ангела світла.[16]

то не следует удивляться и тому, что его служители принимают вид служителей праведности. В конце они получат то, что заслужили.

Тож немає нічого дивного в тому, що слуги його маскуються в праведних служителів. Та кінець кінцем вони дістануть те, що заслужили за вчинки свої.

Я хочу ещё раз повторить: не принимайте меня за глупца, но раз уж вы это делаете, то разрешите мне, глупому, похвалиться ещё немного.

Тож я повторюю: нехай ніхто не вважає мене нерозумним. Але навіть якщо ви так думаєте, то приймайте мене як нерозумного, щоб і я хоч трохи зміг похвалитися.

То, что я сейчас скажу, я скажу не так, как это сделал бы Господь. Я стану хвалиться, как глупец.

Те, що я зараз кажу, — не від Господа, бо хвалюся я з упевненістю нерозумного.

Многие в этом мире хвалятся, так разрешите же похвалиться и мне.

Багато людей вихваляються по-мирському.

Вы с удовольствием терпите глупцов, а вы ведь такие умные!

Ну, то й я робитиму це. Адже ви, мудрі, радо терпите нерозумних.

Вы терпите тех, кто порабощает вас и живет за ваш счет, кто помыкает вами, важничает перед вами и бьет вас по лицу.

Ви зносите, коли вас поневолюють, визискують, ловлять у пастку. Ви терпите того, хто звеличує себе перед вами або того, хто б’є вас по обличчю.

Скажу к своему стыду, что нам не хватило смелости так поступать с вами! Но чем бы они ни хвалились, я тоже смею похвалиться, и вы можете отнести это на счет моей глупости.

Кажу це собі на сором — ми були дуже «слабкими» для того, щоб так поводитися з вами. Але якщо хтось достатньо сміливий, щоб хвалитися (кажу це як нерозумний), то і я наберуся сміливості хвалитися.

Они евреи, и я тоже еврей, они израильтяне — я тоже. Они потомки Авраама? Я тоже!

Вони чистокровні євреї? Я також. Вони ізраїльтяни? Я також. Вони Авраамові нащадки? Я також.

Они служители Христа? Пусть и глупо так говорить, но я служу Христу ещё больше, чем они! Я трудился больше, меня чаще заключали в темницы, чаще избивали, я не раз был на грани смерти.

Вони Христові слуги? (В безумстві я кажу це!) Я ще більш відданий слуга Христовий. Я значно більше працював й по в’язницях був частіше, і били мене більше, і багато разів мене віддавали на вірну смерть.

Пять раз иудеи давали мне по тридцать девять[42] [43] ударов плетью.

П’ять разів били мене юдеї батогами по тридцять дев’ять ударів щоразу.

Три раза меня били палками, один раз меня побивали камнями, три раза я попадал в кораблекрушение и один раз провел всю ночь и весь день в открытом море[44].

Тричі мене били палицями. Одного разу закидали камінням. Тричі переживав я загибель кораблів і якось провів цілу добу в воді.

Мне приходилось постоянно путешествовать. Я подвергался опасностям, когда пересекал реки, опасностям от бандитов, от моих соплеменников, от язычников; я бывал в опасностях в городе, в пустыне, на море и в опасностях от лжебратьев.

Я часто бував у мандрівках, зустрічав небезпеку на річках, потерпав від розбійників, від свого ж народу й від поган, у містах і в селах, і на морі, і від людей, які видають себе за «братів».

Я трудился до изнеможения, часто без сна, испытывая голод и жажду, часто без пищи[45], на холоде и при недостатке одежды.

Я провів багато часу у тяжкій праці, багато ночей не спав. Я терпів голод і спрагу, й подовгу нічого не їв. Бувало, я замерзав без одягу.

Кроме всего этого на меня постоянно давит забота о всех церквах.

Але, окрім інших злигоднів, щодня я маю турботу про всі церкви.

Я сочувствую каждому, кто слаб, я страдаю из-за всякого человека, который впадает в грех.

Коли хтось слабшав, я був знесиленим разом із ним. Я страждав кожного разу, коли хтось впадав у гріх.

Если мне и следует хвалиться, то я буду хвалиться тем, в чем я слаб.

Якщо я маю хвалитися, то лише тим, що стосується слабкості моєї.

Бог и Отец Господа Иисуса знает, что я не лгу. Да будет Ему слава вовеки.

Бог, Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенного навіки, знає, що я кажу правду.

В Дамаске правитель, назначенный царем Аретой[46], приказал сторожить город, чтобы арестовать меня. Но меня спустили в корзине через отверстие в крепостной стене, и так я спасся от него.

Коли я був у Дамаску, намісник царя Арети [17] стеріг місто, щоб схопити мене.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [40] — См. Быт 3:1-6.

5 [41] — Или: самых выдающихся апостолов. Так же по всей книге.

24 [42] — Законы предписывали наказывать виновного не более чем 40 ударами плетью (см. Втор 25:1-3). Но, чтобы наказывающий не мог случайно ошибиться и этим нарушить предписание Бога, иудеи приняли решение наносить виновному на один удар меньше.

24 [43] — См. Втор 25:1-3.

25 [44] — См. Деян 14:19; Деян 16:22.

27 [45] — Или: часто в посте.

32 [46] — Арета IV, царь арабского государства Набатея, был тестем Ирода Антипы. Когда Ирод отверг свою жену, дочь Ареты, ради Иродиады, жены своего единокровного брата Филиппа (см. Мк 6:17), то Арета пошел на него войной и нанес ему поражение. Во время правления римского императора Калигулы (37-41 гг.) Арета получил власть над Дамаском. И именно о наместнике Ареты в Дамаске говорит здесь Павел.

« 10 глава 12 глава »