Деяния 1 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Переклад Огієнка

В первую книгу, Tеофил, я включил все, что с самого начала совершал и чему учил Иисус

Першу книгу я був написав, о Тео́філе, про все те, що Ісус від поча́тку чинив та навчав,

Вплоть до того дня, когда Он Святым Духом наставил избранных Им апостолов и вознесся на небо.

аж до дня, коли через Духа Святого подав Він нака́зи апо́столам, що їх вибрав, і возні́сся.

Перед ними Он и предстал уже после страдания живым и в течение сорока дней со всей очевидностью являлся им не один раз. А говорил о Божьем Царстве.

А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засві́дченнями багатьма́, і сорок день їм з'являвся та про Боже Царство казав.

Как-то за трапезой Иисус сказал, чтобы они не отлучались из Иерусалима и ждали обещанного дара: «Об этом обещании Отца вы знаете. Я уже говорил вам о нем:

А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відхо́дили з Єрусалиму, а чекали обі́тниці Отчої, „що про неї — казав — ви чули від Мене.

Иоанн крестил водой, а вы недалекими днями будете крещены Святым Духом».

Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!“

И вот так сидя рядом с Ним, они спрашивали: «Господи! Теперь Ты наконец вернешь царство Израилю, да?».

А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: „Чи не ча́су цього відбуду́єш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?“

Он отвечал им: «Не вам знать времена и сроки, которые Отец расставил Своей властью.

А Він їм відказав: „То не ваша справа знати час та добу́, що Отець покла́в у вла́ді Своїй.

Зато на вас сойдет Святой Дух. От Него будет вам сила, и пойдете Моими свидетелями из Иерусалима по всей Иудее, Самарии — и до крайних пределов земли».

Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.

После этих слов Он на их глазах поднялся в небо, и облако скрыло Его из виду.

І, прорікши оце, як дивились вони, Він уго́ру возно́ситись став, а хмара забра́ла Його сперед їхніх оче́й.

Он ушел в небо, а они все смотрели и смотрели. Вдруг предстали перед ними два человека в белых одеждах

А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі́ у білій одежі ось стали при них,

И говорят: «Галилеяне! Зачем стоите, возведя к небу взоры? Иисус, от вас на небо вознесенный, вернется точно таким же манером, как ушел туда на ваших глазах».

та й сказали: „Галілейські мужі, — чого стоїте́ й задивля́єтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, при́йде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!“

Пройдя недлинный субботний путь, они с Масличной горы вернулись в Иерусалим.

Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знахо́диться по́близько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.

Пришли и поднялись к себе наверх. Здесь они жили и здесь Петр, Иоанн, Иаков, Андрей, Филипп, Фома, Варфоломей, Матфей, Иаков Алфеев, Симон Зелот и Иуда, сын Иакова,

А прийшовши, увійшли вони в го́рницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломі́й та Матвій, Яків Алфе́їв та Си́мон Зило́т, та Юда Яковів.

Вместе с женщинами, среди которых была Мария, Мать Иисуса, и с Его братьями, всегда дружно собирались на молитву.

Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінка́ми, і з Марією, матір'ю Ісусовою, та з братами Його.

В те дни Петр встал посреди собрания братьев, а было их там всех вместе около ста двадцати человек, и сказал:

Тими ж днями Петро став посеред братів — а наро́ду було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:

«Мужи братья! Не могло не исполниться Писание, где устами Давида Святой Дух предрек об Иуде, который привел тех, кто схватил Иисуса.

„Мужі-браття! Нале́жало збутись Писа́нню тому́, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопи́в,

Он считался одним из нас и занимал свое место в служении.

бо він був зарахований з нами, і же́реб служі́ння оцього прийняв.

За преступную мзду он приобрел участок и там низвергся лицом в землю и лопнул чревом. Все его внутренности вывалились.

І він поле набув за заплату злочи́нства, а впавши сторчма́, він тріснув надво́є, і все нутро́ його вилилось.

Об этом стало известно жителям Иерусалима, и тогда они на своем языке назвали этот участок Полем крови — Акелдамах.

І стало відо́ме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те на́зване їхнього мовою Акелдама́, що є: Поле крови.

Написано в Книге Псалмов: “Землю его да постигнет запустение и да не жить никому в его доме!” и еще: “Полномочие его да примет другой!”

Бо написано в книзі Псалмів: „Нехай пусткою стане мешка́ння його, і нехай пожильця́ в нім не бу́де“, а також: „А служі́ння його забере́ нехай інший“.

И теперь одному из постоянных спутников Господа Иисуса во время Его хождения с нами из края в край, —

Отже треба, щоб один із тих мужів, що схо́дились з нами повсякча́с, як Господь Ісус вхо́див і вихо́див між нами,

С момента Иоаннова крещения до того дня, когда Он был вознесен от нас на небо, — нужно войти в наш круг свидетелей Его воскресения».

зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той ра́зом із нами був свідком Його воскресіння“.

И предложили двоих: Иосифа, или Варсаву, по прозванию Юст, и Матфия.

І поставили двох: Йо́сипа, що Варса́вою зветься, і що Юстом був на́званий, та Матті́я.

И с молитвой говорили: «Ты, Господи Провидец, дай знать, которого из двух Ты избрал

А молившись, казали: „Ти, Господи, знавче всіх серде́ць, покажи з двох одно́го, котро́го Ти вибрав,

На место апостольского служения, поскольку не удержался на нем Иуда, ушел туда, где ему следует быть».

щоб він зайняв місце тієї служби й апо́стольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце“.

Бросили жребий, и выпало Матфию. Он и был причтен к одиннадцати апостолам.

І дали́ жеребки́ їм, — і впав жеребо́к на Матті́я, і він зарахований був до одинадцятьо́х апо́столів.

« 21 глава 2 глава »