1-е Коринфянам 5 глава

Первое послание Коринфянам
Русского Библейского Центра → Переклад Огієнка

Повсюду идут разговоры о таком среди вас разврате, перед которым бледнеет даже разврат языческий: будто допускаете спать с мачехой.

Всюди чути, що між вами пере́люб, і то такий пере́люб, який і між поганами незна́ний, — що хтось має за дружи́ну собі дружину ба́тькову.

Да и гордо носите голову, вместо того, чтобы слезами обливаться, что не изъят еще из вашей среды тот, кто сделал такую вещь.

І ви завелича́лися, а не засмутились радніш, щоб був вилучений з-поміж вас, хто цей учинок зробив.

Я не успеваю к вам телом, но не духом, и в этом смысле нахожусь у вас. С тем, кто это сделал, я решил поступить так:

Отож я, відсутній тілом, та присутній духом, уже розсудив, як присутній між вами: того, хто так учинив це,

По полномочию Господа нашего Иисуса, во имя Господа нашего Иисуса, решением вашего собрания и моего духа

у Ім'я́ Господа Ісуса, як зберетеся ви та мій дух, із силою Господа нашого Ісуса, —

Отдать его Сатане. Погибнет плоть, зато дух в День Господень спасется.

віддати такого сатані на погибіль тіла, щоб дух спасся Господнього дня!

Не на пользу вам ваше самомнение. Разве не знаете, что малая толика закваски все тесто квасит?

Велича́ння ваше не добре. Хіба ви не знаєте, що мала ро́зчина все тісто заква́шує?

Освободитесь от старой закваски, сделайтесь тестом новым, неквасным, какие вы и есть. Наш пасхальный Агнец — Христос. Он и заклан за нас.

Отож, очистьте стару́ ро́зчину, щоб стати вам нови́м тістом, бо ви прісні́, бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву прине́сений.

Встретим же праздник не старой закваской, не закваской зла и бесстыдства, а пресными хлебами непритворной чистоты и истины.

Тому́ святкуймо не в давній ро́зчині, ані в ро́зчині злоби́ й лука́вства, але в опрі́сноках чистости та правди!

Я писал вам в послании: не общайтесь с людьми развратными.

Я писав вам у листі не єдна́тися з перелю́бниками, —

Конечно, невозможно в этом мире вовсе не иметь дела с развратниками, хапугами, жуликами, идолопоклонниками, а не то пришлось бы вам бежать из этого мира.

але не взагалі з цьогосвітніми перелю́бниками, чи з користолю́бцями, чи з хижака́ми, чи з ідоля́нами, бо ви мусіли були б відійти від світу.

Нет, я писал вам: «Не общайтесь с тем, кто сказывается братом, а сам или развратник, или хапуга, или идолопоклонник, или сквернослов, или пьяница, или жулик». С таким даже и не садитесь есть.

А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелю́бник, чи користолю́бець, чи ідоля́нин, чи злоріка, чи п'яни́ця, чи хижа́к, — із такими навіть не їсти!

Нет, посторонним я не судья. А своим? Вот вы и будете судить своих.

Бо що ж мені судити й чужих? Чи ви не судите своїх?

Посторонних судит Бог. А ваше дело — «изгнать развращенного из своей среды».

А чужих судить Бог. Тож ви́лучіть лукавого з-поміж себе сами́х!

« 4 глава 6 глава »