Деяния 15 глава

Деяния апостолов
Русского Библейского Центра → Сучасний переклад

Гости из Иудеи учили братьев: «Не обрежетесь по Моисееву обряду — не спасетесь».

Через деякий час прийшли якісь люди до Антіохії з Юдеї і почали навчати братів: «Якщо ви не обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете бути врятовані».

У Павла и Варнавы вышло с ними серьезное разногласие, и они заспорили. Было решено направить с этим в Иерусалим к апостолам и пресвитерам делегацию: Павла, Варнаву и других братьев.

Павло й Варнава не погодилися з цим, і між ними зав’язалася гостра суперечка. Павло й Варнава і ще дехто були обрані йти до апостолів та старійшин у Єрусалим, і там обговорити це питання.

Церковь их проводила, и они пошли через Финикию и Самарию, рассказывая об обращении язычников. Великую радость доставили они всем братьям.

Церква вирядила їх в дорогу, і вони рушили через Фінікію та Самарію. По дорозі вони розповідали людям, як поганам потрібно було прийти до істинного Бога. Ці розповіді скрізь викликали радість поміж братів.

В Иерусалиме они были радушно приняты церковью, апостолами и пресвитерами и всех там известили, как распорядился ими Бог.

Коли вони прибули до Єрусалиму, їх радо зустріли церква, апостоли й старійшини, а вони розповіли про все, що Бог зробив разом із ними.

При этом фарисеи, из тех, что поверили, выступили с требованием: «Язычникам — обрезываться, соблюдать Моисеев Закон».

Дехто з віруючих, ті, хто належали до фарисеїв, встали й мовили: «Погани мусять бути обрізані, вони зобов’язані виконувати Закон Мойсеїв!»

Для рассмотрения дела собрались апостолы и пресвитеры.

Тоді апостоли й старійшини зібралися разом, щоб вирішити це питання.

В завершение долгих прений Петр сказал: «Мужи братья! Вам известно, что Бог с первых дней усмотрел среди вас Свой выбор: язычникам услышать из моих уст слово евангелия и уверовать.

Після довгих обговорень Петро встав і сказав: «Браття, ви знаєте, що в найперші дні Бог обрав серед вас мене. Він зробив так, щоб саме з моїх уст погани почули Благовість і повірили.

Бог Провидец предъявил им и знак: наравне с нами даровал им Святого Духа.

Бог, Якому відкриті серця, засвідчив їм Свою прихильність, давши їм Дух Святий, як раніше нам.

Верой очистил Он их сердца, устранил всякое между нами различие.

Бог не зробив ніякої різниці між ними й нами, Він очистив серця їхні вірою.

Для чего же вы теперь искушаете Бога и ученикам на шею надеваете ярмо, оказавшееся не по силам ни нашим отцам, ни нам самим?

А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо,[38] якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?

Мы верим, что и нас, и их — всех спасет благодать Господа Иисуса».

Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».

В собрании наступила тишина. Все стали слушать рассказ Варнавы и Павла о том, какие дивные дела и чудеса сотворял их руками среди язычников Бог.

Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.

Потом слово взял Иаков. Он сказал: «Слушайте, мужи братья!

Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.

Симон напомнил вам, как Бог отнюдь не в последнюю очередь озаботился привлечением под Свое имя народа из язычников.

Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.

С этим согласуются слова Пророков, как написано:

Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:

“После этого вернусь и скинию Давидову павшую отстрою заново. Из руин подниму и поставлю, как было.

„Я повернусь після того і відбудую занепалий дім Давидів. Я підніму його з руїн і наново поставлю,

И взыщут Господа все прочие люди, все язычники, собранные под Мое имя, — говорит Господь, возвестивший об этом

щоб і решта людства, які будуть покликані іменем Моїм, могли шукати Господа. Отак мовить Господь, Який зробив все це.

Еще в древности.”

І це було відоме в віках”. [39]

Поэтому я рассудил не чинить преград язычникам, которые обращаются к Богу,

Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.

А только написать им, чтобы воздерживались от идольской скверны, от разврата и от удавленины и крови.

Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.

Не зря же столько поколений подряд во всех городах по субботам звучат в синагогах голоса толкователей и чтецов Моисеева Закона».

Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».

Тогда апостолы и пресвитеры и с ними вся церковь сошлись на том, чтобы выделить от себя посланцев: Иуду, по прозванию Варсава, и Силу, руководящих среди братьев, — и направить их с Павлом и Варнавой в Антиохию.

Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.

И передали с ними в письме следующее: «Братья апостолы и пресвитеры — братьям из язычников в Антиохии, Сирии и Киликии: приветствуем вас!

Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,

Мы узнали, что некоторые из наших пришли и запугали вас своими запретами, обеспокоили ваши умы. Этого мы им не поручали.

Ми чули, що дехто звертається до вас від нашого імені й своїми словами турбує і бентежить вас, але все те робилося без наших вказівок.

Мы теперь все вместе договорились послать к вам с дорогими нашими братьями Варнавой и Павлом, —

Усі ми згодилися й вирішили обрати з-поміж себе людей і послати їх до вас разом з нашими любими друзями Варнавою та Павлом.

Теми, кто жизни своей не щадит ради Господа нашего Иисуса Христа, —

Вони віддали своє життям в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

Иуду и Силу, которые передадут вам это же на словах.

Тож ми посилаємо Юду й Силу, і вони на словах перекажуть вам те саме.

Угодно же Святому Духу и нам более не возлагать на вас бремени, а лишь необходимое:

Для Святого Духа й для нас добре не обтяжувати вас нічим більшим, ніж ці необхідні речі:

Воздерживаться от жертвоприношения идолам, от крови и удавленины и от разврата. Избегая всего этого, хорошо сделаете. Прощайте».

Не вживайте того, що було принесене в пожертву бовванам, від вживання крові, м’яса задушених тварин та від розпусти.

Их проводили в дорогу, и они пришли в Антиохию. Всех собрав, вручили письмо.

Коли посланці Варнава, Павло, Юда й Сила прибули до Антиохії, вони зібрали віруючих і вручили їм листа.

Письмо там прочитали и порадовались ободряющему наставлению.

Ті прочитали й дуже зраділи такій підтримці.

Иуда и Сила, сами пророки, еще больше подбодрили братьев, прибавили им решимости.

Юда й Сила, які самі були пророками, багато говорили з браттями, підтримуючи й зміцнюючи їхню віру.

Некоторое время спустя братья с миром проводили их в обратный путь.

Вони пробули там деякий час, а потім браття відпустили Юду й Силу з миром, і вони повернулися до тих, хто послав їх.

[ отсутствует ]

[Однак Сила вирішив залишитися там.] [40]

Павел и Варнава остались и со многими другими братьями учили антиохийцев, опираясь на Слово Господне.

Але Павло й Варнава залишилися в Антиохії. Разом з багатьма іншими вони навчали народ Слова Божого й Благовісті Господній.

Прошло время, и Павел сказал Варнаве: «Пора нам вернуться в города, где мы возвещали Слово Господне, и навестить наших братьев: как они там?».

За кілька днів по тому, Павло сказав Варнаві: «Давай повернемося до братів наших у всіх тих містах, де ми проповідували Слово Господа, й подивимося, як їм живеться».

Варнава предложил взять с собой Иоанна Марка.

Варнава хотів узяти з собою Іоана, якого ще називали Марком,

Но Павел посчитал за лучшее бросившего их в Памфилии и с их делом с ними не ходившего товарища не брать.

але Павло не вважав, що буде краще взяти з собою того, хто кинув їх у Памфилії і не пішов з ними на працю.

Из-за этого произошла между ними размолвка. Они расстались, и Варнава отплыл с Марком на Кипр.

Між Павлом та Варнавою виникла незгода, і як наслідок, вони вирушили кожен своїм шляхом. Варнава взяв Марка й поплив з ним до Кіпру.

Павел, которого братья препоручили Божьей милости, остановил свой выбор на Силе. С ним и отправился он в путь

40-41 Павло обрав Силу і вони пішли через Сирію та Кілікію, допомагаючи церквам зміцнюватися, а браття з Антиохії доручили їх піклуванню Господа.

По Сирии и Киликии, где укреплял церкви.

« 14 глава 16 глава »