Деяния 15 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Переклад Огієнка

Гости из Иудеи учили братьев: «Не обрежетесь по Моисееву обряду — не спасетесь».

А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: „Якщо ви не обріжетеся за звича́єм Мойсеєвим, то спастися не можете“.

У Павла и Варнавы вышло с ними серьезное разногласие, и они заспорили. Было решено направить с этим в Иерусалим к апостолам и пресвитерам делегацию: Павла, Варнаву и других братьев.

Коли ж суперечка повстала й чимале змага́ння в Павла́ та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло́ та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апо́столів й старших у Єрусалим.

Церковь их проводила, и они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников. Великую радость доставили они всем братьям.

Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікі́ю та Самарі́ю, розповідаючи про поганське наве́рнення, і радість велику чинили всім браттям.

В Иерусалиме они были радушно приняты церковью, апостолами и пресвитерами и всех там известили, как распорядился ими Бог.

Коли ж в Єрусалим прибули́ вони, були прийняті Церквою, та апо́столами, та старши́ми, і вони розповіли́, як багато вчинив Бог із ними.

При этом фарисеи, из тех, что поверили, выступили с требованием: «Язычникам — обрезываться, соблюдать Моисеев Закон».

Але дехто, що вві́рували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрі́зувати й наказати, щоб Зако́на Мойсеєвого берегли.

Для рассмотрения дела собрались апостолы и пресвитеры.

І зібрались апо́столи й старші, щоб розглянути справу оцю.

В завершение долгих прений Петр сказал: «Мужи братья! Вам известно, что Бог с первых дней усмотрел среди вас Свой выбор: язычникам услышать из моих уст слово евангелия и уверовать.

Як велике ж змага́ння повстало, Петро встав і промовив до них: „Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене́, щоб погани почули слово Єва́нгелії через у́ста мої, та й увірували.

Бог Провидец предъявил им и знак: наравне с нами даровал им Святого Духа.

І засві́дчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

Верой очистил Он их сердца, устранил всякое между нами различие.

і між нами та ними різни́ці Він жодної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

Для чего же вы теперь искушаете Бога и ученикам на шею надеваете ярмо, оказавшееся не по силам ни нашим отцам, ни нам самим?

Отож, чого Бога тепер споку́шуєте, щоб учням на шию покласти ярмо́, якого ані наші отці, ані ми не здола́ли поне́сти?

Мы верим, что и нас, и их — всех спасет благодать Господа Иисуса».

Та ми віруємо, що спасе́мося благода́ттю Господа Ісуса так само, як і вони“.

В собрании наступила тишина. Все стали слушать рассказ Варнавы и Павла о том, какие дивные дела и чудеса сотворял их руками среди язычников Бог.

І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знаме́на та чу́да вчинив через них Бог між поганами!

Потом слово взял Иаков. Он сказал: «Слушайте, мужи братья!

Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: „Мужі-браття, послухайте також мене.

Симон напомнил вам, как Бог отнюдь не в последнюю очередь озаботился привлечением под Свое имя народа из язычников.

Си́мон ось розповів, як зглянувся Бог від поча́тку, щоб вибрати люд із поганів для Йме́ння Свого.

С этим согласуются слова Пророков, как написано:

І пророчі слова́ з цим погоджуються, як написано:

“После этого вернусь и скинию Давидову павшую отстрою заново. Из руин подниму и поставлю, как было.

„Пото́му вернуся, і відбуду́ю Давидову ски́нію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

И взыщут Господа все прочие люди, все язычники, собранные под Мое имя, — говорит Господь, возвестивший об этом

щоб шукали Господа люди зосталі та всі наро́ди, над якими Ім'я́ Моє кликано, — говорить Господь, що чинить це все!

Еще в древности.”

Господе́ві відвіку відо́мі всі вчинки Його“.

Поэтому я рассудил не чинить преград язычникам, которые обращаются к Богу,

Тому ду́маю я, щоб не турбувати поган, що до Бога наверта́ються,

А только написать им, чтобы воздерживались от идольской скверны, от разврата и от удавленины и крови.

але написати до них, щоб стри́мувались від занечи́щення і́дольського, та від блу́ду, і задушени́ни, і від кро́ви.

Не зря же столько поколений подряд во всех городах по субботам звучат в синагогах голоса толкователей и чтецов Моисеева Закона».

Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавенда́вна, і щосуботи читають його в синагогах“.

