Римлянам 1 глава

Послание Римлянам
Русского Библейского Центра → Переклад Огієнка

Павел, раб Христа Иисуса, призванный апостол, Богом востребованный на возвещение прекрасной вести.

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

Эта весть, издревле обещанная Богом в святых Писаниях через Его пророков, —

яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

Весть о Его Сыне. По естеству рождения Он потомок Давида,

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

А по Духу, в силу святости, — правомочный Сын Божий Иисус Христос, наш Господь, воскресший из мертвых.

і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

Он поручил мне благое дело апостольское: Его именем покорить вере все народы.

що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

И вас я могу тут назвать в числе тех, кто уже услышал зов Иисуса Христа.

між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

Всем в Риме любимым детям Божьим, призванному святому народу: милость вам и мир от Бога Отца нашего и Господа Иисуса Христа!

усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

Прежде всего благодарю Бога моего через Иисуса Христа за всех вас. Вера ваша уже дает знать о себе повсюду в мире.

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

Свидетель мне Бог, которому всеми силами служу, неся прекрасную весть о Его Сыне: не перестаю помнить о вас.

Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

Всегда в молитве прошу, чтобы мне по Божьей воле посчастливилось наконец навестить вас.

і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

Очень хочу повидаться с вами, разделить с вами в пользу вашего возмужания духовный дар —

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

Взаимное прибавление сил в нашей общей вере, вашей и моей.

цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

Не хочу, братья, держать от вас в тайне, что я, до этого самого дня стесненный преградами, не раз собирался прийти к вам и позаботиться о созревании плода и у вас, как у других народов.

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

Я в долгу перед эллинами и варварами, мудрыми и умом невеликими.

А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

Короче говоря, римляне, я решительно настроен идти с этой вестью наконец и к вам.

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

Не стыжусь евангелия. В нем Божья сила — спасение верующего: прежде всего иудея, следом и эллина.

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

В нем и откровение: Божья правда дается за веру и только за веру. Написано: «Праведен, у кого вера. Он будет жить».

Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

Отворяется Божий гнев с неба на всякое зло и неправду людей, заслоняющих неправдой истину.

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

А между тем им не нужно далеко ходить, чтобы знать о Боге: Бог Сам дал им это знание.

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

Постижение Его незримых свойств — вечной силы и Божественной сущности — от создания мира дается через восприятие творений. Вот и нет у них оправдания.

Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

Познав Бога, они не стали прославлять Его как Бога, благодарения не воздали, а вместо этого забили себе голову пустыми идеями. Так их непонятливый ум погрузился во тьму.

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

Выставляя себя мудрецами, дошли до глупости

Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

И славу бессмертного Бога променяли на идолов — подобия смертного человека, птиц, зверей, пресмыкающихся.

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

Вот Бог и погрузил их в грязь вожделенную на осквернение собственных тел.

Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

Божью истину они подменили обманом и поклонялись и служили предмету творения, а не Творцу, благословенному вовеки. Аминь.

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

За это Бог погрузил их в скверну страстей: женщины заменили естественное влечение противоестественным.

Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

Наравне с ними и мужчины, пренебрегая естественным влечением к женщине, обратили воспаленную похоть друг на друга и мужчины с мужчинами творили срам, в самих себе получая за свое бесчинство должное возмездие.

Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

Они отвергли мысль о познании Бога. И тогда Бог погрузил их в состояние поврежденного ума — совершать непотребное.

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

Поэтому им близка всякая неправда, ненависть, зависть, злоба. Им по душе коварство, кровожадность, дрязги и брань, плутовство, мошенничество, сплетни.

Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

Они клеветники, богохульники, издевщики, наглецы, хвастуны, смутьяны, неслухи в родительском доме.

обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

Они недалеки, вероломны, черствы, немилосердны.

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

Им известно о Божьем порядке, что делать все это — значит обрекать себя на смерть, и все равно не только делают, но и другим потворствуют, кто делает.

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

« 1 глава 2 глава »