Тогда апостолы и пресвитеры и с ними вся церковь сошлись на том, чтобы выделить от себя посланцев: Иуду, по прозванию Варсава, и Силу, руководящих среди братьев, — и направить их с Павлом и Варнавой в Антиохию.

Тоді постановили апо́столи й старші з ці́лою Церквою вибрати му́жів із них, і послати до Антіохі́ї з Павло́м та Варна́вою Юду, що зветься Варса́вва, і Силу, му́жів проводирів між братами,

И передали с ними в письме следующее: «Братья апостолы и пресвитеры — братьям из язычников в Антиохии, Сирии и Киликии: приветствуем вас!

написавши свої́ми руками оце́: „Апостоли й старші брати до братів, що з поган в Антіохі́ї, і Си́рії, і Кілікі́ї: Вітаємо вас!

Мы узнали, что некоторые из наших пришли и запугали вас своими запретами, обеспокоили ваши умы. Этого мы им не поручали.

Через те, що ми чули, що деякі з вас, яким ми того не дору́чували, стурбували наукою вас, і захитали вам душі,

Мы теперь все вместе договорились послать к вам с дорогими нашими братьями Варнавой и Павлом, —

то ми постановили однодушно, зібравшися, щоб о́браних мужів послати до вас із коханими нашими — Варнавою та Павло́м,

Теми, кто жизни своей не щадит ради Господа нашего Иисуса Христа, —

людьми́ тими, що ду́ші свої віддали́ за Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа.

Иуду и Силу, которые передадут вам это же на словах.

Тож ми Юду та Силу послали, що вияснять усно те саме.

Угодно же Святому Духу и нам более не возлагать на вас бремени, а лишь необходимое:

Бо зво́лилось Духові Святому і нам, — тягару́ вже нія́кого не наклада́ти на вас, окрім цього необхідного:

Воздерживаться от жертвоприношения идолам, от крови и удавленины и от разврата. Избегая всего этого, хорошо сделаете. Прощайте».

стри́муватися від ідольських жертов та крови, і задушени́ни, та від блу́ду. Оберегаючися від того, ви зробите добре. Бувайте здорові!“

Их проводили в дорогу, и они пришли в Антиохию. Всех собрав, вручили письмо.

Посланці́ ж прийшли в Антіохі́ю, і, зібравши наро́д, доручили листа.

Письмо там прочитали и порадовались ободряющему наставлению.

А перечитавши, раділи з поті́шення того.

Иуда и Сила, сами пророки, еще больше подбодрили братьев, прибавили им решимости.

А Юда та Сила, самі бувши пророками, частим словом підбадьо́рували та зміцняли братів.

Некоторое время спустя братья с миром проводили их в обратный путь.

А як перебули́ вони там якийсь час, то брати їх відпустили з миром до тих, хто їх вислав.

[ отсутствует ]

Але Сила схотів лиши́тися там, а Юда вернувся до Єрусалиму.

Павел и Варнава остались и со многими другими братьями учили антиохийцев, опираясь на Слово Господне.

А Павло з Варнавою в Антіохії жили́, навчаючи та благові́стячи ра́зом із іншими багатьома́ Слово Господнє.

Прошло время, и Павел сказал Варнаве: «Пора нам вернуться в города, где мы возвещали Слово Господне, и навестить наших братьев: как они там?».

А по декількох днях промовив Павло́ до Варнави: „Ходімо знов, і відвідаймо наших братів у кожному місті, де ми провіщали Слово Господнє, — як вони пробува́ють“.

Варнава предложил взять с собой Иоанна Марка.

А Варнава хотів був узяти з собою Івана, що зва́ний був Ма́рком.

Но Павел посчитал за лучшее бросившего их в Памфилии и с их делом с ними не ходившего товарища не брать.

Та Павло́ вважав за потрібне не брати з собою того, хто від них відлучився з Памфілії, та з ними на працю не йшов.

Из-за этого произошла между ними размолвка. Они расстались, и Варнава отплыл с Марком на Кипр.

І повстала незгода, і розлучились вони між собою. Тож Варнава взяв Ма́рка, і попли́нув до Кіпру.

Павел, которого братья препоручили Божьей милости, остановил свой выбор на Силе. С ним и отправился он в путь

А Павло вибрав Силу й пішов, Божій благода́ті братами доручений.

По Сирии и Киликии, где укреплял церкви.

І проходив він Си́рію та Кілікі́ю, Церкви́ зміцнюючи.

« 14 глава 16 глава »